4.2.7 Визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського використання

Землі сільськогосподарського використання оцінюються за величиною диференціального рентного прибутку, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, тобто з урахуванням конкретного ґрунтового покриву. Проте, оскільки на землях населених пунктів грунтові обстеження, як правило, не проводились, на такі землі картографічна інформація про ґрунтовий покрив (карти грунтів, експлікація агровиробничих грунтів) практично відсутня. Здійснити грунтові зйомки за вкрай обмежений термін на виконання земле оціночних робіт, враховуючи велику кількість населених пунктів і великі площі необстежених земель неможливо. Розв'язання проблеми полягає лише у визначенні основних агровиробничих груп грунтів в межах населеного пункту за допомогою допоміжних матеріалів топографічних карт, фондових матеріалів землеустрою суміжних селищних рад. В такий спосіб була складена екстраполяційна «Схема основних агровиробничих груп грунтів м. Монастириська», а також визначені відповідні агровиробничі групи грунтів.

Землі оцінено відповідно до «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» за даними економічної оцінки земель, з урахуванням особливостей грошового покриву територій .

Грошова оцінка земель сільськогосподарського використання виконана у відповідності до «Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів». В основу оцінки покладено розрахований рентний прибуток, що створюється при виробництві зернових культур. Величина грошової оцінки є добутком річного рентного прибутку і терміну його капіталізації, який встановлений на рівні 33 років.

Визначення грошової оцінки будь-якої ділянки земель сільськогосподарського використання в межах населених пунктів здійснюється шляхом сумування добутків грошової оцінки кожної агро виробничої групи грунтів, що входить до складу даної ділянки .

На заключному стані проводиться грошова оцінка окремих земельних ділянок і здійснюється державними органами земельних ресурсів безпосередньо або іншими організаціями, що мають дозвіл на використання зазначених робіт.

Кінцевою продукцією виконання робіт є пояснювальна записка та графічні матеріали у вигляді карт та схем.

4.2.8 Складання технічного звіту

Збір, аналіз та систематизація матеріалів виконаних робіт. Складання

технічного звіту з використанням ПК. Виготовлення графічної документації до звіту (схем, рисунків, таблиць, тощо). Редагування звіту та виправлення зауважень. Здача роботи.

Склад бригади: інженер 2 – 1; робітник 1 розряду – 1.

Прилади і приладдя: 2 ПК, принтер, сканер.

Матеріали, які підлягають здачі: матеріали роботи з відповідним ПЗ, обрахований кошторис та підрахунок обсягів робіт і затрат часу.

4.3 Розрахунок обсягів робіт та затрат часу на їх виконання.

Вартість виконання грошової оцінки земель населених пунктів при зазначеному нормативі часу при повному комплекті документації визначається за формулою:

Вартість (гри.) = Б * Н * К1 * К2 * КЗ * К4 * К5, (4.1)

де IS - базовий показник вартості (тис. гри.);

II - чисельність населення населеного пункту (тис. чол.);

К1, К2, КЗ, К4, К5 - підвищувальні коефіцієнти.

Базовий показник вартості та підвищувальні коефіцієнти визначаються згідно з таблицею. 4.3

Таблиця 4.1- Базовий показник вартості та підвищувальні коефіцієнти

Групи населених пунктів за чисельністю населення, тис. чол.	Базовий показник вартості Б (тис. гри. на одну тисячу жителів)	Додатковий підвищувальний коефіцієнт
		На щільність населення, К2	На ускладнені інженерно- геологічні умови, Кз	На історико- культурний статус, К.4	На курортно- рекреацій ний статус, К5
1,0-1,9	3.75	1,05	1.05	1,05	1,05

1. Підвищуючий коефіцієнт К2 застосовується у випадку, коли щільність населення у населеному пункті менша 20 чол./га.

2. Під ускладненими інженерно-геологічними умовами розуміється прояв не менше ніж двох несприятливих інженерно-геологічних та геоморфологічних факторів на території населеного пункту, кожний з факторів займає не менше ніж 30 % від загальної площі населеного пункту: ухил рельєфу вищий за 15%, наявність яружної ерозії, підтоплення ґрунтовими водами, паводкове затоплення, наявність карсту та зсувів, наявність териконів та породних відвалів, просадка і підробка території.

3. Історико-культурний та курортно-рекреаційний статус для населеного пункту визначається згідно з відповідними законодавчими і нормативними документами (постанова Кабінету Міністрів №1391 від 15 грудня 1997р. «Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних», список історичних населених міст України, міст і селищ міського тину згідно з додатком до Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 p.).

4. У разі виконання грошової оцінки для території міських, або селищних рад розцінка грошової оцінки здійснюється по кожному населеному пункту міськради (сільради).

5)Розцінка грошової оцінки земель населеного пункту може бути збільшена, але не більше ніж на З0 % , коли загальний термін виконання проекту скорочується не менше ніж на 30%.

6)Вартість додаткової кількості текстових та графічних матеріалів, а також додаткових поліграфічних та оформлювальних робіт (ламінування, тиснення тощо) визначається додатково у відповідності з розцінками .

7)У разі виконання графічних карт (схем) у масштабі, крупнішому за вказаний у таблиці 4.1, розцінки грошової оцінки може бути збільшена, але не більше ніж на 30 %.