- •1 Загальні відомості
- •1.1 Загальні положення оцінки землі
- •1.2 Нормативно-правова база оцінки земель в Україні
- •1.3 Нормативно-правові акти, які регулюють методичні засади здійснення грошової оцінки земель в Україні
- •1.4 Нормативно-правова база організації проведення грошової оцінки земель населених пунктів
- •1.5 Дослідження методів і технологій оцінки земельних ділянок
- •2.3 Промисловість
- •2.4 Соціальна сфера
- •2 Технічна частина
- •2.1 Відомості про населений пункт
- •2.2 Пам 'ятки архітектури
- •2.5 Характеристика території міста Монастириська
- •3 Розрахунок нормативно грошової оцінки земель міста монастириська
- •3.1 Правова та нормативно-методична база нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
- •3.2 Визначення базової вартості земель м. Монастириська
- •3.3 Принципи економіко-планувального зонування території населеного пункту
- •3.4 Землеоціночна структуризація території.
- •3.5 Визначення зонального коефіцієнту
- •3.6 Врахування локальних факторів оцінки
- •3.7 Розрахунок нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь.
- •3.8 Приклади визначення розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки
- •4. Організація і управління виробництвом
- •4.1 Технологічна схема робіт
- •4.2 Опис видів робіт
- •4.2.1 Збір вихідних даних
- •4.2.3 Розрахунок базової вартості квадратного метра землі в населеному пункті
- •4.2.4 Економіко планувальне зонування території
- •4.2.5 Визначення функціональних і локальних факторів.
- •4.2.6 Визначення грошової оцінки земель несільськогосподарського використання.
- •4.2.7 Визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського використання
- •4.2.8 Складання технічного звіту
- •4.3 Розрахунок обсягів робіт та затрат часу на їх виконання.
- •4.4 Складання кошторису
- •4.5 Складання календарного графіка робіт
- •5 Охорона праці
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Облаштованість робочих місць операторів пк
- •5.3. Індивідуальне завдання
3.3 Принципи економіко-планувального зонування території населеного пункту
Коефіцієнт місцерозташунання окремої ділянки Км відображає її відносну цінність (вартість) в межах території населеного пункту. З формули (3) видно, Ідо даний коефіцієнт є добутком трьох коефіцієнтів КМ1, КМ2, КМЗ, які характеризують залежність рентного доходу від регіональних, зональних та локальних особливостей розташування земельної ділянки. Оскільки коефіцієнт Кмі враховується на стадії визначення базової вартості земель населеного пункту, у подальшому, при визначенні коефіцієнту місцерозташування земельної ділянки, ми матимемо справу лише з коефіцієнтами Км2 та КМЗ.
3.4 Землеоціночна структуризація території.
Методичні підходи до визначення факторів, які впливають на розрахунок коефіцієнту КМ2 та оцінка їх ролі. Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та внутрішньо неоднорідній території, яка характеризується складним поєднанням природних і антропогенних ландшафтів, різницею в функціонально-планувальних якостях території, різним рівнем прибутковостей від використання земель, що призводить до різнорідних рентоутворюючих факторів. Це обумовлює необхідність її землеоціночної структуризації — економіко-планувального зонування території.
Економіко-планувальні зони встановлені па основі економічної оцінки території м. Монастириська з урахуванням таких факторів:
І. Неоднорідність функціонально-планувальних якостей території.
ІІ. Доступність.
Ця характеристика включає аналіз і оцінку доступності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, місць масового відпочинку.
III. Рівень Інженерного забезпечення, інженерної підготовки та
благоустрою території.
Ця характеристика включає аналіз і оцінку мереж інженерних і транспортних комунікацій, їх протяжність та щільність, а також аналіз їх головних споруд, які оцінюються з позицій місткості та зон впливу, оцінку зелених насаджень загального користування та спеціального призначення.
IV. Рівень розвитку сфери обслуговування населення.
Ця характеристика включає аналіз та оцінку забезпеченості населення підприємствами громадського обслуговування, комплексності та різноманітності їх функцій.
V. Екологічна якість території.
Екологічна якість території, що описується схемами поширення різних видів забруднення повітря, води, ґрунтів, рівнем цього забруднення, а також витратами, пов'язаними з їх усуненням.
VI. Соціально-містобудівна привабливість середовища. Основним напрямком цієї характеристики є: різноманітність
Місць.прикладанняіпраці,.наявність.історико-культурних, архітектурнихртарприроднихрпам'яток,рзавершеністьрархітектурно-просторової забудови, її цінність та ступінь розвинутості планувальної структури.
VII. Зручність організації діяльності.
Ця характеристика визначається наявністю чи можливістю організації під'їзних залізничних колій, можливість використання екваторій у виробничих цілях, наявність особливих вимог до режиму і характеру використання території (охоронні зони, зони регулювання забудови, планувальні обмеження та інше).
Багато з наведених факторів не характерні для даного населеного пункту.
Тому для встановлення територіальних відмінностей в межах села були розглянуті лише такі параметри як доступність, рівень інженерного облаштування, функціонально-планувальна і природно-ландшафтна цінність території та її екологічний стан.
Кінцевим результатом економіко-планувального зонування території населеного пункту є визначення зонального коефіцієнту Км2, який є добутком вищенаведених пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів. Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів, повинна дорівнювати 1,0.
Межі та кількість економіко-планувальних зон, а також значення коефіцієнту КМ2 не є наперед заданими параметрами, а результат пофакторної оцінки території м. Монастириська.аНеодмінною умовою економіко-планувального зонування є виділення земельно-оціночних одиниць (оціночних районів) — територіально ї функціонально визначених утворень, в межах яких і здійснюється оцінка споживчих властивостей земель населених пунктів. Оціночні райони (ОР) виділяються у встановлених межах населених пунктів. Вони визначаються: магістралями загальноміського та районного рівня, природними обмеженнями (річки, струмки, рівчаки і т.д.). В окремих випадках — межами ділянок виробничих підприємств та окремими культовими спорудами.
За рекомендаціями еталонної технічної документації площа одного ОР має бути порівняною з площею кварталу (групи кварталів) у середніх та малих містах. Сукупність усіх ОР повинна охоплювати всю територію населеного пункту.
