4.5 Складання календарного графіка робіт

Календарний графік - найпростіша і універсальна форма організації виробничого процесу, прив'язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об'єкті. Оскільки робота проводитись переважно у камеральних умовах, то сезоном польових робіт можна нехтувати . Польові та камеральні роботи на об'єкті виконуються однією бригадою. Календарний графік виконання робіт на об'єкті представлений на рисунку 4.2.

5 Охорона праці

5.1. Загальні відомості

Охорона праці грунтується на основних законодавчих актах про охорону праці та державних нормативних актах з охорони праці. Основними законодавчими актами з охорони праці є Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів «Про охорону праці», Закон «Про пожежну безпеку» та інші. Наша робота по оновленню планово- картографічного матеріалу включає в себе різні види робіт, як польові, так і камеральні. Тому ми повинні знати працювати з геодезичними приладами, дотримуватися правил безпеки життєдіяльності людини .

Всі працівники геодезичних підприємств при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходять навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Особи, які не пройшли навчання, до роботи не допускаються.

Важливе місце на геодезичних підприємствах відводиться профілактиці, тобто заходам, що спрямовані на запобігання виробничого травматизму, а також на строге дотримання технологічної дисципліни і вимог по охороні праці. Кожен керівник повинен передбачити та усунути причини травм, які поділяються на організаційні ( відсутність інструктажу і контролю, порушення вимог інструкцій, правил, норм, несвоєчасний ремонт чи заміна несправного обладнання, невідповідність нормам санітарно- гігієнічних факторів ), технічні та психо-фізіологічні ( напружений стан людини при роботі, монотонність праці, надмірна важкість праці, хвороби працівника та ін.).

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці.

Робота стане повністю безпечною, якщо будуть виконуватись усі правила та заходи безпеки, які викладені у відповідних галузевих і місцевих керівних документах та інструкціях з техніки безпеки.

Відповідальність за не виконання цих вимог і заходів насамперед несе керівник робіт, а необхідною умовою попередження нещасних випадків є строге дотримання трудової та виробничої дисципліни усіма виконавцями робіт.

До важливих заходів з техніки безпеки і виробничої санітарії і вносяться:інструктаж усіх працівників, планове проведення заходів з охорони працінаособливо шкідливих роботах, а також у випадках з точки гігієни робітникамвидається спеціальна одежа, запобіжні пристосування.

Польові топографо-геодезичні роботи виконуються в різноманітних умовах і тому вимагають постійної уваги і передбачливості дії оточуючого середовища на працюючих, щоб відвернути небезпечні наслідки.

ІІраця і побут геодезистів на польових роботах нероздільний, а тому оцінювати дію природних факторів на людину необхідно постійно.

При проведенні камеральних робіт працівник перебуває в приміщенні. Тому здоров'я і працездатність значною мірою залежать від того, наскільки в санітарно-гігієнічному відношенні повітряне середовище приміщення відповідає фізіологічним потребам.

Фізичний стан повітряного середовища приміщення залежить від таких основних параметрів, як температура, відносна вологість і чистота.

Навколишнє середовище, у якому відсутні подразнювальні і збуджувальні фактори, що заважають фізичній чи розумовій роботі або відпочинку, називають комфортним.

Комфорт забезпечується не тільки температурою повітря і поверхонь огороджувальних конструкцій, відносною вологістю, рухомістю і чистотою повітря в робочій зоні, але й психологічними факторами. Так. наприклад, настрій і продуктивність праці можуть впливати люди, що перебувають поруч. організація робочого місця, гама кольорів і взаємодія всіх перелічених факте рів. Недотримання одного з параметрів може порушити рівновагу.

Хоч людський організм легко адаптується до навколишніх умов, сама імітація є скоріше психічною, а ніж фізичною реакцією людини на ці умови .

Температура оточуючого середовища постійно змінюється температура тіла залишається незмінною. Властивість тіла людини підтримувати постійно температуру тіла незалежно від температури оточуючого середовища називається терморегуляцією. Здатність організму збільшувати або зменшувати температуру при різних температурах повітря називається фізичною терморегуляцією. При низькій температурі вона проявляється звуженням периферійних кровоносних судин, відтіканням крові до внутрішніх органів,зменшенням кровонаповнення тепловіддачі.

ІІри високій температурі повітря судини наповнюються кров'ю і Збільшують тепловіддачу.

Шляхом загартовування, організму і застосування спецодягу в певних умовах межа терморегуляції розширюється і краще захищає людину від багатьох і захворювань) несприятливих дій зовнішнього середовища.

Сонячний опік - це наслідок довгої дії ультрафіолетових променів сонця на оголені частини тіла незагорілої людини, що викликає почервоніння шкіри, свербіння. Другий ступінь опіку - утворення пухирів недомагання, головний біль.

Сонячний удар - це внаслідок довгої дії ультрафіолетових променів на непокриту голову, що викликає приплив крові до кори головного мозку. Викликає різке почервоніння шкіри голови, обличчя, запаморочення, нудота, пульс і дихання прискорені, температура тіла 37,5-38,9°С. Сильний головний біль, м'язова слабкість, миготіння в очах, шум в вухах, серцевий біль, виражене почервоніння шкіри, сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу до 120-130 ударів за хвилину, часте і поверхневе дихання.

Тепловий удар - це перегрівання організму людини внаслідок тривалої дії високої температури при одночасному фізичному навантаженні і малій тепловіддачі. При тепловому ударі температура піднімається до 40 - 41 °С, прискорюється пульс і дихання.

Термічні та хімічні опіки на виробництві і в побуті. Термічні опіки появляються від дотику до розжарених предметів, полум'я, попадання на шкіру гарячої рідини або пари.

Хімічні опіки виникають внаслідок дії на дихальні органи, шкіру і слизову оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, зору тощо.

При низькій температурі терморегуляція дозволяє виконання робіт у полі заморозок -25°С, а на вітрі або на сигналі -10°С. Довга малорухома робота при низькій температурі, тісне вологе взуття приводять до порушення кровообігу і обмороження. Переохолодженню і обмороженню сприяє «слабленість організму внаслідок голодувань, втоми або хвороби. Найчастіше відморожуються пальці рук і ніг, а також ніс, вуха, щоки.

На початковому стані потерпілого морозить, прискорюється дихання і пульс підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла.

Розрізняють чотири ступені відмороження:

• почервоніння і набряк;

• утворення пухирів;

• омертвіння шкіри і утворення струпів;

• омертвіння частин тіла.