- •1 Загальні відомості
- •1.1 Загальні положення оцінки землі
- •1.2 Нормативно-правова база оцінки земель в Україні
- •1.3 Нормативно-правові акти, які регулюють методичні засади здійснення грошової оцінки земель в Україні
- •1.4 Нормативно-правова база організації проведення грошової оцінки земель населених пунктів
- •1.5 Дослідження методів і технологій оцінки земельних ділянок
- •2.3 Промисловість
- •2.4 Соціальна сфера
- •2 Технічна частина
- •2.1 Відомості про населений пункт
- •2.2 Пам 'ятки архітектури
- •2.5 Характеристика території міста Монастириська
- •3 Розрахунок нормативно грошової оцінки земель міста монастириська
- •3.1 Правова та нормативно-методична база нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
- •3.2 Визначення базової вартості земель м. Монастириська
- •3.3 Принципи економіко-планувального зонування території населеного пункту
- •3.4 Землеоціночна структуризація території.
- •3.5 Визначення зонального коефіцієнту
- •3.6 Врахування локальних факторів оцінки
- •3.7 Розрахунок нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь.
- •3.8 Приклади визначення розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки
- •4. Організація і управління виробництвом
- •4.1 Технологічна схема робіт
- •4.2 Опис видів робіт
- •4.2.1 Збір вихідних даних
- •4.2.3 Розрахунок базової вартості квадратного метра землі в населеному пункті
- •4.2.4 Економіко планувальне зонування території
- •4.2.5 Визначення функціональних і локальних факторів.
- •4.2.6 Визначення грошової оцінки земель несільськогосподарського використання.
- •4.2.7 Визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського використання
- •4.2.8 Складання технічного звіту
- •4.3 Розрахунок обсягів робіт та затрат часу на їх виконання.
- •4.4 Складання кошторису
- •4.5 Складання календарного графіка робіт
- •5 Охорона праці
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Облаштованість робочих місць операторів пк
- •5.3. Індивідуальне завдання
5.2. Облаштованість робочих місць операторів пк
При виборі приміщень для розміщення робочих місць із ПК необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих перед ними, особливо влітку й у сонячні дні.
Приміщення з ПК повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (користувача) ПК, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.
Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПК повинно відповідати ДЕРЖСТАНДАРТу 22269-76 "Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места".
Не припускається розташування робочих місць із ПК у підвальних поверхах, а для навчальних закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.
Рисунок 5.1 – Розміщення оператора на робочому місці
Робочі місця з ПК при виконанні творчої роботи, що потребує значної розумової напруги або високої концентрації уваги, варто ізолювати один від одного перегородкою висотою 1.5-2.0 м.
Робочі місця з ПК рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях. У випадку розміщення робочих місць із ПК у залах або приміщеннях із джерелами небезпечних шкідливих виробничих факторів, їх необхідно ізолювати в кабінети з природним освітленням і організованим повітрообміном.
Площа на одного працюючого за ПК повинна складати не менше 6.0 м2, об'єм – не менше 20 м3.
Неприпустимо розташування ПК, при якому працюючий звернений обличчям, спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПК, у якій умонтовані вентилятори, Приміщення з ПК для операторів (користувачів) і дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерел шуму.
Стосовно світлових отворів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менше 2.5 м від них, щоб природнє світло падало на робоче місце збоку, переважно зліва.
Штучне освітлення в приміщеннях із ПК повинно здійснюватися системою загального освітлення. У випадках переважної роботи з документами (рукописні, друкарські тексти та інше) рекомендується застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково установлюються світильники місцевого освітлення). Місцеве освітлення призначене для освітлення зони розташування документів. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях із ПК освітленість не нижче 400-500 лк. У якості джерела світла при штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. При устрої відбитого освітлення у виробничих і адміністративних приміщеннях можуть застосовуватися метало-галогенні лампи потужністю до 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Загальне освітлення варто виконувати у виді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, переважно зліва, паралельно лінії зору працюючих.
Для спільного освітлення можна застосовувати світильники наступних класів світлорозподілу: П - прямого світла, Н - переважно прямого світла, У - переважно відбитого світла. Застосування світильників без розсіювачів і решіток, що екранують, забороняється. Для запобігання засліпленості світильник місцевого освітлення повинний мати глибокі відбивачі з матеріалу, що не просвічується, або скла молочного кольору. Повинні передбачатися заходи для обмеження відбитого відблиску на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Зниження відбитого відблиску досягається правильним вибором типів світильників, розташуванням робочих місць стосовно джерел природного і штучного світла, що дозволяє зменшити яскравість, кількість і розмір відблисків на екранах ПК, що створює умови для розбіжності дзеркального відбитка світних джерел із лінією зору працюючих.
Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях із ПК не повинно перевищувати концентрацій, зазначених у переліку "Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест" № 3086-84 від 27.08.84 до і доповнення до них, затверджених Міністерством здоров’я СРСР.
Робочі місця з ПК повинні розташовуватися від стіни з віконними отворами на відстані не менше 2.5 м, від інших стін на відстані -2 м, відстань між столами повинна складати не менше 2.5 м.
Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно утрудняти здійснення всіх необхідних рухів при експлуатації ПК; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню стомлення оператора (користувача).
При використанні допоміжних пристосувань під ВДТ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього щодо вертикальної осі в межах 30º (вліво).
Екран ВДТ ІІК повинен знаходитися від очей оператора (користувача) ПЕОМ на відстані 600-700 мм при гостроті зору 500 мм.
Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботу двома руками.
Клавіатуру варто розташовувати на поверхні столу або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до оператора (користувача) ПК. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5º до 25º.
Принтер повинен бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПК положенні, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.
Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування з урахуванням його кількості і конструктивних особливостей (розміру ВДТ, клавіатури, принтера, ПК та інше) і характеру виконуваної роботи. Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися в межах 680-800 мм. При відсутності такої можливості висота робочої поверхні вибирається рівною 725 мм.
Кращими модульними розмірами столу, на підставі яких розраховуються конструктивні розміри, варто вважати ширину 800, 1000, 1200, 1400 мм, глибину - 800 і 1000 мм. При нерегульованій його висоті - 725 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною на рівні колін - не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг - не менше 650 мм.
Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимоги ДЕРЖСТАНДАРТу 22889-76 “Крісло людини-оператора” із Зміною № 2 ИУС 7-82. За порушення або невиконання вимог оператор (користувач) ПК відповідає відповідно до чинного законодавства.
Для створення нормальних умов праці на стаціонарних і польових базах груп, бригад, партій та експедицій визначимо забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями працівників, приймаючи кількість працюючих 30 чоловік таблиця 5.4.
Таблиця 5.1 - Забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями працівників на камеральних роботах
Приміщення |
Норма площі, м2 |
Побутові приміщення |
27 |
Гардеробна |
24.6 |
Душова |
6 |
Приміщення для особистої гігієни жінки |
1.76 |
Туалет для жінок |
4.2 |
Туалет для чоловіків |
2.7 |
Приміщення для сушіння одежі, взуття |
6 |
Столова на п’ятдесят посадочних місць |
50.5 |
Приміщення для відпочинку, обігрівання, захисту від сонячної радіації та атмосферних опадів |
21 |
Обробка вимірів та графічної інформації на підприємстві виконується на ПЕОМ. Монітори комп'ютерів випромінюють шкідливі для організму людини, особливо для очей, промені. Тому необхідно, щоб всі монітори були оснащені захисними екранами. Оскільки обробка графічної інформації на ПЕОМ не пов'язана з використанням шкідливих хімічно - активних речовин, то для підтримання необхідних санітарно - гігієнічних умов виробничих приміщень застосовується природний повітрообмін. Він проходить внаслідок періодичного відкривання і закривання вікон, дверей, створом по спеціальних вентиляційних отворах.
Як відомо така робота характеризується високою завантаженістю інтелектуальної роботи мозку людини і значним навантаженням на зоровий аналізатор, особливо при виконанні фотограмметричних і стереографічних роботах, а також обмеженою рухливістю людини .
При камеральних роботах виникає статичне знесилення організму. Для попередження небажаного впливу на організм статичної напруги при роботі ні в якому випадку не можна нехтувати раціональним режимом праці і відпочинку, гімнастичними паузами під час роботи і систематичним заняттям спорту. Все це допоможе зберегти здоров'я і дозволить працювати без зайвої втомленості організму.
