- •2.Житійні твори Нестора літописця
- •3.Слово про закон і благодать Іларіона.
- •4.Повість минулих літ. Жанрово стильова характеристика
- •5.Києво –печерський патерик.
- •8. Латиномовна укр літ
- •9.Слово о полку Ігоревім. Проблеми дослідження.
- •10.Літературна спадщина і. Вишенського
- •11 Літ ознаки «першого літ відр»
- •12. Полемічна літ
- •13.Життєвий і творчий шлях Мелетія Смотрицького
- •16Початки бароко Памво Беринда
- •17 Йоаникій Волкович
- •18. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича – Сагайдачного. Жанрово-стильові параметри.
- •22. Жанр лементу в українській поезії 1 половини 17 ст.
- •23. «Ліки розкішникам того світу» Кирила- Транквіліона Ставровецького в контексті його «перла многоцінного»
- •24. Кирило – Транквіліон Ставровецький. Про природу барокового тексту (Передмова до «Перла многоцінного»)
- •26. Вчення про літ в к-м ак
- •28. Літ спадщина д.Туптала
- •30 А.Радивиловський, й.Галятовський, л.Баранович барокова проповідь
- •31. Барокова драма
- •32 Козацьке літописання
- •33,34Літопис Самійла Величка
- •35. Образ Хмельн у літописах
- •36. Образ п Могили
- •37.Вірші Климентія Зіновіїва
- •38 Семен Климовський
- •39.»Богогласник» Антологіям релігійної поеми 18 ст
- •40.Григорій Сковорода Співвідношення поезії і філософії
- •41.Ковалинський про життя г. Сковороди.
- •42.»Байки харківські» Григорій Сковорода
- •43.Сад божественних пісень як збірка барокової лірики
- •44.»Сміховий світ» мандрівних дяків.Основні жанри школярської гумористики та характерні явища її розвитку.
- •45.Історія русів. Основні проблеми дослідження. Образ укр. Історії.
- •46.Василь Григорович Барський і його «мандри по св місцях Сходу».
- •48.Своєрідність укр. Бароко.Барокові тенденції в літературі 20 ст.
- •49.Філософія бароко Сучасна проблематика дослідження барокової спадщини
- •50. Концепція стилів Дмитра Чижевського
- •51. Жанр передмови в українській бароковій літературі.
- •53. Рецепція історичних подій в українській поезії 17-18 ст
- •54. Сучасні дослідники давньої української літератури
- •55. Валерій Шевчук – інтерпретатор давньої української літератури.
- •59. Літературні переконання Івана Величковського. Передмова до збірки «Млеко»
- •60. Українське літописне оповідання. Характер розвитку
32 Козацьке літописання
— історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. . Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702 років,), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700 років).
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та інших держав.
Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.
Літопис Самовидця.
Самовидець – псевдонім. Твір було написано козацьким сотником Романом Ракушкою-Романовським. Політична позиція автора – Автономний статус козацької держави під протекторатом іншої держави. Літопис охоплює події 1648-1702 рр. головна увага зосереджена на нац.-визв війні. Літопис було написано в часи гетьманування Івана Мазепи іочевидно на його замовлення.
Як історичне джерело літопис Самовидця містить повідомлення про такі події і явища, які не збереглися в жодних документах. Мова і стиль літопису Самовидця позбавлені книжності, риторичних прикрас і впливу польської чи латинської літератури. Автор не дотримується літописної стильової традиції, яка тоді була поширена на Україні.
Літопис Самовидця складається із вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, і двох головних частин:
- перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни
- друга — доведена до 1702 включно, становить Літопис у стислому розумінні цього слова, написаний на Лівобережжі,
Літопис Григорія Грабянки. Літопис Григорія Грабянки датується 1710р., був написаний на замовлення гетьмана І. Скоропадського. тут проголошується Автономний статус України під протекторатом Москви. У літописі описано події від найдавніших часів до 1709р., а основна увага приділяється нац..-визв. війні. для стилю літопису характерні белетризація (художність) оповіді, її епічність, драматичність, високий патетичний стиль.
Грабянка розповідає про історію козацтва від найдавніших часів до 1709 року. За змістом літопис можна поділити на три частини.
В першій розповідається про події від початків козацтва до народновизвольної війни, У другій, найбільш розлогій, — про саму війну, а В третій літописець розповідає про те, що відбувалося на Україні після смерті Богдана Хмельницького.
Для викладу Грабянка обирає форму «сказаній» — більших або менших розділів, з яких і складається твір, кожне з яких має свою внутрішню драматургію.
Літопис Самійла Величка. Це найбільший серед козацьких літописів. Це твір, у якому поєдналися елементи різних жанрів – хроніка, худ-публіцистичний твір, збірник автентичних документів, антологія художніх творів різних авторів. Літопис було приблизно завершено 1720р. тут описано події 1648 – 1700рр Автрр представляє яскраву систему образів українських гетьманів, головним серед яких називає Богдана Хм. Літописець виправдовує діяльність Хм-го. Політичний ідеал автора – Автономний статус України під протекторатом Москви.
Сам величко поділив свій твір на три томи, кожен із яких має окремий заголовок. У творі с. в. центральною постаттю є б. хм., автор порівнєю його з Олександром македонським, мойсеєм.
