35. Еволюція зовнішньої політики Російської Федерації.

Зовнішня політика РФ після міжнародного визнання країни як правонаступниці СРСР, збереження її членства в ООН й у Раді Безпеки ООН орієнтована на зміцнення ролі ООН у міжнародних відносинах, послідовне проходження Статуту ООН.

Завдання формування нової після багаторічної "холодної війни" зовнішньополітичної стратегії Росії змушують її будувати відносини з колишніми ідеологічними супротивниками СРСР із позицій ділового партнерства. Лідери країн Заходу не відразу погодилися визнати в РФ рівноправного партнера. Росії довелося заново освоювати геополітичний простір, формувати відносини із країнами СНД, займатися врегулюванням виникаючих конфліктів, захищати права співвітчизників, які знаходяться за межами РФ, прагнучи одночасно до відновлення історичної наступності зовнішньої політики Росії.

Зовнішня політика РФ орієнтована на формування зовнішньополітичної стратегії по забезпеченню миру в умовах глобалізації й загострення зовнішньополітичної обстановки. Це має на увазі участь Росії в інститутах глобального регулювання, реалізацію мирного зовнішньополітичного курсу (участь у контролі над озброєннями, проведення цілеспрямованої політики в області роззброювання), регіональне й двостороннє співробітництво, забезпечене мирними дипломатичними засобами, захист від акцій міжнародного тероризму з урахуванням відповідальності РФ як постійного члена Ради Безпеки ООН.

Видне місце в зовнішній політиці РФ займає двостороннє співробітництво із країнами СНД по створенню "пояса добросусідства". Із цих країн найбільше успішно зовнішньополітичне партнерство РФ і Білорусії. В 1996 між ними був підписаний Договір про утворення Співтовариства Білорусії й Росії, в 1999 - Договір РФ і Республіки Бєларусь про державотворення.

В 2000 прийнята Концепція зовнішньої політики РФ: багатополярний світ на принципах міжнародного права, демократії й співробітництва, боротьба за забезпечення міжнародної безпеки.

Участь РФ в інститутах глобального регулювання, орієнтованого на підтримку миру й безпеки, на боротьбу з міжнародним тероризмом - один з показників включенности країни в рішення загальносвітових завдань. В 2001 при участі РФ була прийнята резолюція Ради безпеки ООН про протидію тероризму й створенні Контртеррористического комітету РФ. Росія бере активну участь у всіх авторитетних міжнародних інститутах: в Організації по безпеці й співробітництву в Європі (ОБСЄ), у Європейському Союзі (ЄС), в "великій вісімці" - групі лідерів восьми найбільш розвинених країн миру. На саміті "вісімки" в Евіані в 2003 вона домоглася створення "Групи контртеррористических дій". РФ разом з ООН й ОБСЄ брала участь в урегулюванні конфліктів в Абхазії, Південній Осетії, Нагорному Карабасі й Придністров”ї. Розвиток двосторонніх відносин з ЄС й ОБСЄ закріплено Спільною декларацією про зміцнення діалогу й співробітництва, відповідно до якої РФ визнається країною з ринковою економікою, що може увійти в Постійну раду партнерства.

У Раді Європи РФ бере участь у реалізації політичної декларації "За Більшу Європу без кордонів". Ведеться поступове відновлення відносин між РФ і НАТО, заморожене в результаті силових дій альянсу проти Югославії. Створено Раду Росі - НАТО, що розробляє програми спільн дій по нерозповсюдженн збро масов знищенн і боротьб з міжнародн терроризм.

В 2003 набутив чинності Договір між РФ і США про скорочення стратегічних ядерних потенціалів - це крок до створення глобальної системи контролю (політико-дипломатичними, а не силовими методами) за нерозповсюдженням ракет і ракетних технологій. Ведеться робота із запобігання торгівлі ядерною й хімічною зброєю, зброєю масового знищення. У тім же 2003 західними країнами була підписана Угода про багатобічну ядерно-екологічну програму в Росії, у тому числі по утилізації списаних атомних підводних човнів. Продовження політики регіонального добросусідського співробітництва реалізується Угодою між РФ, Білорусією, Казахстаном, Україною по формуванню Євразійського економічного простору. Мова йде про переміщення товарів, послуг, капіталу й робочої сили.

Російсько-американські відносини от уже півтора десятиліття (із часу підписання в 1992 Хартії російсько-американського партнерства й дружби) характеризуються як теплі й дружні. Центральне місце в діалозі двох країн займають питання економічної стабільності й контролю над озброєннями. В 1994 набутив чинності Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. В 2002 він був підтверджений.

Активно розвиваються двосторонні відносини РФ із провідними європейськими країнами, особливо виділяється тристоронній діалог по найважливіших проблемах сучасності з Німеччиною й Францією. Нарощує РФ співробітництво й з багатьма країнами на Близькому Сході, беручи участь й в урегулюванні ізраїльсько-палестинського конфлікту, виступаючи проти агресії США в Іраку, підтримуючи відповідні резолюції ООН.

Поступальний розвиток прийняли взаємини РФ із країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. У створену в 2001 Шанхайську організацію співробітництва ввійшли РФ, Китай, Казахстан, Киргизія, Таджикистан й Узбекистан. РФ включена в роботу Асоціації держав Південно-Східної Азії й Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва. Пріоритетним у цьому регіоні для РФ є її зв'язки з Китаєм. Підписано угоди по врегулюванню прикордонних питань, про зміцнення довіри у військовій області, про взаємне скорочення збройних сил у прикордонних районах. Розвиваються зв'язки з Індією на рівні стратегічного партнерства. РФ прагне досягти прогресу в російсько-японських відносинах, поки що ускладнюють питанням про національну приналежність ряду далекосхідних островів.

РФ виступає з позицій комплексного підходу до гострих проблем Африки, вносить істотний вклад у мирний вирішення міжнаціональних конфліктів, ратуючи за стійкий розвиток країн цього континенту.

Беручи участь в економічному співробітництві із країнами Європи, Америки, Азії, РФ веде переговори про вступ у Всесвітню торговельну організацію. Ціль РФ - домогтися такої інтеграції країни в систему світового господарства, яка б забезпечила вихід на світовий ринок не тільки енергоресурсів (нафта, газ, вугілля, ліс), але й продукції російської промисловості й сільського господарства, створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій, урегулювання проблем зовнішнього боргу.

РФ підтримує діяльність співвітчизників за кордоном, відстоюючи їхні законні інтереси, наполягаючи на збереженні позицій російської мови в країнах колишнього СРСР.