51. Американо-китайські відносини в 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст.

У червні 1989р. Відбулися виступи Китайської молоді, що требо вали лібералізації політичної системи країни, на площі Тяньоньмэнь у Пекіні . У відповідь США призупинили постачання озброєнь у Китай, загальмували політичний діалог і наданні КНР кредитів на суму 1,3 млрд. дол.

На думку експертів, у цей період Вашингтон керувався думкою не про стратегічну важливість співробітництва з Пекіном, а його економічної ролі в азіатсько-тихоокеанському регіоні. У 1993р. Бив Клінтон після свого приходу до влади став погоджувати питання прав людини з наданням Китаю "найбільшого сприяння" у торгівлі, що максимально погіршило китайсько-американські відносини. Шанс виходу відносин між Китаєм і США з тупика найшовся в листопаду того ж року на неформальному самміті організації азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), у ході якого голова КНР Цзян Цземінь і президент Б.Клінтон провели першу зустріч. Цзян Цземінь підкреслив , що обидві сторони повинні звертати свої погляди на увесь світ і приділяти увагу майбутньому, щоб підтримувати тим самим здорові і стабільні китайсько-американські відносини, а також ввести спокійний, стабільний і безпечний мир у XXІ століття . Б.Клінтон у свою чергу виразив намір американської сторони поліпшити відношення з Китаєм. Під впливом зустрічі на вищому рівні уряд Б. Клінтона в 1994р. висунуло політику контактів з Китаєм. У тому ж році відновилися міжурядові візити на високому рівні, односторонньо перервані США три роки тому. Ситуація загострилася влітку 1995 р., коли Президент «Республіки Китай на Тайвані» Лі Денхуей здійснив неофіційний візит до США. Пролунали взаємні звинувачення в надто різкій формі. Американську позицію визначала поведінка Конгресу, в якому домінували республіканці. Вони й виступили на захист Тайваню аж до розриву дипломатичних { відносин з КНР. І незважаючи на те, що адміністрація І В. Клінтона поводила себе більш стримано в цих подіях і навіть намагалася згладити поведінку конгресменів насправді у своїй стратегії і уряд, і Конгрес єдині: перешкодити об'єднанню Тайваню з КНР.

Візит президента Тайваню до США спричинився до погіршення американсько-китайських відносин, що тривало протягом року. Але Вашингтон змушений був відступити. На форумі АТЕС у Манілі в листопаді 1996 р. під час зустрічі президентів Цзянь Цземіня і В. Клінтона відбулося примирення між двома країнами. Утім і в майбутньому тайванська проблема буде постійно випливати на поверхню у відносинах між КНР і США, як і проблема прав людини в Китаї, яка постійно мусується Вашингтоном як привід для втручання у внутрішні справи цієї країни.

Після подій 11.09.2001 р. Китайська Народна Республіка запропонувала сильну підтримку у війні з тероризмом. Незабаром після 11 вересня, США і КНР почали контртерористичний діалог, що призвело до тісної співпраці не лише міждержавних, але й на регіональних рівнях.

У даний період динамічно розвиваються економічні відносини. Слід зазначити, що у 2005 році КНР стала другим за обсягом торговим партнером США та утримує цю позицію до сьогодні. На сьогодні, Китай є найбільшим кредитором США, що дає змогу китайському уряду надавати власні умови.

Започаткований у 2006 р. економічний діалог разом із стратегічним діалогом, започаткованим у 2005 р., призвів до справжнього прориву в американсько-китайських відносинах. Ці діалоги переросли у новий Стратегічний та Економічний Діалог, започаткований Б.Обамою у 2009 р. задля підняття відносин на більш високий рівень.

Найбільше похолодання в двосторонніх відносинах настало після того, як у лютому 2010 р. адміністрація Б. Обами дала санкцію на чергову партію військових постачань до Тайваню. Китай відповів замороженням військових зв’язків, лімітуванням експорту рідкоземельних металів на Захід, жорсткістю позиції у валютному питанні На початку січня 2011 р. відбувся візит китайського лідера Ху Цзіньтяо до Сполучених Штатів. Під час візиту було проголошено про розміщення значних китайських контрактів у США на загальну суму понад 45 млрд. дол. Великі контракти, реалізація яких є справою майбутнього, одночасно замислювались і як компенсаційний захід, спрямований на запобігання військових постачань на Тайвань.