- •1.Версальсько-вашингтонська система мирних договорів.
- •2. Еволюція взаємин Україна-нато.
- •3. Еволюція зовнішньої політики кнр 50-80-і рр..
- •4. Україна в регіональних організаціях.
- •5. Формування ялтинсько-потсдамської системи мв, її витоки та базові засади
- •6. Проблема контролю над ядерними озброєннями та роззброєння на початку ххі ст.
- •7. Брест-Литовська конференція і підписання мирних договорів з Радянською Росією та Україною.
- •8. Проблема реформування оон.
- •9. "Німецьке питання" після Другої світової війни.
- •10. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії. Створення асеан та її діяльність.
- •11. Проблема та етапи розширення Європейського Союзу.
- •Копенгагенські критерії
- •Політичні критерії
- •Економічні критерії
- •22 Січня 1919 року - акт злуки унр та зунр.
- •13. Об’єднання Німеччини та його наслідки.
- •14. Косовська проблема в міжнародних відносинах.
- •15. Україна в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
- •16. Криза та розпад ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин.
- •17. Завершення “холодної війни ” та блокового протистояння. Еволюція відносин між Україною та Росією.
- •1. "Про статус і умови перебування Чорноморського флоту рф на території України".
- •2. "Про взаєморозрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту рф на території України".
- •18. Радянсько-американські відносини у 60-70-і рр.. Хх ст.
- •19. Нато у 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст. Проблеми реформування та еволюція.
- •20. Місце та роль обсє в європейській політиці.
- •21. Україна в процесі ядерного роззброєння.
- •22. Проблема близькосхідного врегулювання на початку ххі ст.
- •24 Червня 2002 р план Буша «дорожня карта»:
- •23. Дії сша та нато в Афганістані: причини та наслідки.
- •24. Політика сусідства єс та «Східне партнерство».
- •25. Паризька нарада країн-учасниць нбсє. Договір про звичайні збройні сили в Європі.
- •26. Інтеграційні процеси в Західній Європі в 70-80-і роки
- •27. Становлення пост-біполярної системи мв. Її основні характеристики.
- •28. Еволюція доктринальних засад зовнішньої політики срср.
- •29. Створення та еволюція Європейського Союзу
- •30. Мирне врегулювання в Європі та на Далекому Сході після Другої світової війни.
- •31. Інтеграційні процеси в Латинській Америці у 80-і роки хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •32. Проблеми ядерної зброї на Корейському півострові.
- •33. Суецька криза.
- •34. "Нова східна політика" фрн.
- •35. Еволюція зовнішньої політики Російської Федерації.
- •36. Становлення блокового протистояння в Європі після Другої світової війни.
- •37. Мюнхенська угода. Політика "умиротворення агресора".
- •38. Війна сша у в’єтнамі: причини та наслідки.
- •39. Проблема розширення нато на Схід.
- •40. Режим чорноморських проток. Етапи створення та сучасність.
- •41. Арабо-ізраїльське протистояння у 60-70-і рр.
- •42. Пакт Молотова - Ріббентропа та політика срср щодо країн Балтії у 1939-1940 рр.
- •43. Карибська криза
- •44. "Нове політичне мислення" у зовнішній політиці срср.
- •45. Американо-китайські відносини в 70-80-і рр.. Хх ст.
- •5) 1969-1978 – Зближення з західними країнами
- •6) 1978 – Кінець 80-х (89?)
- •4 Грудня 1982 р. – 4 конституція. Основні елементи зп Китаю:
- •46. Формування антигітлерівської коаліції.
- •47. Еволюція європейської інтеграції України.
- •48. Врегулювання конфліктів на Африканському континенті в пост біполярний період.
- •49. Війна в Індокитаї і міжнародне врегулювання та наслідки.
- •50. Кіпрська проблема в міжнародних відносинах.
- •51. Американо-китайські відносини в 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст.
- •52. Міжнародне врегулювання в колишній Югославії: етапи та наслідки.
- •IV етап (лютий 1994 – грудень 1995)
- •V етап (січень 1995 – червень 1999)
- •53. Снд та Україна.
- •54. Радянсько-американські самміти у другій половині 80-их – початку 90-их рр.
- •55. Корейська війна.
- •56. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. Гельсінський Заключний Акт.
- •57. Еволюція зовнішньої політики сша в постбіполярний період.
- •58. Ліга арабських держав: створення, еволюція та роль в міжнародних відносинах.
- •59. Становлення та розгортання «холодної війни».
- •60. Еволюція українсько-американських відносин.
- •61. Еволюція російсько-американських відносин.
- •62. Берлінські кризи 1948-1949 рр. Та 1958-1961 рр.
- •63. Проблеми реформування та еволюція нато після завершення «холодної війни».
- •64. Тайванська проблема в міжнародних відносинах.
- •65. Близькосхідне врегулювання у 80-і рр. Хх ст.
- •66. Режим нерозповсюдження ядерної зброї в пост біполярний період.
- •67. Близькосхідне врегулювання в 90-і рр. Хх ст.
- •69. Політика сша в Європі по завершенні Другої світової війни. «План Маршалла».
- •70. Війна сша та їх союзників проти Іраку (2003 р.): причини та наслідки.
- •71. Питання про відкриття «другого фронту» в Європі у 1941-1944 рр.
- •72. Питання ядерного роззброєння у другій половині 80-их – на початку 90-их рр.
- •73. Агресія Іраку проти Кувейту. Війна у Перській затоці.
- •74. Криза політики розрядки. "Друга холодна війна".
- •75. Концептуальні засади і головні напрями зовнішньої політики незалежної України.
- •76. Деколонізація Африканського континенту. Створення та діяльність оає.
- •77. Створення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна.
- •78. Джерела та еволюція індо-пакистанського конфлікту.
- •79. Війна в Індокитаї і міжнародне врегулювання та наслідки.
- •80. Французько-німецьке партнерство в європейських інтеграційних процесах
9. "Німецьке питання" після Другої світової війни.
Одразу по війні Німеччина була розділена на чотири зони окупації: амер, брит, рад і фр. За рішенням Потсдамської конференції було утворено Союзну контрольну раду – орган, до якого входили чотири командувачі окупаційних військ, та який був покликаний здійснювати управління окупованою Німеччиною та забезпечити виконання рішень Потсдамської конференції. ПРОГРАМА 4-х Д: денацифікація, декартелізація, демілітаризація, денацифікація. В Потсдамській угоді вперше термін «західні зони» - фактично зафіксувала поділ Німеччини.
«План з репарацій та рівня повоєнної німецької економіки» 1946 р.- схвалений чотирма союзниками. Передбачав збереження традиційних господарських зв'язків, незважаючи на міжзональні кордони, тобто мова йшла про збереження єдності країни. Репарації: обладнання, продукція, праця німців.
Документ про мирне врегулювання мав бути розроблений РМЗС. На Паризькій сесії РМЗС (Молотов – СРСР, Бідо – Фр, Бернс – США, Бевін – Вб) в квітні—липні 1946р. Проект бірнса – швидке підписання мирної угоди, забезпечення гарантій її демілітаризації. Молотов – неподільність Нім та розвиток мирної промисловості. Бідо – розчленувати. Не було досягнуто ніякого компромісного рішення, проголошено намір створ амер-брит «Бізонію».
Московська сесія РМЗС, яка проходила з 10 березня до 24 квітня 1947 р. у новому складі (Бірнса змінив Маршалл), Почалася вона з символічного акту ліквідації Прусської держави, який підтверджував щире прагнення сторін знищити націоналістичну спадщину в історії Німеччини. Було узгоджено питання про заснування Інформаційно-консультативної ради, на яку покладалися такі завдання: 1) інформувати союзні уряди про підготовку німецької мирної угоди Радою міністрів закордонних справ; 2) передавати союзним урядам усю документацію РМЗС стосовно підготовки мирної угоди; 3) проводити консультації з представниками союзних урядів з питань, пов'язаних із німецькою проблемою. Вирішено створити постійні комітети Ради міністрів закордонних справ: а) з політичної структури Німеччини; б) з територіальних змін; в) з економічної реорганізації Німеччини та з репарацій; г) з роззброєння і демілітаризації Німеччини.
Лондонська сесії РМЗС (25 листопада-— 15 грудня 1947 р.). Проте її фактично було зірвано. створення «Тризонії».:
Лондонська конференція без участі СРСР (лют-бер/квіт/черв 48 року )проголосила курс на створення західнонімецької держави та її інтеграцію в західний блок. Це, Відповідні заходи з боку Радянського Союзу. Було розроблено план запровадження обмежень на комунікаціях Берліна з західними зонами окупації.
Перша берлінська криза
Першим кроком на шляху до створення західнонімецької держави стала підготовка сепаратної грошової реформи для західних секторів. 23 липня 1948 року західні держави ухвалили рішення про поширення реформи на західні сектори Берліна. 24 липня було цілком перекрито наземні комунікації між західними зонами окупації й Берліном !!! Транспортні обмеження триватимуть доти, доки не буде скасовано плани західних держав про створення західнонімецького уряду.
Західні держави організували й розширили «повітряний міст» міх західними зонами окупації й Берліном. Радянський уряд проголосив, що транспортні обмеження між Берліном і західними зонами окупації будуть зняті одночасно зі згодою на введення в обіг у Берліні німецької марки радянської зони й вилучення з обігу марки. Розраховував створити передумови для повного витиснення західних держав з Берліна.
«Повітряний міст» успішно функціонував взимку. Радянський Союз мусив визнати провал блокади Берліна.
Основний Закон Західної Німеччини оприлюдненого 23 травня 1949 р. Ця дата вважається днем створення ФРН. У той самий день відкрилася Паризька сесія РМЗС (23 травня — 20 липня 1949 р.), яка стала останньою і вже нічого не .могла зробити для врегулювання німецького питання. Ще 19 березня 1949 р. Німецька народна рада ухвалила проект Конституції Німецької Демократичної Республіки. У квітні пройшли вибори до Німецького народного конгресу, а 7 жовтня 1949 р. була сформована тимчасова Народна палата (день створення НДР). Створення НДР фактично завершило процес «реєстрації»- поділу Німеччини.
26 травня 1952 р. Загальну угоду Про взаємини між трьома державами і ФРН у Боні. Скасування окупаційного статусу й надання ФРН самостійності у внутрішній і зовнішній політиці, за винятком питань, пов'язаних з єдністю Німеччини, з Західним Берліном, з укладанням Мирних угод.
Наступного дня, 27 травня, представники урядів Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Голландії та Люксембургу підписали в Парижі угоду, що завершила створення ЄОС. Національні збори Франції відхилили. Бонська теж втрачала силу.
25 січня — 18 лютого 1954 р. почергово в західному і східному секторах Берліна пройшла чотиристороння конференція з німецького питання. СРСР запропонував створити тимчасовий загальнонімецький уряд, вивести окупаційні війська й провести вільні загальнонімецькі вибори. Рекомендувалося звільнити Німеччину від сплати повоєнних боргів чотирьом державам. Ідею німецького нейтралітету було підсилено запропонованим проектом загальноєвропейської угоди про колективну безпеку. Позиція західних країн базувалася на «плані Ідена», який передбачав негайне об'єднання Німеччини шляхом загальнонімецьких виборів.
Формальне рішення про вступ ФРН у Західноєвропейський союз і НАТО було прийнято на Паризькій нараді Дев'яти держав (20—23 жовтня 1954 р.). Паризькі угоди передбачали скасування окупаційного режиму у ФРН, Уряд ФРН, у свою чергу, оголосив про те, що він ніколи не вдаватиметься до сили для об'єднання Німеччини або зміни існуючих кордонів. Окрім того, західнонімецька Держава взяла на себе зобов'язання не виробляти атомної, бактеріологічної та хімічної зброї.Паризькі угоди набрали сили після всіх передбачених формальностей 5 травня 1955 р
22 вересня 1955 р. керівництво ФРН проголосило «доктрину Хальштейна» - встановлення будь-якою країною дип відносин з «режимом зони» розглядалось як ворожий акт щодо ФРН, яка відповідатиме на такий акт розривом дипломатичних відносин. Це й було згодом зроблено відносно Югославії (1957), Куби (1963) та Занзібару (1964).
Друга берлінська криза
Початок «берлінської кризи» пов'язують із нотами радянського уряду урядам США, Англії, Франції, ФРН та НДР від 27 листопада 1958 р. Вони містили пропозицію про перетворення Західного Берліна на «демілітаризоване вільне місто», шість місяців на роздуми („ультиматум Хрущова”).
Ключовим моментом берлінської кризи став масовий виїзд громадян НДР на Захід (лише в липні 1961 року НДР покинуло близько 30 тис. осіб), що негативно відображалося на східнонімецькій економіці. Це призвело до зведення Берлінського муру 13 серпня 1961 року.