Прийняття рішень в умовах невизначеності: характеристика основних критеріїв.
В тому випадку, якщо інформація про стан зовнішнього середовища, яку має в своєму розпорядженні управлінець, не є абсолютно повною і достовірною, то такі умови називаються умовами невизначеності або ризику. Якщо при цьому невідомі вірогідності станів зовнішнього середовища, то такі умови називають умовами невизначеності.
Етапи прийняття рішень в умовах ризику або невизначеності наступні:
Формування мети прийняття рішення;
Побудова економіко-математичної моделі задачі прийняття рішення;
Формування переліку альтернативних рішень;
Виявлення невизначених зовнішніх чинників, що впливають на досягнення мети, формування можливих станів зовнішнього середовища;
Розрахунок ефективності варіантів вирішення при різних станах зовнішнього середовища, формування матриці цінності (загрози) альтернатив;
Оцінка вірогідності станів зовнішнього середовища (якщо можливо);
Вибір найбільш прийнятного варіанту рішення.
В умовах невизначеності за наявності матриці цінності альтернатив, прийняття рішень ґрунтується на наступних критеріях: - максимінний критерій Вальда («песимістичний»); - максимаксний критерій («оптимістичний»); - критерій Гурвіца («зважений», “оптимізму-песимізму”); - критерій Лапласа («середньозважений»).
Критерій Вальда відповідає песимістичній оцінці: вибирається та альтернатива, для якої песимістична оцінка найбільша, тобто максимум з мінімумів (краща з гірших):
а)
для прибутків:
б) для збитків: 
Максимаксний критерій (оптимізму): вибирається альтернатива з найбільшою оптимістичною оцінкою (краща з кращих):
а)
для прибутку:
б) збитків:
;
Критерій Гурвіца (зважений критерій):
а)
для матриці прибутковості критерій:
,
де
0≤
≤1
– коефіцієнт
оптимізму. Якщо
то маємо критерій Вальда – V1.
Якщо
то отримуємо критерій крайнього
оптимізму:
б)
для матриці збитків критерій: 
Чим більш песимістичний настрій, тим ближче до 1. Якщо то маємо критерій Вальда – V2. Якщо то отримуємо критерій крайнього оптимізму: ;
Критерій
Лапласа:
альтернативи оцінюються з урахуванням
всього діапазону цінностей (а не тільки
гіршого і/або кращого значень). Даний
критерій використовується при наявності
неповної інформації про ймовірності
станів навколишнього середовища:
Для
прийняття кращого рішення доцільно
використовувати кілька критеріїв і
вибирати те рішення, що відповідає
стратегіям, які отримують за більшістю
критеріїв.
Визначення систем підтримки прийняття рішень (сппр). Основні функції та властивості сппр. Розвиток, структура, функції, призначення, особливості.
До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС).
СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем.
Основні компоненти СППР: інтерфейс "користувач-система", база даних (БД) і база моделей (БМ).
Інтерфейс "користувач-система" забезпечує зв'язок з кожною із баз.
Бази даних СППР містять як кількісну, так і якісну інформацію, яка надходить із різних джерел.
База моделей повинна забезпечувати гнучкість моделювання, зокрема за рахунок використання готових блоків моделей і підпрограм.
Для сучасних СППР характерно наявність таких характеристик.
1. СППР дає керівнику допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку у всьому діапазоні контекстів задач.
2. СППР підтримує і посилює (але не змінює і не відміняє) міркування та оцінку керівника.
3. СППР підвищує ефективність прийняття рішень. На відміну від адміністративних систем, де робиться акцент на аналітичному процесі, у СППР важливійшою є ефективність процесу прийняття рішень.
4. СППР виконує інтеграцію моделей і аналітичних методів із стандартним доступом до даних і вибіркою з них. Для надання помочі при прийнятті рішень активується одна або декілька моделей. Вміст БД охоплює історію поточних і попередніх операцій, а також інформацію зовнішнього характеру та інформацію про середовище.
5. СППР проста в роботі для особ, що мають досвід роботи з ЕОМ.
6. СППР побудовані за принципом інтерактивного рішення задач.
7. СППР орієнтована на гнучкість і адаптивність для пристосування до змін середовища або підходів до рішення задач, що обирає користувач.
8. СППР не повинна нав'язувати користувачу визначеного процесу прийняття рішень.
Приводимо ряд найбільше типових СППР, які стосуються проблем мікро- і макроекономіки:
«Симплан»- призначена для корпоративного планування; «Прожектор»- призначена для фінансового планування; «Доки-план»- призначена для загального планування; «Экспрес»- призначена для маркетингу, фінансів; PMS-керівництво цінними паперами; CIS-планування продукції. Пріоритетні галузі використання систем такі: - виробничий сектор; - гірничорудне виробництво; - будівництво; - транспорт; - фінанси; - управлінська діяльність.
Основними функціями таких систем є :• надання допомоги ЛПР при аналізі вихідної інформації (оцінці обстановки, що склалася і обмежень, які встановлюються зовнішнім середовищем); • виявлення и ранжування пріоритетів, облік невизначенностей в оцінках ЛПР і формування його переваг; • генерація можливих рішень (формування списку альтернатив); • оцінка можливих альтернатив, виходячи з переваг ЛПР, і обмеженнь, які встановлюються зовнішнім середовищем; • аналіз можливих наслідків рішень;• вибір кращого можливого варіанта.