61. Застосування методу експертних оцінок у сфері управління зед.

Усі методи експертних оцінок поділяють на два класи:

1. Методи індивідуальних експертних оцінок ґрунтуються на використанні думок експертів-фахівців незалежно один від одного.

2. Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів щодо об’єкта або процесу.

Отриману від експертів евристичну інформацію необхідно подати в якісній формі для обробки й аналізу, для формалізації якої використовують спеціальні шкали вимірювання.

Важливим засобом об’єднання формального й неформального методів аналізу є метод експертних оцінок (метод апріорного ранжування), який належить до евристичного програмування. Даний метод передбачає використання апріорних оцінок показників, які надаються авторитетними спеціалістами-експертами, що працюють в відповідних областях проектування. Основна перевага даного методу – різносторонній аналіз кількісних та якісних аспектів проблеми. Причини залучення експертів до відповідних оцінок обумовлені багатьма чинниками: неможливістю кількісного вимірювання деяких показників, відсутністю відповідних вимірювальних приладів, складністю досліджуваних явищ, великими витратами коштів або часу при вимірюванні, відсутністю необхідних обсягів вірогідної інформації, суб’єктивністю досліджуваних характеристик тощо.

Під експертизою розуміють оцінку експертами деяких властивостей та особливостей стану певної системи або процесу. Проведення експертизи – це встановлення відповідностей між якісними оцінками та кількісними значеннями. Якісні експерти є надійним і точним джерелом інформації про стан розвитку об’єкта. На підставі узагальненої думки групи експертів шляхом усереднювання їх індивідуальних думок з'являються оцінки близькі до істинних значень.

Якісні показники – це такі, які не мають визначених одиниць виміру: імідж компанії, конкурентоспроможність, дизайн виробу, оцінка маркетингових комунікацій, якість роботи працівника, відповідність працівника займаній посаді тощо. Отримана інформація від експертів об’єктивно обробляються на основі методів рангової кореляції і формалізується. Ранжування дозволяє вибрати з досліджуваної сукупності значень найбільш суттєві (правильні). Для проведення експертизи необхідні такі умови:

• наявність експертної комісії, яка складається з фахівців, котрі знайомі з об’єктом експертизи і мають досвід експертної роботи;

• існування аналітичної групи, яка професійно володіє технологією організації та проведення експертиз, методами отримання і аналізу експертної інформації;

• отримання надійної експертної інформації;

• коректне оброблення та аналіз експертної інформації;

Виділяють такі основні етапи процедури:

1. визначення мети експертизи; 2.розробка анкет опитування; побудова об’єктів оцінювання або їх характеристик;3.створення групи експертів;4. визначення способу експертного оцінювання і способу подання експертних оцінок;5. проведення експертизи; j-й експерт дає відповідь на i-е запитання (Х_i^j) 6.оброблення і аналіз результатів; 7.повторний тур експертизи при необхідності уточнення або зближення думок експертів; 8. прийняття рекомендацій.

Відбір експертів – це один з найважливіших етапів проведення експертизи. Експерти мусять задовольняти такі вимоги: а) бути спеціалістами в галузі проведення експертизи; б) мати високий рівень загальної ерудиції; в) критично сприймати минуле, адекватно розуміти тенденції і робити відповідні прогнози; г) бути психологічно стійкими, самокритичними; д) мати досвід роботи в даній галузі. Ступінь вірогідності оцінок об’єктів виражається за допомогою вагових коефіцієнтів, що характеризують компетентність кожного експерта в даній проблемі.

Вагові коефіцієнти компетентності q_j залежать від ступеня знайомства кожного експерта з аналізованою проблемою k_z і ступеня впливу різних джерел в аргументації на формування думки кожного експерта k_a: qj =  (kzj, kaj) .Коефіцієнт знайомства може визначатися в результаті прямої самооцінки, коли кожен експерт за певною шкалою оцінює ступінь свого знайомства з проблемою.