6.4. Оптимізація використання та охорона земель.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

В межах своїх повноважень державне управління забезпечує додержання встановленого порядку передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, а також продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам. При цьому, контролюється та ураховується місце розташування та розмір земельних ділянок, умови щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища при вилученні або передачі земельних ділянок усіх категорій незалежно від форм власності.

Погодження матеріалів щодо надання земельних ділянок проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123, 124, 151 Земельного кодексу України та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 05.11.2004, зареєстрованим в Мін’юсті 22.11.05р. за №1470/10069.

Обсяг проектних матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок під розташування об’єктів збільшився. За 12 місяців 2011 року було розглянуто зазначених матеріалів по 2911 об’єктам, що на 6,6% більше в порівнянні з тим же періодом 2010 року.

За категоріями земель було надано погодження на відведення земельних ділянок: сільськогосподарського призначення – 18189,85 га; земель лісового фонду – 347,11 га (землі надавалися спеціалізованим підприємствам (лісгоспам) для ведення лісового господарства); земель водного фонду – 312,4720 га; земель природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення – 1620,855 га для обслуговування об’єктів ПЗФ; земель рекреаційного призначення – 29,1862 га; земель житлової та громадської забудови – 387,1487 га; земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – 104,1249 га. В процесі опрацювання проектних матеріалів, що представлялися на погодження природоохоронному органу було повернуто на доопрацювання або відхилено від погодження 209 проектних матеріалів, що складає 7,18% від загальної кількості проектів. Основні недоліки проектної документації, за якими проектні матеріали були відхилені від погодження - це або невідповідність природоохоронним вимогам розміщення запланованого об’єкту, або необхідність доопрацювання проектної документації відповідно до вимог наказу Мінприроди від 05.11.04 №434.

Особлива увага при розгляді проектної документації приділяється землям сільськогосподарського призначення, землям лісового фонду (дотримання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р «Деякі питання розпорядження лісовими ділянками»), під водними об’єктами та в межах нормативних розмірів їх прибережних захисних смуг, а також земельних ділянок оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

З метою ефективного вирішення питань, пов’язаних з проблемами ліквідації негативних процесів на еродованих та деградованих землях розроблено «Регіональну програму захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Миколаївській області». Також, в області розроблено «Обласну програму охорони та підвищення родючості ґрунтів Миколаївської області на 2006-2015 роки», затверджену рішенням обласної ради від 17 березня 2006 року №6. Даними програмами передбачено виведення з обробітку малопродуктивних та деградованих земель, консервацію зазначених земель на площі 38,4 тис. га і переведення еродованих земель в поліпшені пасовища на площі 236,4 тис. га, що зменшить розораність ґрунтів області. Крім того, на площі 16,4 тис. га ріллі передбачається створити стокорегулюючі і полезахисні смуги. На площі 2,7 тис. га – планується створити прибережні захисні смуги вздовж річок і навколо водойм. На площі 0,2 тис. га – провести суцільне заліснення.

За рахунок пасовищ до 2015 року передбачено створити 18,2 тис. га прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм, провести заліснення на площі 50,8 тис. га, заповідні території на площі 8,8 тис. га.

Пропонується вилучити з орних угідь, в першу чергу, ділянки із сильнозмитими ґрунтами на схилах крутизною від 5⁰ і більше. В другу чергу пропонується виведення з орних угідь ділянки із середньозмитими ґрунтами на схилах від 3⁰ до 5⁰.

Для корінного поліпшення кислих та солонцюватих і засолених ґрунтів застосовують хімічну меліорацію. Вона полягає в зміні складу увібраних катіонів ґрунту. З цією метою вносять кальцієвмісні матеріали: вапно на кислих ґрунтах, а на лужних – гіпс або відхід хімічної промисловості фосфогіпс. Хімічна меліорація поліпшує хімічну реакцію та водно-фізичні властивості ґрунту. Це створює сприятливі умови для ефективного внесення добрив.

Одним із першочергових заходів поліпшення засолених, заболочених, підтоплених і перезволожених земель є зниження рівня ґрунтових вод та відвід їх шляхом спорудження дренажної мережі. Дренажні системи споруджуються для відведення як поверхневих вод так і ґрунтових. Також, необхідно здійснювати:

• створення контурно-меліоративної системи території, яка передбачає диференційоване використання земель залежно від рельєфу, грунтово-екологічних і водоутворювальних умов;

• збільшення лісистості до оптимальних розмірів;

• здійснення агротехнічних протиерозійних заходів із запобігання замулюванню водних джерел продуктами ерозії;

• створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;

• залуження і створення лісових насаджень у прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах;

• упорядкування водовідведення на сільськогосподарських угіддях.

Однак цей процес тривалий, довгий та потребує великих фінансових затрат.

Роботи по відновленню земель та їх облік проводиться проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції «Облдержродючість».