- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
На території Миколаївської області понад 20 років працює Южно-Українська атомна електростанція.
На Южно-Українській АЕС багато уваги приділяється впровадженню сучасних технологій, що гарантують високий рівень безпеки для персоналу, населення та навколишнього природного середовища. ЮУ АЕС перша серед електростанцій України отримала постійну ліцензію Держатомрегулювання на експлуатацію енергоблоків.
Атомна станція використовує ядерне паливо – яке є потенційним джерелом забруднення довкілля радіоактивними речовинами такими як тритій, цезій, стронцій, кобальт, хром, цинк.
Система радіаційного контролю за діяльністю ПУ АЕС включає два види контролю: відомчий та позавідомчий.
Контроль за радіаційним станом навколишнього природного середовища проводиться як на проммайданчику, так і в радіусі 30 км. навколо АЕС.
За результатами нагляду середні значення гама-фону за період експлуатації атомної станції склали: на проммайданчику АЕС, у м. Южноукраїнськ (3 км. від АЕС), у смт. Арбузинка, у с. Коштово (15 км від АЕС), у с. Олександрівка (20 км від АЕС) та других населених пунктах 30 км зони від 13 до 16 мкР/годину. Всі вони відповідають середнім фоновим значенням, виміряним до пуску ЮУ АЕС.
З червня 1994 року ставок-охолоджувач ЮУ АЕС працює в режимі “продувки”, тобто забору свіжої води з р. Південний Буг і викиду в неї солоної води. Контроль за вмістом радіонуклідів лабораторія зовнішньої дозиметрії здійснює в відповідності з “ Регламентом радіаційного контролю “ЮУ АЕС”, “Регламентом продувки Ташлицького водосховища”, затвердженими та узгодженими з органами Держсаннагляду та Мінекоресурсів. Радіаційний контроль проводиться відповідно до “Регламенту радіаційного контролю в ВП «ЮУ АЕС ”.
У зоні впливу Південноукраїнської АЕС вміст радіонуклідів цезію та стронцію за звітний період контролювався у воді рр. Синюха (зокрема питний водозабір м. Первомайськ), Південний Буг (зокрема питні водозабори мм. Южноукраїнськ та Вознесенськ, Інгул (зокрема, питний водозабір м. Н.Буг) та Інгулець. Активні концентрації цезію- 137 у воді зазначених річок коливались в межах 3,7-22,2 Бк/ м3, а стронцію-90 -11,1 -33,3 Бк/ м3, що значно нижче контрольних рівнів.
Позавідомчий радіаційний контроль в 30 км. санітарно-захисній зоні атомної станції здійснює санітарна епідеміологічна служба області .
На базі радіологічного відділу створено лабораторію індивідуального дозиметричного контролю. За 2011р. обстежено 1206 осіб, які проживають в зоні спостереження ЮУ АЕС.
Дози зовнішнього опромінення населення становлять 0,8 – 1,0 мЗв на рік, що дорівнює природному радіаційному фону.
Також, на підпорядкованій території знаходиться близько 70 підприємств, організацій та установ, що використовують різноманітні прилади, які оснащені джерелами іонізуючого випромінювання ( в тому числі рентгенівські пристрої), з них 46 організацій та підприємств Миколаївської області станом на 31.12.2011 вже отримали ліцензію на право використання джерел іонізуючого випромінювання ( з яких 13 – організацій використовують радіонуклідні ДІВ, інші використовують генеруючи ДІВ промислового та медичного призначення ).
Серед підприємств Миколаївської області є лише одне, яке отримало дозвіл на ввезення на територію України ядерних матеріалів – це ДП «Спеціалізований морський порт « Октябрськ».
Основна кількість підприємств знаходиться в м. Миколаєві та в Жовтневому і Первомайському районах області.
Найбільшу кількість ДІВ використовує ТОВ „Миколаївський глиноземний завод.
За звітний період радіаційних аварій, позаштатних ситуацій при використанні ДІВ, випадків виявлення ДІВ у незаконному обігу, втрати регулюючого контролю над ДІВ, виявлення радіаційно забрудненого металобрухту на підпорядкованій території не було.
Радіаційне забруднення територій.
На території Миколаївської області визначено 4 пункти постійного радіаційного контролю ( с.с. Колос Добра, Костянтинівка Арбузинського району, с.с. Веселий Роздол, Воронівка Вознесенського району). Лабораторні дослідження в цих пунктах проводяться з метою здійснення радіологічного моніторингу на території області та оцінки доз іонізуючого опромінення населення шляхом вибіркового радіаційного контролю.
За 2011 рік в лабораторіях санепідслужби досліджено проб:
- об’єктів довкілля - 160;
- води (питна та відкритих водоймищ) - 42;
- харчових продуктів - 748;
- будівельних матеріалів - 172;
- лікарських рослин – 8.
Перевищення вимог ГН 6.6.1.1-130-2006 не реєструвалось.
За результатами проведених досліджень в цілому радіаційний стан в області можна характеризувати як задовільний.
Таблиця 9.3.1.1. Інформація щодо забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження
№ з/п |
Назва одиниці адміністративно - територіального устрою регіону |
Радіаційний фон на території, мкЗв/год |
Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг |
||||
цезій-137 (техноген-ний) |
стронцій-90 (техноген-ний) |
радій (природний) |
торій (природний) |
калій (природний) |
|||
Миколаївська область – 1178,2 тис.чол. |
|||||||
1. |
Арбузинський р-н |
0,12 (мін) |
9,1 |
1,64 |
1,1 |
32,42 |
42,34 |
0,29 (серед) |
19,62 |
4,49 |
19,19 |
45,11 |
563,7 |
||
0,17 (макс) |
682,7 |
15,01 |
27,96 |
64,4 |
810,8 |
||
2. |
Баштанській р-н |
0,10 (мін) |
0,6 |
0,99 |
13,92 |
30,86 |
505,7 |
0,14 (серед) |
8,15 |
3,51 |
25,95 |
40,45 |
631,2 |
||
(макс) |
23,9 |
5,11 |
38,3 |
105,9 |
759,2 |
||
3. |
Березанський р-н |
0,115 (мін) |
4,8 |
0,2 |
|
|
|
серед |
7,6 |
1,25 |
24,2 |
41,53 |
576,1 |
||
макс |
11,8 |
2,09 |
|
|
|
||
4. |
Березнегуватський р-н |
0,12 (мін) |
1,28 |
1,1 |
12,54 |
30,76 |
479,5 |
серед |
10,36 |
2,0 |
20,66 |
43,41 |
632,8 |
||
макс |
20,61 |
3,53 |
34,24 |
64,94 |
898,7 |
||
5. |
Братський р-н |
0,125 (мін) |
8,39 |
0,28 |
12,1 |
40,3 |
469 |
серед |
14,12 |
2,71 |
17,96 |
47,24 |
584,4 |
||
макс |
23,5 |
4,60 |
23,3 |
53,4 |
674 |
||
6. |
Веселинівський р-н |
0,13 (мін) |
7,49 |
0,8 |
6,62 |
9 |
405,8 |
серед |
15,52 |
2,0 |
14,4 |
43,95 |
543,7 |
||
макс |
32,2 |
4,0 |
26,3 |
53,74 |
676,7 |
||
7. |
Вознесенський р-н |
0,16 (мін) |
1,58 |
2,25 |
10,7 |
41,33 |
518,4 |
0,14 (серед) |
5,85 |
3,68 |
15,83 |
43,4 |
547 |
||
0,16 (макс) |
23,3 |
4,99 |
20,56 |
47,1 |
586,3 |
||
8. |
Врадіївський р-н |
0,10 |
15,67 |
1,3 |
8,26 |
33,68 |
414,2 |
9. |
Доманівський р-н |
0,12 (мін) |
2,05 |
0,64 |
10,3 |
9,42 |
261,3 |
0,20 (серед) |
21,96 |
3,54 |
24,36 |
35,1 |
539,9 |
||
0,15 (макс) |
155 |
17,68 |
58,3 |
73,45 |
826 |
||
10. |
Єланецький р-н |
0,12 |
10,47 |
2,99 |
24,6 |
41,1 |
603,2 |
11. |
Жовтневий р-н |
0,12(мін) |
5,84 |
1,44 |
13,99 |
17,2 |
482,1 |
серед |
11,42 |
4,5 |
21,4 |
42,3 |
618,9 |
||
макс |
17,59 |
5,1 |
41,3 |
58,5 |
778,4 |
||
12. |
Казанківський р-н |
0,2 (мін) |
0,65 |
0,78 |
11,5 |
15,9 |
365,7 |
серед |
7,99 |
2,34 |
23,5 |
39,6 |
611,9 |
||
макс |
31,65 |
3,48 |
81,9 |
56,2 |
835,8 |
||
13. |
Кривоозерський р-н |
0,9 (мін) |
14,8 |
0,8 |
14,5 |
40,4 |
480 |
серед |
22,97 |
1,87 |
26,04 |
49,6 |
559 |
||
макс |
55,2 |
3,36 |
35,4 |
60,1 |
602 |
||
14. |
Миколаївський р-н |
0,3 (мін) |
1,1 |
0,88 |
10,2 |
23,0 |
84,1 |
серед |
10,34 |
2,02 |
23,8 |
38,1 |
550,1 |
||
макс |
23,8 |
4,02 |
48,7 |
53,2 |
642,3 |
||
15. |
Новобузький р-н |
0,1 (мін) |
7,29 |
|
8,71 |
34,2 |
355,6 |
серед |
10,54 |
1,88 |
13,21 |
44,5 |
604,7 |
||
макс |
14,06 |
|
21,46 |
51,7 |
763,8 |
||
16. |
Новоодеський р-н |
0,9 |
15,2 |
1,67 |
18,3 |
34,5 |
540,6 |
17 |
Очаківський р-н |
0,2 |
10,1 |
1,35 |
20,8 |
44,1 |
596,2 |
18. |
Первомайський р-н |
0,2 (мін) |
18,24 |
1,21 |
12,67 |
34,1 |
433,8 |
0,5 (серед) |
22,1 |
5,69 |
19,67 |
38,8 |
496,3 |
||
0,6 (макс) |
152,5 |
12,5 |
25,7 |
42,3 |
523 |
||
19. |
Снігурівський р-н |
0,1 (мін) |
5,98 |
|
6,78 |
36,2 |
461,2 |
серед |
9,52 |
2,65 |
17,4 |
41,8 |
535,2 |
||
макс |
12,65 |
|
24,04 |
52,9 |
576,4 |
||
* Інформація в надана з урахуванням населення міст обласного значення (Южноукраїнськ, Вознесенськ, Очаків, Первомайськ).
** Вимірювання проводились приладом СРП -68-01.
*** Для районів з кількома радіологічними стаціонарами (розташованих навколо ЮУ АЕС, на територіях локального забруднення після аварії на ЧАЕС) наведені мінімальний, максимальний та середні рівні.
Радіоактивні відходи.
На території Миколаївської області за інформацією Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки знаходиться близько 70 підприємств, організацій та установ, що використовують різноманітні прилади, які оснащені джерелами іонізуючого випромінювання ( в тому числі рентгенівські пристрої).
Радіонуклідні ДІВ використовують 13 підприємств, організацій, з них безпосередньо промислових підприємств – 11, які використовують саме радіоізотопні ДІВ, як правило у складі різноманітних приладів технологічного контролю.
Крім того, на обліку в Південній держінспекції знаходиться 50 медичних установ, що використовують ДІВ для рентгенівської і радіонуклідної діагностики та терапії. На даний час ліцензії на діяльність з використанням ДІВ з них отримало 25 медичних установ ( процес ліцензування продовжується). Серед медичних установ радіоізотопні ДІВ у гамма терапевтичних апаратах використовує Миколаївський обласний онкологічний диспансер, який є потенціальним виробником РАВ.
На обліку в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки по Миколаївській області знаходиться 13 суб'єктів, які визнані такими, що надають звітність з утворення радіоактивних відходів ( далі –РАВ) та сплачують внески до фонду поводження з РАВ.
За звітний період приватним підприємством “ ДДП” переведено в розряд відходів і здано на захоронення до спецкомбінатів УкрДО „Радон” відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання, які використовувались для гама дефектоскопії в кількості 2 од. та ДП “Суднобудівний завод ім. 61 комунара “ - 2 од.
