Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Миколаївська_регіональна_доповідь_2011.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Висновки

Актуальними екологічними проблемами Миколаївської області залишаються:

1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.

Однією із головних причин такого становища є те , що очисні споруди та каналізаційні мережі, які у більшості побудовані 30-40 років тому, є морально та фізично застарілими, частина з них знаходиться в аварійному стані. Так, через не ефективну очистку каналізаційних стоків м. Миколаєва, протягом останніх років МКП «Миколаївводоканал» є головним забруднювачем водних ресурсів області, обсяг скиду забруднених стічних вод якого складає більше 90 % від загальної кількості скинутих забруднених стоків по області. Орієнтовний обсяг необхідних фінансових вкладень складає приблизно 100 млн. грн.

2. Забруднення вод малих річок області

На території Миколаївської області налічується 112 малих річок, стан яких, під дією господарської діяльності, характеризується як нестабільний.

Більшість малих річок в області, у зв’язку з тим, що замулені та заболочені, потребують проведення робіт з розчистки русел. Особливо це стосується водних об’єктів таких, як р. Кодима, р.Синюха та р. Вісунь, що використовуються для питних та господарсько-побутових потреб населення.

Додатково проблему забруднення малих річок ускладнює проведення розпаювання земель до урізу води та їх сільськогосподарського використання без урахування обмежень діяльності на території водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів.

Все перелічене у комплексі негативно впливає на екологічний стан водних ресурсів Миколаївської області.

На регіональному рівні, в межах «Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні на 2006-2010 роки, 2011-2015 та прогноз до 2020 року по Миколаївській області» передбачено проведення робіт з розчистки русел річок Мертвовод, Сухий Єланець, Гнилий Єланець, Кодима, Громоклея, Чичиклея, та Вісунь. Але, у зв’язку з відсутністю фінансування зазначеної Програми, заходи з розчистки русел малих річок та захисту сільського населення від підтоплення не реалізуються.

3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.

Аварійний скид високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу за 20 років втілився у планове забруднення вод р. Інгулець, екологічний стан якої, створює загрозу не тільки зрошувальним угіддям, але і значно погіршує якість питної води в регіоні (особливо це стосується Снігуівського району де мешкає 53 тис. населення).

Щорічний скид високомінералізованих надлишкових шахтних вод суттєво не змінюється і залишається на рівні більше ніж 11 млн. м3

З метою покращення ситуації, що склалася, спільним наказом Мінпромполітики, Мінекоресурсів та Держагенства водних ресурсів від 09.08.2011 №232/279/133 затверджено «План заходів щодо поетапного зменшення обсягу скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець та поліпшення якості води у зазначеній річці, Карачунівському водосховищі і на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи» (далі - План).

Враховуючи, що згаданим Планом передбачено проведення регулярної промивки дніпровською водою русла р. Інгулець, слід очікувати у майбутньому поступового покращення якості природного фону водного об’єкту в цілому.

У 2011 році, з метою оздоровлення екосистеми р. Інгулець, за кошти гірничорудних підприємств Кривбасу, з каналу Дніпро-Інгулець подано 100 млн. м3 прісної води.