- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
Переважна більшість забруднюючих речовин надходить до повітря від основних забруднювачів – підприємств, обсяги викидів яких перевищують 100,0 тонн на рік.
2011 року до переліку основних забруднювачів області відносяться одинадцять підприємств (біля 4% від загальної кількості підприємств, які надали звіт по формі 2-ТП (повітря)), разом з тим обсяги викидів цих підприємств складають 79,9% від обсягів викидів всіх підприємств області та дорівнюють 20,55 тис.т. (табл.2.1.3.1.)
Таблиця 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря
№ п/п |
Підприємство – забруднювач |
Відомча приналежність |
Валовий викид, т |
Зменшення /- Збільшення/+ |
Причина зменшення,/ збільшення |
|||
2010 р. |
2011 р. |
|||||||
1. |
ПАТ "Югцемент" |
АТВТ, створені на основі державних |
6859,313 |
4196,306 |
-2663,007 |
Впровадження природоохоронних заходів |
||
2. |
ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" |
Приватна власність |
2532,594 |
2434,984 |
- 94,61 |
Впровадження прогами енергозбереження |
||
3. |
Миколаївське ЛВУМГДК «Уктрансгаз) |
Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості |
3436,943 |
4198,509 |
+761, 66 |
Збільшення пусконалагоджувальних та ремонтних робіт |
||
4. |
ДП НВКГ "Зоря – Машпроект" |
Державний комітет промислової політики України |
387,773 |
367,696 |
-20,077 |
Незначне зменшення обсягів виробництва |
||
5. |
ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" |
Державні адміністрації областей, міст Києва, Севастополя |
202,02 |
323,595 |
+121,575 |
Збільшення обсягів виробництва (тепла) |
||
6. |
ТОВ СП "Нібулон" |
Підприємства України, засновані фізичними особами |
770,384 |
567,259 |
-203,125 |
Впровадження природоохоронних заходів |
||
7. |
ПАТ "Миколаївгаз" |
Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості |
145,116 |
6917,678 |
+66772,562 |
Додатковий облік |
||
8. |
Пасажирське вагонне депо Миколаїв |
Міністерство транспорту та зв’язку |
166,363 |
149,432 |
-16,931 |
Зменшення використання твердого палива |
||
9. |
ВАТ "Миколаївська ТЕЦ" |
Міністерство палива та енергетики України |
142,415 |
150,644 |
+8,229 |
На тому самому рівні |
||
10. |
Філія УМГ "Черкаситрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» Південнобузька компресорна станція Олександрівського |
Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості |
865,528 |
1032,59 |
+167,062 |
Збільшено обсягу виробництва |
||
11 |
ТОВ «Бандурський олійноекстраційний завод» |
Приватна власність |
* |
217,94 |
- |
- |
||
* Обладнання введено в експлуатацію у 2010 році.
Відповідно до даних, представлених в таблиці 2.1.3.1. можна зробити висновки:
- до найбільших забруднювачів відносяться такі підприємства: ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ "Югцемент", Миколаївське ЛВУМГ, ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", сумарні викиди яких склали 17,7 тис.т або 68,8% від викидів усіх стаціонарних джерел та 86% від викидів основних забруднювачів.
Загалом, збільшення викидів від усіх стаціонарних джерел пояснюється збільшенням кількості ремонтних, пусконалагоджувальних робіт та продувок трубопроводів на Миколаївському ЛВУМГ та додатковим обліком викидів при транспортуванні природного газу до споживачів.
Із промислових підприємств, як і раніше, основними забруднювачами повітря районів та міст області у 2011 році були підприємства переробної промисловості, якими викинуто 31,6% забруднюючих речовин від загального обсягу викидів від стаціонарних джерел. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу за видами економічної діяльності представлені в таблиці 2.1.3.2.
Таблиця 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності
№ з/п |
Види економічної діяльності |
Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць |
Обсяги викидів по регіону |
Викинуто в середньому одним підприємством, т |
|
тони |
у % до підсумку |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Всі види економічної діяльності |
293 |
25694 |
100 |
87,692 |
2 |
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги |
53 |
1952,978 |
7,6 |
36,849 |
3 |
Добувна промисловість |
8 |
202,626 |
0,8 |
25,328 |
4 |
Переробна промисловість: |
77 |
8128,226 |
31,6 |
105,561 |
5 |
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів |
27 |
87,1 |
2,5 |
24,141 |
6 |
Виробництво іншої неметалевої продукції |
7 |
4414,760 |
17,2 |
630,680 |
7 |
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів |
6 |
2502,842 |
9,7 |
417,140 |
8 |
Виробництво машин та устаткування |
12 |
481,149 |
1,6 |
34,846 |
9 |
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
23 |
7528,077 |
29,3 |
327,308 |
10 |
Будівництво |
13 |
265,967 |
1,0 |
20,459 |
11 |
Діяльність транспорту та зв’язку |
49 |
6314,453 |
24,6 |
128,866 |
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
Проблема транскордонного забруднення повітря має ряд особливостей, які ускладнюють правове регулювання в даній сфері та боротьбу з ним. До таких особливостей відносяться: множинність і розпиленість джерел забруднення, значна віддаленість джерел від місця нанесення шкоди, непостійність напрямку та відстані перенесення забруднюючих речовин, значне їх розсіювання в повітряних масах.
Все це призвело до того, що довгий час не вдавалось з достатньою точністю визначати конкретні джерела в кожному випадку транскордонного забруднення через атмосферу, а також обсяги завданої шкоди. Деякі науковці вважали забруднення повітря виключно національною проблемою, оскільки максимальна шкода від забруднення повітря в багатьох випадках проявляється безпосередньо біля джерела викидів. Крім того, здатність природного середовища поглинати і "переробляти" забруднення повинна була, на думку цих науковців, істотно знижувати міжнародний (тобто транскордонний) ефект забруднення атмосфери.
Тривалий час питання про правове регулювання транскордонного забруднення через атмосферу не виходило за межі стадії досліджень. Відповідні міжнародні угоди, які укладались в цій сфері, носили переважно технічний характер і робили акцент на організації програм спільного вивчення впливу забруднення атмосфери на природу та на здоров'я людей.
В Європі моніторинг викидів забруднювачів атмосферного повітря розпочався наприкінці 70-х років і, починаючи з 80-х, Європа встановлювала бюджети викидів двооксиду сірки та двоокису азоту в більшості країн. Бюджети викидів забруднюючих речовин характеризують наскільки країна є імпортером чи експортером забруднення.
З появою об'єктивної необхідності захисту атмосфери, створення технічних засобів такого захисту та контролю за забрудненням, в міжнародному праві стали формуватися норми заборони транскордонного забруднення повітря. В листопаді 1979 р. була укладена багатостороння Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, яка стала значним досягненням в сфері міжнародно-правового регулювання транскордонного забруднення, яка вступила в силу в 16 березня 1983 року. Сторонами угоди є більшість Європейських країн, включаючи Україну.
Конвенція забезпечує основу для співробітництва в сфері боротьби з транскордонним забрудненням повітря. В цьому документі сформульовані основні принципи співпраці з метою поступового скорочення забруднення повітря і розроблена загальна схема проведення наукових досліджень, оцінок та моніторингу, а також обміну інформацією.
Для підготовки щорічного звіту України про виконання Конвенції на підставі статистичних даних за 2010 рік підготовлено та направлено до Мінприроди звіт по Миколаївській області про викиди сполук сірки, оксидів азоту, аміаку, летких органічних сполук, вуглеводнів і важких металів в цілому по області. Кожні чотири роки «Звіт про викиди» формується з деталізацією по квадратам сітки ЕМЕП і оцінкою переносу забруднювачів повітря на великі відстані.
