2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).

Переважна більшість забруднюючих речовин надходить до повітря від основних забруднювачів – підприємств, обсяги викидів яких перевищують 100,0 тонн на рік.

2011 року до переліку основних забруднювачів області відносяться одинадцять підприємств (біля 4% від загальної кількості підприємств, які надали звіт по формі 2-ТП (повітря)), разом з тим обсяги викидів цих підприємств складають 79,9% від обсягів викидів всіх підприємств області та дорівнюють 20,55 тис.т. (табл.2.1.3.1.)

Таблиця 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря

№ п/п	Підприємство – забруднювач	Відомча приналежність	Валовий викид, т		Зменшення /- Збільшення/+		Причина зменшення,/ збільшення
			2010 р.	2011 р.
1.	ПАТ "Югцемент"	АТВТ, створені на основі державних	6859,313	4196,306		-2663,007		Впровадження природоохоронних заходів
2.	ТОВ "Миколаївський глиноземний завод"	Приватна власність	2532,594	2434,984		- 94,61		Впровадження прогами енергозбереження
3.	Миколаївське ЛВУМГДК «Уктрансгаз)	Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості	3436,943	4198,509		+761, 66		Збільшення пусконалагоджувальних та ремонтних робіт
4.	ДП НВКГ "Зоря – Машпроект"	Державний комітет промислової політики України	387,773	367,696		-20,077		Незначне зменшення обсягів виробництва
5.	ОКП "Миколаївоблтеплоенерго"	Державні адміністрації областей, міст Києва, Севастополя	202,02	323,595		+121,575		Збільшення обсягів виробництва (тепла)
6.	ТОВ СП "Нібулон"	Підприємства України, засновані фізичними особами	770,384	567,259		-203,125		Впровадження природоохоронних заходів
7.	ПАТ "Миколаївгаз"	Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості	145,116	6917,678		+66772,562		Додатковий облік
8.	Пасажирське вагонне депо Миколаїв	Міністерство транспорту та зв’язку	166,363	149,432		-16,931		Зменшення використання твердого палива
9.	ВАТ "Миколаївська ТЕЦ"	Міністерство палива та енергетики України	142,415	150,644		+8,229		На тому самому рівні
10.	Філія УМГ "Черкаситрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» Південнобузька компресорна станція Олександрівського	Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості	865,528	1032,59		+167,062		Збільшено обсягу виробництва
11	ТОВ «Бандурський олійноекстраційний завод»	Приватна власність	*	217,94		-		-

* Обладнання введено в експлуатацію у 2010 році.

Відповідно до даних, представлених в таблиці 2.1.3.1. можна зробити висновки:

- до найбільших забруднювачів відносяться такі підприємства: ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ "Югцемент", Миколаївське ЛВУМГ, ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", сумарні викиди яких склали 17,7 тис.т або 68,8% від викидів усіх стаціонарних джерел та 86% від викидів основних забруднювачів.

Загалом, збільшення викидів від усіх стаціонарних джерел пояснюється збільшенням кількості ремонтних, пусконалагоджувальних робіт та продувок трубопроводів на Миколаївському ЛВУМГ та додатковим обліком викидів при транспортуванні природного газу до споживачів.

Із промислових підприємств, як і раніше, основними забруднювачами повітря районів та міст області у 2011 році були підприємства переробної промисловості, якими викинуто 31,6% забруднюючих речовин від загального обсягу викидів від стаціонарних джерел. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу за видами економічної діяльності представлені в таблиці 2.1.3.2.

Таблиця 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

№ з/п	Види економічної діяльності	Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць	Обсяги викидів по регіону		Викинуто в середньому одним підприємством, т
			тони	у % до підсумку
1	2	3	4	5	6
1	Всі види економічної діяльності	293	25694	100	87,692
2	Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги	53	1952,978	7,6	36,849
3	Добувна промисловість	8	202,626	0,8	25,328
4	Переробна промисловість:	77	8128,226	31,6	105,561
5	Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	27	87,1	2,5	24,141
6	Виробництво іншої неметалевої продукції	7	4414,760	17,2	630,680
7	Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	6	2502,842	9,7	417,140
8	Виробництво машин та устаткування	12	481,149	1,6	34,846
9	Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	23	7528,077	29,3	327,308
10	Будівництво	13	265,967	1,0	20,459
11	Діяльність транспорту та зв’язку	49	6314,453	24,6	128,866

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.

Проблема транскордонного забруднення повітря має ряд особливостей, які ускладнюють правове регулювання в даній сфері та боротьбу з ним. До таких особливостей відносяться: множинність і розпиленість джерел забруднення, значна віддаленість джерел від місця нанесення шкоди, непостійність напрямку та відстані перенесення забруднюючих речовин, значне їх розсіювання в повітряних масах.

Все це призвело до того, що довгий час не вдавалось з достатньою точністю визначати конкретні джерела в кожному випадку транскордонного забруднення через атмосферу, а також обсяги завданої шкоди. Деякі науковці вважали забруднення повітря виключно національною проблемою, оскільки максимальна шкода від забруднення повітря в багатьох випадках проявляється безпосередньо біля джерела викидів. Крім того, здатність природного середовища поглинати і "переробляти" забруднення повинна була, на думку цих науковців, істотно знижувати міжнародний (тобто транскордонний) ефект забруднення атмосфери.

Тривалий час питання про правове регулювання транскордонного забруднення через атмосферу не виходило за межі стадії досліджень. Відповідні міжнародні угоди, які укладались в цій сфері, носили переважно технічний характер і робили акцент на організації програм спільного вивчення впливу забруднення атмосфери на природу та на здоров'я людей.

В Європі моніторинг викидів забруднювачів атмосферного повітря розпочався наприкінці 70-х років і, починаючи з 80-х, Європа встановлювала бюджети викидів двооксиду сірки та двоокису азоту в більшості країн. Бюджети викидів забруднюючих речовин характеризують наскільки країна є імпортером чи експортером забруднення.

З появою об'єктивної необхідності захисту атмосфери, створення технічних засобів такого захисту та контролю за забрудненням, в міжнародному праві стали формуватися норми заборони транскордонного забруднення повітря. В листопаді 1979 р. була укладена багатостороння Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, яка стала значним досягненням в сфері міжнародно-правового регулювання транскордонного забруднення, яка вступила в силу в 16 березня 1983 року. Сторонами угоди є більшість Європейських країн, включаючи Україну.

Конвенція забезпечує основу для співробітництва в сфері боротьби з транскордонним забрудненням повітря. В цьому документі сформульовані основні принципи співпраці з метою поступового скорочення забруднення повітря і розроблена загальна схема проведення наукових досліджень, оцінок та моніторингу, а також обміну інформацією.

Для підготовки щорічного звіту України про виконання Конвенції на підставі статистичних даних за 2010 рік підготовлено та направлено до Мінприроди звіт по Миколаївській області про викиди сполук сірки, оксидів азоту, аміаку, летких органічних сполук, вуглеводнів і важких металів в цілому по області. Кожні чотири роки «Звіт про викиди» формується з деталізацією по квадратам сітки ЕМЕП і оцінкою переносу забруднювачів повітря на великі відстані.