- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
Вплив підприємств хімічного та нафтохімічного комплексу на стан навколишнього природного середовища характеризується викидами в атмосферу вуглеводнів, сірчаної кислоти, сірковуглецю, ртуті, фтористих та інших шкідливих сполук.
В Миколаївській області відсутні підприємства хімічної, нафтохімічної, вугільної промисловості, тому Миколаївщина не увійшла до переліку регіонів з високим забрудненням атмосфери.
Хімічні та нафтохімічні підприємства розміщуються в основному в районах видобутку корисних копалин: кам’яне і буре вугілля, нафта і природний газ, кам’яна і калійна солі, фосфорити, сірка.
Хімічна небезпека області обумовлюється 42 хімічно небезпечними об’єктами (ХНО), які у своїй виробничій діяльності використовують хімічно небезпечні речовини (ХНР): 84,0 т хлору, 999,0 т аміаку та 2,0 т інших небезпечних речовин. Також територією проходить траса аміакопроводу «Тольятті-Одеса» протяжністю 166 км, де одночасно може знаходитися до 9120,0 тонн аміаку.
10.2.4. Харчова промисловість.
Виробництво харчових продуктів і напоїв – це одна з найбільш впливових галузей промисловості області. Питома вага продукції галузі є найбільшою у загальнообласному обсязі реалізованої продукції промисловості. Так, у 2011 році ( за даними короткострокового спостереження) обсяг реалізованих харчових продуктів і напоїв склав 5,9 млрд. грн. або 28,5 % ( у 2010 році – 31,8%).
Традиційно основну частку в обсязі реалізованої продукції у 2011 році (понад 85%) складали продукція з перероблення та консервування овочів та фруктів – 30,7 % (1,8 млдр. Грн.), виробництва напоїв -30,3% ( 1,8 млрд.грн) та молочних продуктів і морозива -24,2 % (1,4 млрд. грн.).
Питома вага галузі в обсязі реалізованої продукції з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів України у 2011 році становила 3,5%.
У виробництві харчових продуктів і напоїв у 2011 році у порівнянні з попереднім роком відбулося зменшення обсягів продукції – на 1,5 % , на відміну від 2010 року, коли активна діяльність підприємств сприяла одержанню приросту – на 14,4 %.
В цілому у харчовій промисловості України спостерігалась аналогічна ситуація: у 2011 році скорочення обсягу продукції склало 0,6 % після його приросту на 3,2 % у 2010 році. У 2011 році за величиною індексу продукції у галузі Миколаївська область поділила 18-19 місце разом з Івано-франківською областю серед регіонів України.
У 2011 році поглибилось падіння обсягу виробництва м’яса та м’ясних продуктів – до 33% ( у 2010 році падіння складало 22,6%).
Не досягнуто рівня виробництва попереднього року у переробленні та консервуванні овочів та фруктів – на 6,8 % ( у 2010 році – на 1,6%), що головим чином зумовлено зниженням виробництва сокової продукції на ТОВ «Сандора». Менше ніж у 2010 році випущено купажованих соків – на 13,7% та виробництво овочів, фруктів, горіхів і грибів, консервованих з додаванням оцту – на 10,6%, натуральних консервованих овочів – на 54,3 %. Збільшили випуск цієї продукції фермерські господарства «Органік Сістемс» та «Владам».
Продовжується падіння виробництва у борошномельно - круп’яній промисловості : за результатми 2011 року його величина склала 4% проти попереднього року ( у 2011 році -12,9%). Це зумовлено зменшенням впуску житнього борошна – на 68% та пшеничного – на 2,5%.
Основними виробниками продукції АТ «За сільське хлібоприймальне підприємство» та ТОВ «Миколаївзернопродукт- Грейгово ( їм належить 17% загальнообласного обсягу виробництва борошна у 2011 році) зменшено його випуск на 36,4 %. Водночас, найбільшим виробником борошна ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», яким у минулому році вироблено 59% загальнообласного обсягу даної продукції, збільшено випуск на 12,2%.
Разом з тим, відмічено нарощування виробництва круп – на 7,8 %. У натуральному виразі більше ніж у 2010 році вироблено круп з пшениці – на 9,1 %, кукурудзяних круп – на 8,06%, перлових – на 36,6%, пшоняних – на 32,3 % та лущеного полірованого гороху – на 3,1%.
У минулому році скоротився обсяг виробництва напоїв- на 3,7 % ( у 2010 році приріст у цій галузі складав 18,9%), зокрема, за рахунок зниження випуску виноградних вин ВАТ «Коблево». Водночас, збільшилось виробництво безалкогольних напоїв – на 4,3%, натуральних мінеральних негазованих вод – на 10,7 %. Крім того, зросло виробництво пива та кон’яку.
У виробництві інших харчових продуктів випущено продукції на 58,3 % менше ніж у попередньому році ( у 2010 році спостерігалося зростання у 2 рази).
Такий значний спад зумовлений припиненням у минулому році виробництва цукру ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані».
Водночас, у виробництві хліба та хлібобулочних виробів обсяг продукції збільшено на 1,3 % ( у 2010 році спостерігався спад на 5,7%)- основними виробниками продукції ТДВ «Вознесенський хлвбзавод», ТОВ «Коровай –Н», ТОВ «тернавський хлібзавод» та КП «Жовтневий хліб» збільшено його випуск – у 2,9 рази. Проте, ТОВ «Миколаївхліб» у Минулому році вироблено 57 % загальнообласного обсягу даної продукції, її випуск знижено – на 4,4 %.
У натуральному виразі зросло виробництво хлібобулочних виробів – на 1,4 %, пирогів, пиріжків, пончиків – на 19%, тортів – на 21,3 %, тістечок – на 21,8%. Зменшено тільки випуск здобних виробів – на 10,9%.
Серед інших харчових продуктів зросло виробництво макаронних виробів з начинкою (пельменів, вареників, тощо) – на 8,4%, пряників та аналогічних виробів – на 16,8 %, спредів – на 20,8 %, виробів кондитерських з цукру, включаючи білий шоколад, без вмісту какао – у 3,2 рази. Водночас, знизився випуск макаронних виробів без начинки на 22,3%, майонезу – на 10,2%, солодкого печива та вафель – на 8,2%, молоковмісних продуктів – на 4,2%, готової гірчиці – на 2,7 %, кетчупу та томатних соусів – на 1,7 %, шоколадних цукерок – на 1,4%.
У виробництві молочних продуктів і морозива одержано приросту на 0,3 ( у 2010 році спостерігався спад на 3,7%). У 2011 році більше випущено свіжого неферментованого та кисломолочного сру – на 1,5%, сичужних сирів – на 2,5%, вершкового масла – на 4,1%, рідкого обробленого молока – на 8,9%, кисломолочних продуктів – на 13,5 %. Однак, відмічено скорочення випуску згущеного молока і вершків – на 24,6 %, морозива –на 16,3%, сухих молока та вершків – на 10,2 %, плавленого сиру – на 6,8%.
Продовжувалось нарощення обсягу продукції увиробництві олії та тваринних жирів, який зріс у 2,2 рази проти попереднього року ( у 2010 році – на 20,4%). Випуск нерафінованої соняшникової олії збільшився у 2,2 рази проти 2010 року, що зумовлено активною діяльністю потужного виробника галузі – ТОВ «Бандурський олійно – екстракційний завод».
Збільшився обсяг виробництва рибної продукції – на 14,5 % ( у 2010 році – на 4,8%), за рахунок нарощення виробництва солоної риби ( крім оселедців) – на 27,5 %, солоних оселедці – на 43,9%, копченої риби, включаючи філе – на 61,9%, в’яленої та сушеної риби – у 2,7 рази. Водночас, менше ніж у 2010 році випущено приготовленої риби та консервів з риби в оцті, олії, маринаді, томаті – на 19,2 %.
У минулому році зріс обсяг виробництва готових кормів для тварин – на 0,7 % 9 у 2010 році – на 18%).
Переважна більшість відходів, що утворюються на підприємствах харчової промисловості відносяться до ІУ класу небезпеки. Частина відходів, таких як злаки хлібні некондиційні, дробина пивна, шлам кізельгуру, залишки овочів та фруктів, відходи від переробки молока, меляса, жом та інші передаються підприємствами різним споживачам на корм тваринам, або розміщуються на полях, як добрива.
Інша частина відходів, таких як відходи промивних вод, відходи молокопереробних заводів накопичуються на полях фільтрації, біоставках, які займають великі площі, або скидаються в каналізаційні мережі.
Проблема утилізації відходів молокопереробних заводів, зокрема молочної сироватки не була вирішена до 2005 року. Щорічно в області, на діючих підприємствах, утворювалося близько 127 тис. т молочної сироватки
З метою створення на місцях потужностей з переробки та утилізації відходів спільним українсько - бельгійським підприємством з іноземними інвестиціями „Євролакт” у 2005 році на території ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” (м Вознесенськ) встановлена установка з переробки підсирної сичужної та кислотної сироватки, потужністю з переробки -500 т/добу. Основні продукти переробки: молочний цукор, білковий концентрат, молочні концентровані кислоти. За 2011 рік перероблено 35,65 тис. т сироватки
Також, на підприємствах харчової промисловості утворюються відходи тари і упаковки, які передаються спеціалізованим підприємствам. Власних потужностей з їх переробки підприємства регіону не мають.
