- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється Державною службою геології та надр України Міністерства екології та природних ресурсів України (03057 м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16)
7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
З метою забезпечення раціонального та комплексного використання родовищ корисних копалин на території Миколаївської області Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області надається попереднє погодження на використання надр, яким є Екологічна картка.
Надання суб’єктам господарювання погоджень на отримання ліцензій на усі види користування надрами (у т.ч. пошук (розвідку)), а також спеціальних дозволів на користування надрами визначені вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» та Регламенту погодження Мінприроди України надання надр у користування, затвердженого Наказом Мінприроди України від 26.07.2011 №262 та зареєстрованого в Мінюсті України від 29 липня 2011 року за № 932/19670.
Держуправлінням у 2011 році розроблено дві Екологічні картки на отримання ліцензії на розробку родовищ корисних копалин.
Впорядкування надрокористування ведеться при проведенні державної екологічної експертизи робочих проектів на розробку родовищ корисних копалин, розгляді проектів гірничих відводів та погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розробку родовищ корисних копалин, а також при розгляді матеріалів для отримання екологічних карток на видачу ліцензії на користування надрами.
Основними вимогами при розгляді та погодженні проектних матеріалів є: планування ефективних природоохоронних заходів. За 2011 рік держуправлінням розглянуто та надано висновків державної екологічної експертизи по двом об’єктам державної екологічної експертизи на розробку родовищ корисних копалин.
Згідно з компетенцією держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області приймає активну участь у напрямку впорядкування надрокористування на території Миколаївської області. На виконання розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 28.05.2008р. №251-р. «Про упорядкування діяльності у сфері використання природних ресурсів та корисних копалин на території Миколаївської області» щоквартально держуправління звітує до головного управління економіки Миколаївської облдержадміністрації стосовно розроблених екологічних карток та позитивних висновках державної екологічної експертизи з питань надрокористування.
Першочерговими завданнями в сфері забезпечення раціонального використання надр на території області є формування та оновлення картографічної інформаційної бази родовищ, участь в межах компетенції у розробці та затвердженні обласної Програми розвитку мінерально-сировинної бази як складової соціально-економічного розвитку регіону.
8. Відходи
8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
За статистичними даними в м. Миколаєві та Миколаївської області обсяг утворення відходів за 2011 рік становить 3,064 млн. т., домінуюче положення серед яких займають відходи 4 класу небезпеки - понад 2,9 млн. т.
Протягом 2011 року на підприємствах Миколаївщини фактично утворилося 158,5 тис. тонн небезпечних відходів І-ІІІ класів (табл. 8.1.1.), що на 16,1% менше порівняно з 2010 роком ( 188,8тис. т).
За класами небезпеки утворені відходи розподілилися наступним чином: 28,8 тонн (0,0009%) – відходи І класу небезпеки, 835,4 тонн ( 0,027%) – ІІ класу, 157,6 тис. тонн ( 5,14 %) – ІІІ класу небезпеки, ІУ класу – 2905,5 тис .тонн ( 94,83 %)
До основних сфер, де фактично утворюються небезпечні відходи належать підприємства металургії, машинобудування, суднобудування, харчової промисловості, обробки шкір, водоканали, сільськогосподарські підприємства.
Безумовна більшість (89,6 % або 2743,8 тис. т) загального обсягу утворення відходів утворена підприємствами м. Миколаєва, решта відходів була утворена підприємствами Веселинівського району( 56,6 тис.т ), Первомайського (55,6 тис.т), Снігурівського ( 37,5 тис. т ) районів.
Серед підприємств регіону найбільшими утворювачами відходів у звітному році були ТОВ “Миколаївський глиноземний завод “ ( 1827,8 тис. т або 59,7% від загального обсягу), Миколаївське відділення ПАТ “Сан Інбев Україна” ( 799,2 тис. т або 26,1%). Також, необхідно відмітити ВАТ “Веселинівський завод сухого знежиреного молока” ( 55,0 тис. т) , ТОВ «Екотранс» (54,2 тис.т) та ТОВ «Бандурський олійно – екстракційний завод» ( 43,7 тис. т).
Із загальної кількості утворених відходів 4,6 % (141,3 тис. т) утилізовано, оброблено (перероблено).
На підприємствах області налічувалося 69 спеціально відведених місць чи об’єктів видалення відходів, на які протягом року направлено 64,1 % утворених відходів (1962,6 тис .т) видалення відходів.
На кінець року в спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств зберігалося 42767,5 тис. т відходів, з яких 99,8 % відносяться до мало небезпечних відходів (ІУ класу небезпеки).
Таблиця 8.1.1. Показники утворення відходів у динаміці за 2006-2011 роки
№ з/п |
Показник |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
1. |
Обсяги утворення відходів: |
|
|
|
|
|
|
|
Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т |
301757,5 |
299566,5 |
238282,4 |
210076,2 |
211388,1 |
159376,0 |
|
Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т |
1875256,5 |
1845826 |
1814648,4 |
982171,0 |
Форма відмінена |
Форма відмінена |
|
Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т |
238091 |
211467 |
202964 |
201048,0 |
188831,6 |
158490,0 |
|
Відходи житлово-комунального господарства, тис.м³ |
1926,605 |
1903,67 |
1917,431 |
1228,29 |
1878,8 |
3568,6 |
|
Загальна кількість відходів, т
|
2533347,5 |
2472293 |
2435612,4 |
2393295,2 |
3126846,0 |
3064012,0 |
2. |
Інтенсивність утворення відходів: |
|
|
|
|
|
|
|
Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/1 млн.грн. |
213300 |
167420 |
132471 |
117687,6 |
129987,4 |
* |
|
Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/1 млн.грн. |
20048 |
14320 |
11039 |
9886,31 |
7850,0 |
* |
|
Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/на 1 чол. |
2,88 |
2,85 |
2,87 |
1,85 |
2,35 |
3,02 |
* ВРП за 2010 рік буде розраховано Держкомстатом України у 2013 році.
Загальний обсяг накопичення відходів в області становить понад 42,0 млн. т.
На кінець 2011року у спеціально відведених місцях чи об’єктах на території підприємств зберігалося 42767,47 тис. т відходів усіх класів небезпеки, у тому числі 97,189 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, що становить 83,9% від 2010 року.
Майже всі накопичені відходи 42670,28 тис. т або 99,8% від загального обсягу) належать до ІУ класу небезпеки. Відходи І класу склали 14,332 тонни, ІІ класу – 256,826 тонни, ІІІ класу – 96917,501 тонни ( табл. 8.1.2)
По видам відходів що зберігаються на території підприємств частка відходів І-ІІІ класу дуже незначна. Так, відходів, що містять хром та його сполуки накопичено - 70,813 тис. т (0,17%); відпрацьовані оливи – 20709,7 тонни (1,65 %); відходів акумуляторних батарей – 195,398 тонни (0,123 %).
Таблиця 8.1.2. Накопичення відходів (станом на початок 2012 року)
№ з/п |
Показник |
Одиниця виміру |
Кількість |
1. |
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів |
од. |
653* |
2. |
Накопичено небезпечних відходів, усього |
т |
42767470,0 |
|
у тому числі: |
|
|
3. |
відходи 1 класу небезпеки |
т |
14,332 |
4. |
відходи 2 класу небезпеки |
т |
256,826 |
5. |
відходи 3 класу небезпеки |
т |
96917,501 |
6. |
відходи 4 класу небезпеки |
т |
42670281,355 |
Примітка :*- кількість підприємств, які надали державну статичну звітність за звітний рік
Найбільша складова накопичених відходів ІУ класу випадає на долю червоного шламу ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. Станом на 01.01.2012 р. на шламосховищах накопичено - 32411126,110 т червоного шламу або 76 % від усіх накопичених відходів 4 класу.
В області зареєстровано 396 видів відходів. Частина відходів передається спеціалізованим підприємствам як вторинна сировина, частина вивозиться на утилізацію за межі області.
Станом на 01.01.12 ліцензії Мінприроди України на поводження з вторсировиною в Миколаївській області мають 31 підприємство, на поводження з небезпечними відходами – 10 підприємств.
Основним видом діяльності у сфері використання відходів, як вторинної сировини є збирання заготівля таких відходів як: макулатура, склобій, відходи полімерних матеріалів, вторинні текстильні матеріали ( ТОВ «Вторма – Миколаїв», ТОВ «Агростар», ФОП Ковальчук Ю.В., ТОВ “Укрінекспорт, КП «Миколаївська заготовчо - збутова база» та інш.), зношені шини та відходи гумові ( ТОВ «Юж -Побут- 24», ТОВ «Бентобудсервіс», ПП “Двалекс”).
Потужності з переробки нафтопродуктів існують у : ДП “Миколаївський морський торговельний порт”, ДП “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот”; зі збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у МВКП „Вікінг”, ФОП Білоус С.В. та інших.
