- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
10. Промисловість та її вплив на довкілля
10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
Економічний потенціал Миколаївської області є складовою частиною господарського комплексу України й характеризується потужною багатогалузевою промисловістю, розвиненим агропромисловим комплексом, розгалуженою транспортною мережею й розвиненим портовим господарством.
Промисловий потенціал області сконцентрований головним чином у п’яти містах обласного підпорядкування, питома вага яких у загальнообласних обсягах промислової продукції досягає майже 95%. Провідною галуззю Миколаївщини є суднобудування. Самими більшими підприємствами цієї галузі є три суднобудівні підприємства: ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»; ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара»; ВАТ «Вадан Ярдс Океан».
Місто Миколаїв центр машинобудування, у тому числі суднобудування, кольорової металургії, харчової й легкої промисловості області. У ньому налічується понад 60 великих промислових підприємства, питома вага яких у загальнообласних обсягах становить понад 51%. Тут функціонують один річковий і три морські порти, оснащені сучасними портальними кранами й іншим устаткуванням. У м. Южноукраїнськ розташована атомна електростанція, яка дає понад 35% промислової продукції області. Промислова спеціалізація м. Первомайська визначається виробництвом дизелів і дизель-генераторів, сільськогосподарського оснащення, цукру, молочних консервів і швейних виробів. Місто Вознесенськ спеціалізується на виробництві шкірсировини, взуття, харчової й швейної продукції, м. Очаків рибних консервів.
За даними Головного управління статистики, підприємствами області реалізовано промислової продукції на 20,6 млрд. грн. (у 2010 році – на 18,6 млрд. грн., 2009 році – на 16,9 млрд. грн.). В області сформована достатньо стабільна структура промислового виробництва, яка базується на виробництві харчових продуктів і напоїв (25,8 % у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості у 2011 році), виробництві та розподіленні електроенергії, газу, тепла та води (27,6%), у машинобудуванні(19,6%), та металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (16,4%). Сумарна частка продукції зазначених видів діяльності становила понад 90%.
Таблиця 10.1.1 Структура обсягу реалізованої продукції за видами діяльності за 2009-2011 роки.
(відсотків до загального обсягу)
|
2009 |
2010 |
2011 |
Промисловість |
100 |
100 |
100 |
Добувна промисловість |
0,7 |
0,7 |
0,5 |
Переробна промисловість |
76,1 |
74,1 |
71,9 |
у тому числі |
|
|
|
виробництво харчових продуктів та напоїв |
25,8 |
31,8 |
28,5 |
легка промисловість |
2,6 |
3,3 |
2,0 |
оброблення деревини та виробництво з деревини, крім меблі |
0,5 |
0,3 |
0,0 |
целюлозне-паперове виробництво |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
хімічна та нафтохімічна промисловість |
0,9 |
0,9 |
1, |
виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції |
2,9 |
2,9 |
3,4 |
металургійне виробництво готових металевих виробів |
18,3 |
16,0 |
16,4 |
машинобудування |
23,8 |
18,2 |
19,6 |
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
23,2 |
25,2 |
27,6 |
Миколаївські підприємства у 2011 році забезпечили понад 50% загальнодержавного обсягу реалізованої продукції таких видів діяльності як виробництво двигунів та турбін, 27,3% - виробництво кольорових металів, 20,6% - будування та ремонт суден, 14,4% - виробництво шкіри та виробів з неї, 3,5% - виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, 3,2% - виробництво та розподілення електроенергії.
У минулому році у промисловості спостерігалось сповільнення темпу приросту виробництва проти попереднього року – до 4,1%, тоді як у 2010 році приріст складав 10,3%.
Найбільшого зростання обсягу продукції досягнуто у целюлозно-паперовому виробництві і видавничій діяльності – у 2,9 раза, тоді як у 2010 році у галузі фіксувався спад – на 28,5%. Позитивні зрушення відбулись завдяки активній діяльності підприємства ТОВ «Юг картон», яким у ІІ кварталі2011 року розпочато випуск гофротартону та коробок з нього.
У виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції спостерігалось незначне сповільнення приросту з 15,8% у 2010 році до 14,6% у 2011 році.
У натуральному виразі проти 2010 року нарощено виробництво гофрованих листів, шиферу та аналогічних виробів з азбестобетону – на 6,8%, елементів конструкції збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю – на 7%, блоків з цегли з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва – на 13,6%, цементу – на 19,5%, багатошарових ізолюючих виробів зі скла – на 19,7%, керамічної не вогнетривкої будівельної цегли – на 61,2%. Поряд з тим знизився випуск вапна – на 28,8% та готових для використання бетонних сумішей – на 3,1%.
Машинобудівним комплексом області у 2011 році сформовано 19,6% загальнообласного обсягу реалізованої промислової продукції. У структурі реалізації продукції машинобудування рибництву машин та устаткування належить найвагоміша частка (84,7%), у т.ч. виробництву двигунів та турбін – 56% та виробництву машин та устаткування для сільського та лісового господарства = 17,7%. питома вага продукції з виробництва транспортних засобів та устаткування склала 10,6% (у т.ч. з будування та ремонту суден – 6,7%). Частка продукції з виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування незначна – 4,7%.
У минулому році у машинобудуванні продовжувалось нарощення обсягу продукції, і величина приросту склала 13,8% проти попереднього року (у 2010 році – 11,5%).
Одним з базових видів промислової діяльності області є металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів. У 2001 році обсяг реалізованої продукції склав 16.4% від загального обсягу реалізованої промислової продукції. У 2011 році обсяг металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів у порівнянні з попереднім роком збільшився на 5,1% (у 2010 році – на 3,6%). Зокрема, у металургійному виробництві одержано приросту продукції на 4,7% (у 2010 році – на 3,2%), завдяки стабільному випуску глинозему найпотужнішим підприємством області ТОВ «Миколаївській глиноземний завод». У виробництві готових неметалевих виробів одержано приросту на 9,9% (у 2010 році – на 10,1%).
За підсумками минулого року зростання продукції досягнуто у хімічній і нафтохімічній промисловості – на 4,1%. У 2010 році у галузі був зафіксований найбільший приріст у області – на 37,6%.
У добувній промисловості спостерігалось сповільнення темпу приросту виробництва проти попереднього року – з 21,1% у 2010 році до 3% у 2011 році.
У 2011 році більш ніж у попередньому році вироблено (видобуто) шлаків для будівництва – на 7,8%, вапняку – на 21,4%, інших глин – на 35,9%. Водночас, видобуток граніту скоротився на 24,1%, природних пісків на 19,9%, гальки, гравію, щебеню і каменю дробленого – на 1,8%.
Ще один з визначальних базових видів діяльності, від результатів роботи якої залежить розвиток промислового виробництва області – виробництво та розподілення електроенергії. У 2011 році питома вага продукції з виробництва та розподілення електроенергії у загальнообласному обсязі реалізованої промислової продукції склала 27,6%.
Обсяги продукції у галузі у 2011 році відносно попереднього року збільшилися на 2,1% (у 2010 році одержано приріст – на 7,2%). У минулому році всіма типами електростанцій вироблено 18007,5 млн.кВТ/год електроенергії, що на 2,3% (на 428,2 млн.кВТ/год) менше ніж у 2010 році, за рахунок скорочення випуску електроенергії атомною електростанцією. Водночас, гідравлічними електростанціями випущено електроенергії більше на 2,4%, тепловими – на 3,3%.
Проведений аналіз результатів діяльності промислового комплексу свідчить, що у минулому році у промисловості області спостерігалось сповільнення темпу приросту виробництва на 10,3% у 23010 році і до 4,2% у 2011 році. Разом з тим, незважаючи на дворічний приріст продукції майже у всіх галузях, компенсувати спад виробництва у 2009 році на 14,5% не вдалося, і у 2011 році відставання від рівня виробництва докризового 2008 року складало 1,7%. На фоні нарощення обсягу продукції, в окремих видах діяльності виробнича активність так і не була відновлена.
