11.3. Органічне сільське господарство.

Екологічне (або органічне) сільське господарство – розповсюджена у всьому світі практика ведення сільського господарства без використання будь-яких видів хімічних препаратів (пестицидів, антибіотиків тощо). Як відомо, «хімія» накопичується не лише у виробленій продукції (рослинах, плодах, м’ясі тварин і птиці), але і в ґрунті, що завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. При веденні екологічного сільського господарства хімічні засоби підвищення врожайності і продуктивності повністю заміняються натуральними, в першу чергу – біопрепаратами. В результаті – аграрії виробляють екологічно чисту і безпечну продукцію для споживача. Сучасні біопрепарати є не лише повністю натуральними і екологічно безпечними засобами – їх ефективність на рівні із ефективністю агрохімікатів, а в деяких випадках і перевищує її.

В області існує Миколаївська обласна асоціація фермерів та приватних землевласників «Відродження» – незалежна самоврядна громадська організація, яка захищає інтереси 4574 фермерських та майже 39000 особистих селянських господарств. Мета створення організації – захист інтересів селян шляхом належного громадського контролю за діяльністю влади по додержанню прав і законних інтересів фермерів та селян-землевласників, сприяння розвиткові масового фермерського руху в Миколаївській області, інформативне забезпечення як фермерів, так і споживачів сільськогосподарської продукції про наявність попиту та пропозиції, впровадження інноваційних технологій господарювання з меншим виснаженням ґрунту.

Асоціація має свою регіональну інфраструктуру, яка налічує 14 районних осередків, об’єднує на добровільних засадах власників фермерських та особистих селянських господарств, а також працівників обслуговуючих кооперативів, інших недержавних підприємств та організацій, які формують фермерську структуру і обслуговують членів асоціації.

Асоціація «Відродження» є членом асоціації фермерів та приватних землевласників України. Члени асоціації постачають у 12 країн світу свою продукцію, а саме:

- соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену олію;

- томатну пасту в асортименті, виготовлену по технології Сold break та Hot break.

- овочеві консерви, томатну пасту та соки в асортименті, виготовлені з екологічно чистої сировини у скляній тарі;

- зернові та олійні культури, сою;

- ковбасну продукцію та м’ясні копченості;

- м’ясо та молоко в асортименті.

12. Енергетика та її вплив на довкілля

12.1. Структура виробництва та використання енергії.

Сучасна енергетика Миколаївської області характеризується поступовим старінням обладнання електростанцій, зростанням питомих витрат пального та низьким коефіцієнтом корисної дії (ККД). Більшість комунальних підприємств Миколаївщини за останні 10 років не отримували достатнього фінансування для ремонту і модернізації обладнання та мереж.

В Миколаївській області функціонує 34 підприємства, які виробляють теплову енергію та забезпечують опалення житлових будинків і об’єктів соціальної сфери. Підприємствами теплопостачання експлуатується 197 котелень. Більшість – майже 92%, котелень теплопостачальних підприємств є дрібними опалювальними котельними з малоефективними, морально і фізично зношеними котлами, з низьким ККД, застарілою автоматикою і пальниковими пристроями, що обумовлює значні перевитрати палива. Основним видом палива для котелень є природний газ, частка якого становить 85% від загальних обсягів всіх видів палива.

Електроенергетична галузь області представлена 326 електростанціями, загальною потужністю понад 3,1 млн.кВт. Основою енергетичної галузі регіону є ВП НЕК «Енергоатом» «Южно-Українська АЕС», частка якої в загальних обсягах виробництва електроенергії області досягає 99%.

Провідні підприємства паливно-енергетичного комплексу Миколаївської області: ВП «Южно-Українська АЕС», ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», ПАТ «Миколаївобленерго», ПАТ «Миколаївгаз».

В 2011 році підприємствами і організаціями регіону на виробничі та комунально-побутові потреби використано 1,03 млн.т енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в умовному вимірі.

В структурі використаних ресурсів основною складовою залишився природний газ, питома вага якого становила 85,3%. Серед інших видів палива помітні структурні частки займали: паливо дизельне – 10,5%, бензин моторний – 1,8%, вугілля кам’яне – 0,6%. Частки решти паливних ресурсів (бітум нафтовий і сланцевий, мазути топкові важкі, пропан та бутан скраплені, фракції середні інші, дрова для опалення, масла мастильні тощо) були незначними і в сумі не перевищили 1%.

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами упродовж 2008-2011рр. свідчить про відсутність загальної тенденції в зміні їх обсягів. Нарощення споживання одних видів супроводжувалося зменшенням використання інших. Порівняно з 2010р. збільшення обсягів спожитих ресурсів обумовлено зростанням споживання дизельного пального - на 5,8 тис.т, газу природного - на 4 млн.м³ та бітуму нафтового - на 2,1 тис.т. Водночас, менше використано бензину моторного - на 1,3 тис.т, вугілля кам'яного - на 320 т, пропану та бутану скраплених - на 114 т, дров для опалення - на 120 щільн.м³.

При цьому слід відмітити, що протягом останніх чотирьох років чітка тенденція до скорочення простежується тільки зі споживання дров для опалення, обсяги яких, у порівнянні з 2008р., скоротилися на 32,2%. Серед інших видів палива, зменшилися також обсяги використання бензину моторного - на 24,7%, палива дизельного - на 4,7%, газу природного - на 1,1%. Водночас, порівняно з 2008 роком збільшилися обсяги споживання вугілля кам'яного - у 1,5 раза, пропану і бутану скраплених - на 47,9% та мазутів топкових важких - на 43,8%.

Основними споживачами енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти залишилися промислові підприємства, якими використано чотири п’ятих загальнообласних обсягів спожитого палива.