Розділ з

Інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу

3.1. Основні терміни та поняття

Під науково-інформаційною діяльністю розуміють сферу людської діяль­ності щодо задоволення потреб у науково-технічній інформації, причому до поняття науково-інформаційної діяльності входить збір, аналітико-син-тетична обробка, зберігання, пошук і поширення науково-технічної інфор­мації. Саме поняття "інформація" досі не має однозначного тлумачення. Спершу під інформацією розуміли відомості, що передаються одними людь­ми іншим людям усним, письмовим або іншим способом, наприклад за допомогою умовних сигналів, з використанням технічних засобів, або сам процес передачі чи отримання таких відомостей.

Із середини XX століття унаслідок зростання темпів соціального прогресу, розвитку науки, збільшення обсягів інформації виникла необхідність в уточ­ненні цього поняття та кількісній оцінці повідомлень. Під інформацією почали розуміти обмін відомостями не тільки між людьми, а й також між людиною і автоматом, між автоматами, обмін сигналами в тваринному та рослинному світі. Було запропоновано і способи кількісної оцінки інформації. Усе це при­звело до створення статистичної, шеннонівської, теорії інформації, яка дала змогу кількісно оцінювати повідомлення, що передаються каналами зв'язку.

Згідно із цією теорією, інформація — це лише ті повідомлення, що зменшу­ють або знищують повністю чи частково невизначеність, яка існувала до їхнього отримання. Невизначеність (Я) називають ентропією і оцінюють за формулою

де S — кількість можливих станів системи.

Таким чином, кількість інформації /, що знімає невизначеність системи з N рівноймовірними станами, визначається за формулою

Водночас існує необхідність у кількісній оцінці семантичної (смислової) ін­формації, до якої належить і науково-технічна інформація. Хоча й було зроб­лено спробу побудови теорії семантичної інформації, однак у цілому проб­лема оцінки обсягів семантичної інформації у сфері НТІ залишається поки невирішеною. Основними критеріями оцінки обсягу та якості семантичної інформації є повнота, точність та інші характеристики з урахуванням обме­жень, висунутих спеціалістами під час запиту на інформацію.

Теоретичні дослідження проблем, пов'язаних.з уточненням наукового по­няття інформації, проводяться за трьома основними напрямами.

1. Розроблення математичного апарату, що відображає основні якості та закономірності інформації.

2. Розроблення різних аспектів інформації на базі наявних математичних засобів дослідження різноманітних якостей інформації (наприклад, ви­ мірювання цінності, корисності інформації за допомогою методу екс­ пертної оцінки).

3. Розроблення і використання інформаційних методів в науково-інформа­ ційній діяльності, а також в інших галузях знань (біології, соціології, пе­ дагогіці та ін.).

Існують кілька концепцій визначення інформації. Одні дослідники (В.М.Глушков, В.І.Сифоров та ін.) вважають, що інформація є однією з основних універсальних якостей матерії — атрибутом усієї матерії. Такий підхід пов'язує поняття інформації з поняттям відображення і отримав назву атрибутивного.

Інші (Б.С.Українцев, П.В.Копнін, В.С.Тюхнін та ін.) у визначенні інформації виходять з її нерозривного зв'язку з управлінням, функціонуванням систем самоорганізації та самоуправління і не визнають існування інформації самої по собі і в неживій природі. Така концепція отримала назву функціональної.

Нині найпоширеніше загальне визначення поняття інформації тлумачить ії як відомості про об'єкти і явища довколишнього середовища, їхні пара­метри, якості, стан.

Увесь потік інформації можна класифікувати за різноманітними ознаками, наприклад за призначенням, формою сприйняття, ступенем опрацювання тощо. Ми розглядатимемо науково-технічну інформацію.

Виходячи з того, що інформація — це відомості, які є об'єктом зберігання, передачі, перетворення, Р.С.Гіляревський, О.І.Михайлов та ін. визначають наукову інформацію як отримані в процесі пізнання логічні відомості, які адекватно відображають явища і закони природи, суспільства та мислення

і використовуються в суспільно-історичній практиці. Наукова інформація створюється в результаті діяльності окремих науковців і спеціалістів або їхніх колективів і фіксується в системі точних понять, суджень, умовиводів, теорій, гіпотез, тобто інформація стає науковою лише тоді, коли вона прой­шла опрацювання та узагальнення абстрактно-логічними методами.

Наукова інформація поділяється на види за сферами її отримання та вико­ристання (технічна, економічна, медична, культурна тощо).

Технічна інформація характеризує фізичні процеси в різних об'єктах під час створення продукції з вихідних компонентів.

Економічна інформація дає відомості про вартість об'єктів, витрати праці на їхнє виробництво, ефективність їхньої роботи і т.ін.

Медична, культурна, соціальна інформація містять відомості і факти про людину, колектив або суспільство в цілому як об'єкти дослідження та управління.

Таким чином, науково-технічна інформація — це відомості про докумен­ти і факти, отримані під час наукової, науково-технічної, виробничої і сус­пільної діяльності.

У структурі НТІ розрізняють змістовий і формальний аспекти. За В.Сифо-ровим, інформація за змістом поділяється на :

/ інформацію про наукові факти (клас А);

/ інформацію про наукові гіпотези, концепції та теорії (клас В);

/ інформацію, що об'єднує певну сукупність наукових фактів, гіпотез, концепцій, теорій і законів, що створюють основу певної науки чи галузі знань (клас С);

/ інформація, що відображає і формує загальний підхід до пізнання і вимірювання довколишнього середовища (клас Д).

Формальна структура також ієрархічна: низові рівні є загальними для всієї семантичної інформації — окремі букви, слова, фрази, смислові комплек­си. На вищому рівні наукової інформації міститься науково-технічна літе­ратура. Змістовий і формальний аспекти наукової інформації перебувають у взаємозв'язку.

Серед основних властивостей науково-технічної інформації розрізня­ють такі:

/ невідривність від фізичного носія;

/ неадитивність, некомунікативність, неасоціативність (тобто інфор­мація, що міститься в повідомленні, не є арифметичною сумою еле­ментів, які його складають; ці елементи не можна розташовувати в

довільній послідовності без викривлення змісту повідомлення й гру­пувати в довільні сполучення);

/ цінність (інформація тим цінніша, чим більше вона сприяє досягнен­ню цілі, поставленої перед її одержувачем);

/ суспільна природа (джерелом інформації є пізнавальна діяльність людини, суспільства);

/ мовна природа (інформація виражається за допомогою мови — зна­кової системи будь-якої природи, що є засобом спілкування, мис­лення, відображення думок);

/ семантичний характер;

/ незалежність від мови та носія;

/ дискретність (одиницями інформації є слова, речення, уривки тек­сту, а в аспекті змісту — поняття, опис фактів, гіпотези, теорії, зако­ни тощо);

/ кумулятивність (концентрація інформації з часом); / незалежність від створювачів;

/ старіння (поява нової інформації, що робить попередню інформа­цію неправильною, такою, що неадекватно відбиває процеси і яви­ща світу, що нас оточує);

/ розпорошення (існування в численних наукових працях за рахунок процесів диференціації та інтеграції пізнання).

Вивчення властивостей інформації є одним з найважливіших розділів на­уки про інформацію. Однак оскільки й досі нема чіткого та однозначного визначення самого поняття інформації, то немає і єдиного підходу до ви­значення змісту науки про інформацію. Ми користуватимемося таким: інформатика — наукова дисципліна, що вивчає структуру й загальні влас­тивості наукової інформації, а також закономірності всіх процесів наукової комунікації. Інтереси її поширюються і на способи надання інформації в природних, а також у штучних системах; використання кодів для ефектив­ної передачі, зберігання і пошуку інформації; обчислювальні машини та їхнє програмне і математичне забезпечення та ін. Тобто наука про інфор­мацію — комплексна галузь знань, пов'язана з математикою, логікою, лін­гвістикою, психологією, обчислювальною технікою, дослідженням опера­цій, бібліотекознавством, поліграфією, статистичною теорією інформації, організаційним управлінням тощо. Наука про інформацію має свою теорію, що вивчає предмет безвідносно до його використання, і прикладну части­ну, спрямовану на розвиток інформаційних послуг.

Контрольні запитання і завдання

1. Що розуміють під науково-інформаційною діяльністю?

2. Розкрийте поняття науково-технічної інформації.

3. Що є змістовою і формальною структурою науково-технічної інформації?

4. Сформулюйте основні властивості НТІ.

5. Що становить наука про інформацію?