3.3. Закономірності зростання, розпорошення та старіння наукових документів і аналіз документальних інформаційних потоків

Розглянуті вище джерела інформації створюють систему наукових доку­ментів і видань, для якої характерні певні закономірності, що відобража­ють розвиток науки. Найважливішими з них є закономірності їхнього зрос­тання, розпорошення та старіння.

Зі збільшенням витрат на розвиток науки, подальшою інтенсифікацією на­укової праці та залученням до цієї сфери дедалі більшої кількості нових наукових кадрів спостерігається безперервне зростання кількості докумен­тів, що є продуктом діяльності вчених і спеціалістів. Аналіз зростання кіль­кості журналів і статей, що в них містяться, за окремими галузями науки і техніки показує, що це зростання в основному характеризується експо­ненціальною залежністю з різними показниками для різних наукових галу­зей. Так, наприклад, зростання кількості бібліографічних журналів за останні 200 років характеризується експоненціальною залежністю з подвоєнням

за кожні 18 років, зростання кількості журналів з математики за 100 остан­ніх років — такою самою залежністю з подвоєнням за кожні 28 років.

Іншою закономірністю, характерною для системи документів, є їхня кон­центрація та розпорошення. Як відомо, сучасний етап розвитку науки ха­рактеризується, з одного боку, диференціацією наукових досліджень, їх­ньою спеціалізацією, а з іншого — інтеграцією наукових напрямів, взаємо­проникненням їхніх методів досліджень. Диференціація наукових досліджень обумовлює спеціалізацію наукових видань, коли в профільних, фахових ви­даннях розміщуються переважно статті за певними галузями знань. Інтег­рація ж зумовлює зворотний процес — обмін інформацією між різними науковими напрямами, що сприяє їх розпорошенню.

Нарешті, третьою закономірністю системи наукових документів є застарівання видань. Цей термін означає, що документи зі збільшенням часу з моменту їхньої підготовки втрачають цінність як джерела інформації й дедалі менше використовуються вченими і спеціалістами. Для визначення швидкості заста­рівання видань американські вчені Р.Бартон і Р.Кеблер запропонували таку одиницю вимірювання, як напівперіод життя видань, тобто час, упродовж якого половиною всієї опублікованої на цей момент літератури з певної га­лузі знань перестають користуватися. Результати досліджень Бартона і Кеб-лера свідчать про те, що, наприклад, напівперіод життя журнальних статей з фізики дорівнює 4,6 року, фізіології — 7,2 року, хімії — 8,1 року, ботаніки — 10 рокам, математики — 10,5 року, геології — 11,8 року і под. Виявлено також, що огляди, які містять більше узагальнювальної інформації і всебічно досліджують проблеми, застарівають повільніше, ніж журнальні статті.

Аналіз первинних і вторинних наукових документів, що створюють доку­ментальні потоки, дає змогу отримати об'єктивну картину наявного стану і розвитку науки в цілому та окремих наукових напрямів. Вивчення потоків науково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвит­ком науки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяль­ності та вдосконалювати її. Під час дослідження документальних інформа­ційних потоків застосовують кілька видів аналізу.

Кількісний аналіз враховує такі параметри, як чисельність первинних доку­ментів та інформаційних видань, їхні обсяги, показники розпорошення і застарівання, кількість авторів, частоту цитування та кількість запитів ко­ристувачів. Проводячи цей вид аналізу, доцільно охоплювати галузі науки, окремі наукові напрями, проблеми, країни, знаходити взаємозв'язок усіх параметрів і визначати динаміку процесу.

Якісний аналіз базується на вивченні змісту документів, визначенні цін­ності, достовірності й повноти інформації, що стосується ідей, методів

дослідження, фізичних принципів, конструктивних рішень, техніко-еконо-мічних та експлуатаційних характеристик виробів, економічних, марке­тингових факторів тощо.

Аналіз інформаційних зв'язків передбачає виявлення взаємозв'язку між окремими науковими дисциплінами (напрямами), країнами, школами, ко­лективами, вченими, інтенсивності цих зв'язків, каналів передачі інформа­ції, зміну зв'язків у часі й просторі. Одним із найефективніших методів аналізу інформаційних зв'язків є аналіз мереж цитування, що дає змогу визначити відносну цінність виконаних досліджень, тобто ступінь зацікав­леності в них суспільства та науковців. До того ж він дає можливість вче­ним і спеціалістам знайти своїх однодумців або опонентів, ознайомитися з їхніми методами роботи, визначити внесок різних шкіл і колективів у роз­виток науки, перспективність проблем, які вони розробляють, тощо.

Аналіз структури документного потоку спрямований на виявлення видової структури документів (зміни співвідношення між різними видами й типами документів), характеру видань (теоретичні, прикладні, експериментальні роботи, співвідношення між ними, а також фактів, методів, концепцій, що дає змогу дослідити стадії розвитку певного наукового напряму.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте основні закономірності розвитку системи наукових документів.

2. Опишіть методи аналізу наукових документів.