- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наукознавство та його основні розділи
- •1.5. Система підготовки наукових кадрів в Україні
- •1.6. Науково-дослідна робота студентів
- •2 .1. Методи активізації творчого мислення
- •2.2. Наукове дослідження та його методологія
- •2.3. Методи наукових досліджень
- •2.4. Гіпотези в наукових дослідженнях
- •2.5. Доведення гіпотез
- •2.7. Математичне планування експерименту
- •Розділ з
- •3.1. Основні терміни та поняття
- •3.2. Типи наукових документів, сфера їхнього створення та використання
- •3.3. Закономірності зростання, розпорошення та старіння наукових документів і аналіз документальних інформаційних потоків
- •3.4. Інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу
- •3.5. Глобальна мережа Internet
- •4 .1. Алгоритм науково-дослідного процесу
- •4.2. Організаційна стадія науково-дослідного процесу
- •4.2.2. Організаційно-методична підготовка наукового дослідження
- •4.3. Дослідна стадія науково-дослідного процесу
- •4.4. Завершальна стадія науково-дослідного процесу
- •4.4.1. Етап узагальнення та апробації результатів дослідження
- •4.4.2. Етап реалізації результатів дослідження
- •4.5. Ефективність наукових досліджень
- •5.1. Особливості творчої праці дослідника
- •5.2. Наукова організація праці в дослідницькій діяльності
- •5.3. Етичні норми і цінності науки
2.4. Гіпотези в наукових дослідженнях
Одним із найважливіших структурних елементів науки є гіпотеза. Гіпотезою називають систему умовиводів, наукових припущень, за допомогою якої на підставі низки фактів робиться висновок про існування об'єкта, зв'язку або причини явища, причому виведення це не є абсолютно достовірним. Потреба в гіпотезі виникає в науці тоді, коли незрозумілий зв'язок між явищами, причина їх, хоча відомо багато обставин, що передують або супроводжують його; коли за деякими характеристиками сучасного треба встановити картину минулого; на підставі минулого і сучасного треба зробити висновок про майбутній розвиток явища. Однак висування гіпотези на основі певних фактів — лише перший крок. Сама гіпотеза має ймовірнісний характер і потребує перевірки, доведення. Після такої перевірки гіпотеза або стає науковою теорією, або видозмінюється, або відкидається зовсім, якщо перевірка дає негативний результат.
Для висування гіпотези необов'язкова повна її відповідність фактичному матеріалу досліджень, але гіпотеза повинна узгоджуватися або бути сумісною з усіма фактами, яких вона стосується. Для пояснення одних і тих самих явищ, подій можуть висуватися різні гіпотези. Це зумовлено багато-мірними зв'язками об'єкта з іншими явищами, виявленими в процесі дослідження. Тому висування кількох гіпотез, зокрема взаємовиключних, не може вважатися хибним. Доки не встановлено, в чому полягає індивідуальна особливість об'єкта дослідження, наявність різних гіпотез забезпечує його всебічне вивчення, без чого неможливо встановити нові закономірності і зробити на їхній основі наукові узагальнення. Але для пояснення серії фактів, взаємопов'язаних численними внутрішніми зв'язками, треба висувати якомога менше гіпотез, і їхній логічний зв'язок повинен бути найтіснішим. З низки суперечливих гіпотез, висунутих для пояснення серії фактів, перевага віддається тій, яка однотипно пояснює найбільшу кількість фактів. Звичайно, гіпотези, що суперечать одна одній, не можуть бути істинними всі разом, за винятком того випадку, коли вони пояснюють різні сторони і зв'язки одного й того самого об'єкта.
Не існує й заборони на висування гіпотез, що суперечать навіть сталим науковим теоріям і поглядам, бо це було б несумісним із загальним розвитком науки. Крім того, ця вимога взагалі втрачає сенс, якщо дані, якими користувався вчений, були неповні або недостовірні. Єдиною логічною вимогою, дотримання якої дає право на висування гіпотези, є можливість її перевірки.
Перевірка, або доведення, гіпотези, її розвиток передбачають кілька можливостей. Гіпотеза може розвиватися, уточнюватися, доповнюватися новими положеннями і залишатися при цьому гіпотезою. Розвиток гіпотези може привести до її відкидання. Якщо в процесі обґрунтування гіпотези
На основі гіпотези в наукових дослідженнях намагаються вивести якнайбільшу кількість наслідків. Якщо всі наслідки погоджуються з даними спостережень і досліду і жодне з них не суперечить цим даним, гіпотеза вважається ймовірнісною. Але і в цьому разі вона продовжує залишатися тільки положенням, істинність якого доведено. Підтверджені практикою наслідки з гіпотези підвищують її ймовірнісність, наближують основний зміст гіпотези до об'єктивного знання, сприяють її успішному використанню в практичній діяльності людини. Перетворення ж гіпотези на наукову теорію відбувається тоді, коли вона доведена не окремими фактами, а цілою сукупністю практичних результатів. Між гіпотезою і теорією існують відмінності, що випливають з практики як критерію істинності. Теорія, на відміну від гіпотези, є достовірним знанням, що, однак, не виключає наявності в ній гіпотетичних елементів, що активізують її подальший розвиток. Практика конкретного періоду може не давати можливості повністю довести або відкинути всі ідеї, що виникають. Тому гіпотеза повноправно входить до наукової теорії доти, доки подальші наукові дослідження не доведуть або не спростують її.
У процесі розвитку гіпотези М. Білуха виокремлює чотири стадії (рис. 2.4.1).
Накопичення теоретичних і емпіричних знань про об'єкт дослідження в процесі його вивчення, обгрунтування на їхній базі наукових припущень про можливість отримання нових знань про об'єкт характеризують стадію висування гіпотези.
На стадії формулювання гіпотези виконують необхідні теоретичні викладки, експертну оцінку, окреслюють методику дослідження гіпотези, виконують підбір доказів.
Доведення гіпотези відбувається в процесі її теоретичного дослідження, експериментальної перевірки результатів теоретичного вивчення. На цій стадії гіпотезу, безумовно, уточнюють і видозмінюють залежно від отриманих результатів.
І нарешті, за результатами доведення попередня гіпотеза або приймається як достовірна наукова теорія, або відкидається.
Для того щоб гіпотеза могла виконувати свою основну функцію як форма розвитку знань, вона повинна відповідати основним критеріям філософії. Зокрема, основний зміст гіпотези не повинен суперечити законам, встановленим у певній системі знань. Наприклад, жодна з гіпотез у сфері конкретної економіки не повинна суперечити закону відповідності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил. Однак, як вже згадувалося, цю вимогу не можна абсолютизувати, бо це виключило б можливість розвитку знань. Якщо виникає суперечність між висунутою гіпотезою та попередньо доведеними положеннями певної науки, піддають сумніву передусім правильність гіпотези. Але якщо нові аргументи щораз більше підкріплюють гіпотезу, доводиться перевіряти, наскільки достовірна та теорія, що суперечить висунутій гіпотезі.
Висуваючи гіпотезу, необхідно намагатися за її допомогою пояснити не частину деяких фактів, а всю їх сукупність. Сформульовані положення, що
становлять зміст гіпотези, не повинні бути логічно суперечливими, тобто одне не повинно бути формально-логічним запереченням іншого.
Гіпотеза має бути гранично простою, тобто такою, яка не потребує введення нових гіпотез і припущень. Простота є своєрідним критерієм, який дає можливість вибирати між кількома різними гіпотезами.
Гіпотеза повинна на основі узагальнення вже наявних знань виходити за їхні межі, тобто формулювати нові положення, істинність яких ще не доведено.
Крім того, гіпотеза повинна:
/ бути достовірною (безпосередньо пов'язаною з проблемою, що вирішується дослідженням, випливати з її суті);
/ передбачуваною (не тільки пояснювати, а й слугувати основою для вирішення проблеми);
/ мати можливість формалізації (викладення основних положень не тільки логічно, а й за допомогою математичного апарату).
Висування гіпотези, фундаменту майбутніх досліджень, — складний творчий процес, у результаті якого окреслюються межі і визначаються основні напрями всієї розробки. Водночас гіпотеза є основою для визначення тієї системи показників, що необхідні для цього дослідження.
Контрольні запитання і завдання
Дайте визначення поняття гіпотези.
Сформулюйте вимоги, яким повинна відповідати гіпотеза, що висувається.
Охарактеризуйте основні стадії існування гіпотези.
Розкрийте процес перетворення гіпотези на наукову теорію.
