4 .1. Алгоритм науково-дослідного процесу

Науково-дослідний процес — це чітко організований комплекс дій, спря­мований на отримання нових знань, що розкривають суть процесів і явищ у природі і суспільстві, з метою використання їх у практичній ді­яльності людей.

Таким чином, кожне наукове дослідження виконують згідно з визначеним науковим напрямом, що становить науку або комплекс наук, в межах яких проводяться дослідження. Науковий напрям може бути, наприклад, техніч­ним, біологічним, економічним і т.ін. з можливою подальшою деталізацією. Структурними одиницями наукового напряму є комплексні проблеми, те­ми, наукові питання.

Під проблемою розуміють комплекс теоретичних і практичних завдань, не­обхідність вирішення яких постала перед суспільством. Із соціально-пси­хологічних позицій проблема є відображенням суперечності між потребою в нових знаннях і відомими шляхами їх отримання: проблема виникає тоді, коли людська практика стикається із труднощами або навіть уявною не­можливістю досягнення мети. Проблема може бути глобальною, національ­ною, регіональною, галузевою та ін. залежно від завдань, що виникають.

Комплексна проблема — це сукупність проблем, об'єднаних однією метою.

Тема наукового дослідження є складником проблеми. У результаті дослі­джень за темою отримують відповіді на певну низку наукових питань, які охоп­люють частину проблеми. Узагальнення результатів виконання комплексу тем у рамках деякої проблеми може дати рішення наукової проблеми в цілому.

Під науковими питаннями розуміють невеликі наукові завдання, що нале­жать до конкретної теми наукового дослідження.

Важливе значення в науковому дослідженні мають пізнавальні завдання, що виникають під час вирішення наукових проблем. Емпіричні завдання

спрямовані на виявлення, точний опис, докладне вивчення різних фак­торів досліджуваних процесів та явищ. У наукових дослідженнях вони можуть вирішуватися за допомогою спостереження та (або) експери­менту. Теоретичні завдання спрямовані на виявлення та вивчення при­чин, зв'язків, залежностей, що дають змогу встановити поведінку об'єк­та, визначити його структуру, характеристику на основі розроблених наукою принципів і методів пізнання. Теоретичні пізнавальні завдання під час підготовки і проведення дослідження формулюють так, щоб їх можна було перевірити емпірично.

Усе різноманіття наукових досліджень, що проводяться за різними науко­вими напрямами, вирішують окремі чи комплексні проблеми, використо­вують певну методологію та ін., можна класифікувати за окремими ознака­ми. Наприклад, за цільовим призначенням наукові дослідження класифіку­ють на 3 види: фундаментальні, прикладні і розробки.

Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття та вивчення но­вих явищ і законів природи, на створення нових принципів дослідження, їхньою метою є розширення наукового знання суспільства, встановлення того, що може бути використано в практичній діяльності людини. Такі ро­боти проводяться на межі відомого й невідомого; їм притаманний най­більш високий ступінь невизначеності.

Прикладні дослідження спрямовані на визначення способів використан­ня законів природи для створення нових і вдосконалення існуючих спосо­бів і засобів людської діяльності. Метою цих досліджень є встановлення того, як можна використовувати в практичній діяльності наукові знання, отримані в результаті фундаментальних досліджень. Прикладні досліджен­ня, у свою чергу, поділяють на пошукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

Пошукові роботи спрямовані на пошук шляхів створення нової техніки або технології на основі способів, запропонованих у результаті фунда­ментальних досліджень. Результатом науково-дослідних робіт і є нові тех­нології, дослідні установки, прилади тощо. Дослідно-конструкторські ро­боти завершуються підбором конструктивних характеристик, що є осно­вою логічної конструкції.

У результаті фундаментальних і прикладних досліджень утворюється нова наукова та науково-технічна інформація. Процес перетворення цієї ін­формації у форму, придатну для впровадження в практику, називають розробкою.

Взаємозв'язок між основними класами наукових досліджень за цільовим призначенням можна представити у вигляді схеми (рис. 4.1.1).

Наукові дослідження класифікують також за іншими ознаками: видами зв'яз­ку із суспільним виробництвом; важливістю для народного господарства; джерелами фінансування; тривалістю виконання дослідження тощо.

За видами зв'язку із суспільним виробництвом наукові дослідження поді­ляють на роботи, спрямовані на створення нових технологічних процесів, машин, конструкцій, підвищення ефективності виробництва, поліпшення умов праці, розвиток особистості тощо.

За ступенем важливості для народного господарства розрізняють наукові дослідження, що виконуються за спеціальними постановами президента та уряду України; у межах програм державного та міждержавного рівнів, планів НАН України; за планами галузевих міністерств і відомств; за плана­ми та ініціативою дослідницьких організацій і колективів.

За джерелами фінансування дослідження поділяють на роботи, що фінан­суються з коштів державного бюджету; у межах господарських угод і дого­ворів; позабюджетних фондів та коштів; власних коштів підприємств та організацій.

За тривалістю проведення наукових досліджень розрізняють короткотер­мінові (до 1 року) та довготермінові роботи.

Таким чином, кожне наукове дослідження може класифікуватися за ба­гатьма ознаками. Наприклад, наукове дослідження за темою: "Розробка пропозицій щодо підвищення техніко-економічних показників роботи ву­гільних шахт" може бути охарактеризоване як прикладна короткотермінова

науково-дослідна робота, спрямована на підвищення ефективності вироб­ництва, що виконується за планом галузевого відомства з фінансуванням на підставі господарської угоди.

Науково-дослідний процес будь-якого класу, виду, з різноманітними озна­ками проходить, однак, за загальною схемою три стадії (рис. 4.1.2).

Створення нової інформації становить проведення спостереження за об'­єктом, вибір оцінних критеріїв, виявлення позитивних і негативних чинни­ків, що впливають на стан об'єкта дослідження, тощо. Отриману інформа­цію класифікують і групують для подальшого перетворення ЇЇ згідно з ме­тою дослідження.

На наступному етапі виконують дослідження із застосуванням різних науко­вих методів: проводиться доведення гіпотез, що були висунуті, формулю­вання висновків і рекомендацій, постановка експериментів, корегування по­передніх висновків і результатів, оприлюднення результатів і висновків.

І насамкінець на стадії реалізації результатів дослідження проводиться узагальнення та апробація отриманих результатів, а потім упровадження їх у практику в тій чи іншій формі.

Контрольні запитання і завдання

1. Що становить науково-дослідний процес?

2. Що розуміють під науковим напрямом, проблемою, комплексною проблемою, темою, науковим питанням ?

3. Класифікація наукових досліджень.

4. Охарактеризуйте окремі стадії науково-дослідного процесу.

На організаційній стадії вивчають стан об'єкта і виконують організацій­но-методичну підготовку дослідження.

Вивчення стану об'єкта дослідження передбачає конкретизацію теми та попереднє визначення теоретичних передумов її дослідження. Конкре­тизуючи тему, визначають її місце в науковій проблемі; встановлюють зв'язок між суміжними темами, що раніше виконувалися іншими дослід­никами або плануються до виконання; визначають та обґрунтовують об'­єкти дослідження. Вивчення теоретичних передумов містить вивчення стану об'єкта, наукової й теоретичної новизни гіпотез, що висуваються до дослідження.

Організаційно-методична підготовка наукового дослідження, техніко-еко-номічне обгрунтування, складання плану дослідження теми, методики до­слідження і робочого плану.

На дослідній стадії відбувається створення нової інформації, а потім пе­ретворення її за допомогою наукових методів дослідження згідно з про­грамою дослідження.