3.4. Інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу

Етап добору інформації для проведення наукових досліджень — один з ключових. Існує думка, що найкраще рішення проблеми складається на 90% з інформації і на 10% з натхнення. Власне інформацію можна віднести до категорії абстрактних понять, але низка таких особливостей, як можли­вість фіксування, передачі, зберігання, знищення інформації наближають її до матеріальних об'єктів. Процес задоволення потреб конкретних корис­тувачів в інформації, заснований на використанні спеціальних методів і засобів її отримання, опрацювання, накопичення та видачі в зручному для користувача вигляді, називають інформаційним забезпеченням (ІЗ).

Існують різні методи класифікації інформації, яку використовують у нау­кових дослідженнях, наприклад за способом відображення (цифрова, тек­стова, алфавітна, графічна тощо); за насиченням даних (недостатня, до-

статня, зайва); за способом представлення (директивна, розпорядча, звіт­на і под.), за періодичністю або стабільністю виникнення даних (постійна, змінна, епізодична); за призначенням (довідкова, нормативна, сигналь­на, регулююча) тощо.

Наприклад, в основу класифікації ІЗ наукового дослідження з економіки з позицій завдань і ролі, яку ІЗ виконує в науково-дослідному процесі, фа­хівці поклали професійну інформаційну комунікацію, пізнавальність інфор­мації та зміст інформаційного забезпечення (рис. 3.4.1).

Професійна інформаційна комунікація заснована на контактах працівників, зайнятих у науково-дослідному процесі. Розрізняють такі основні види про­фесійної інформаційної комунікації наукових працівників:

/ робоча — між членами підрозділу або робочої групи під час прове­дення наукових досліджень;

/ інформаційна пряма — вивчення інформації про стан об'єктів і їхню поведінку в динамічних процесах виробничої та фінансово-госпо­дарської діяльності;

/ інформаційна непряма — вивчення нормативно-правових актів, що регулюють поведінку об'єктів дослідження, методичних вказівок та інструкцій, що стосуються виконання науково-дослідних процедур, службове листування тощо;

/ інформаційна опосередкована — вивчення даних про виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємств однієї галузі і зі­ставлення їх з даними підприємства, що вивчається, спеціальна лі­тература, інформація радіо, телебачення тощо.

За ступенем пізнавальності інформацію поділяють на нову та релевантну.

Нова інформація відображає новизну запропонованого рішення або об­ґрунтовує причину недоліків, виявлених дослідженням.

Релевантна інформація, тобто така, зміст якої відповідає інформаційній потребі, міститься в аналогах, прототипі і стосується лише тієї частини досліджуваних об'єктів, де виявлено суттєві відмінності.

У наукових дослідженнях з економіки ІЗ за змістом поділяють на законо­давче (сукупність законів, що регулюють суспільні відносини у сфері ци­вільного, трудового, кримінального, адміністративного права, які вико­ристовуються у виробничій і фінансово-господарській діяльності підпри­ємства); планове та нормативно-довідкове (сукупність інформації, що міститься в планах економічного й соціального розвитку об'єкта дослід­ження, нормах і нормативах витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, створення фондів економічного стимулювання, податкових пільг, розмірів платежів у держбюджет та ін.); договірне (підбір комплектів господарських угод); технологічне (технічна документація з технології виготовлення продукції, робіт і послуг, стандарти, технічні умови якості продукції, проектно-технічна документація та ін.); організаційно-управ­лінське (структура об'єкта дослідження, його юридично-правової, госп­розрахункової самостійності та організаційно-розпорядчі документи, службове листування тощо); фактографічне (сукупність даних економіч­ного характеру про факти (операції), наявні у виробничій і фінансово-господарській діяльності і відображені в первинних документах). Розпо­діл інформації за змістом у наукових дослідженнях в інших галузях знань має свої специфічні риси, обумовлені особливостями об'єктів і предме­тів дослідження в певній галузі.

Однак для всього різноманіття видів інформаційного забезпечення існують такі основні принципи його формування:

1. Актуальність. Інформація повинна реально відображати стан об'єкта до­ слідження на кожен проміжок часу.

2. Достовірність. Інформація повинна точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта дослідження.

3. Повнота відображення. Необхідно враховувати всі чинники, що вплива­ ють на стан об'єкта.

4. Інформаційна єдність. Представлення інформації в такій системі показ­ ників, за якої унеможливлювалася б суперечність у висновках і неузго­ дженість первинних і висновкових даних.

5. Релевантність даних. Дає змогу отримувати інформацію відповідно до висунутих вимог, виключає роботу із зайвими даними.

У зв'язку з великими темпами кількісного зростання інформації забезпе­чення останньої вимоги набуває з часом дедалі більшого значення. Тому органи науково-технічної інформації взяли на себе функцію аналізу і син­тезу НТІ. Загалом будь-яке наукове дослідження можна розглядати як про­цес аналітико-синтетичного опрацювання величезної кількості інформації, яке проходить у три стадії. По-перше, на базі спостережень накопичується досвід і отримується інформація для аналізу. Потім, на наступній стадії, з отриманої раніше інформації виділяють суттєве, узагальнюють і роблять висновки. І нарешті, на третій стадії отримані висновки перевіряють прак­тично і використовують в людській діяльності. Продукти такого опрацю­вання інформації з'являються як в процесі дослідницької, так і науково-інформаційної діяльності. Розрізняють наступні види аналітико-синтетич-ної переробки наукових документів: бібліографічний опис, анотування, ре­ферування, критична оцінка та узагальнення, складання оглядів, доповідей.

Бібліографічний опис — це і процес, і результат складання за встановле­ними правилами переліку відомостей про документ, що дає змогу повніс­тю визначити цей документ і знайти його серед інших для використання в різних видах робіт.

Анотування — процес складання стислої характеристики змісту і призна­чення документа, основної його теми і мети виконаної роботи. Результа­том цього процесу є анотація.

Реферуванням називають стислий виклад змісту первинного документа (або його частини) з основними фактичними даними та висновками. У процесі реферування виконують семантичну компресію (стискання) тексту. Результат цього процесу — реферат, який містить тему, предмет, об'єкт, мету, метод проведення роботи, отримані результати, висновки, сферу використання.

На етапі критичної оцінки та узагальнення науково-технічних даних здійс­нюють їхню систематизацію; "стискання" (скорочення фізичних обсягів) да­них; їх аналіз та оцінку; визначення актуальності тих чи інших науково-технічних даних для конкретних галузей науки і техніки.

Найскладнішим видом аналітико-синтетичного опрацювання науково-тех­нічної інформації є підготовка оглядів науково-технічної літератури та що­річних доповідей і найважливіших вітчизняних і закордонних досягнень у сфері науки, техніки та виробництва.

Огляд — текст, що містить синтезовану інформацію з якогось питання чи низки питань, вилучену з деякої множини спеціально підібраних з цією метою первинних документів, виданих за певний час.

Розрізняють бібліографічні, реферативні, аналітичні огляди. Бібліографіч­ний огляд містить характеристику первинних документів як джерел інфор­мації, що з'явилися за певний час або поєднаних за якоюсь загальною ознакою. Реферативний огляд містить систематизовані дані і факти та уза­гальнену інформацію про стан питання без їх критичної оцінки автором огляду. Аналітичний огляд — це всебічний аналіз всієї інформації, що міс­титься у вихідних первинних документах, її аргументовану оцінку і обґрун­товані рекомендації щодо використання цієї інформації.

Крім того, огляди розрізняють: за предметом аналізу (бібліографічні та огляди стану питання); за метою складання (відображення досягнень на­уки чи техніки в конкретній галузі і за певний період часу; спрямовані на вирішення конкретних практичних завдань та ін.); за призначенням (для вузьких спеціалістів, керівників; науково-популярні); за видами використа­них першоджерел (огляди періодичних видань, патентних описів, реклам­них повідомлень тощо).

Особливе місце в інформаційній діяльності органів НТІ посідає підготовка доповідей про найважливіші вітчизняні і закордонні досягнення в галузі науки, техніки і виробництва. Доповіді складаються щорічно і містять ви­вчені і проаналізовані відомості про науково-технічні досягнення і пропо­зиції щодо практичного їх використання.

Контрольні запитання і завдання

1. Що розуміють під інформаційним забезпеченням науково-дослідного процесу?

2. Класифікація інформації.

3. Основні принципи формування інформаційного забезпечення.

4. Охарактеризуйте основні види аналітико-синтетичного опрацювання наукових до­ кументів.