- •І. Питання загальної травматології
- •1. Травматична хвороба. Травматичний шок. Класифікація. Діагностика. Лікування.
- •2. Синдром тривалого роздавлювання. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Травматизм. Класифікація, шляхи зниження його рівня.
- •4. Механізм травми, види зміщень відламків при переломах кісток
- •5.Класифікація переломів кісток
- •6. Особливості обстеження травматологічних хворих
- •7.Вимірювання довжини кінцівки та її окремих сегментів
- •8.Визначення вісі кінцівок та амплітуди рухів у суглобах
- •Розрізняють такі вкорочення або видовження кінцівок:
- •9. Допоміжні методи обстеження опорно-рухової системи
- •10.Мрт та кт в діагностиці травм та захворювань ора
- •11.Діагностична та лікувальна артроскопія
- •12.Стадійність утворення кісткової мозолі (за і.Л.Зайченко)
- •13. Консервативні методи лікування переломів. Показання та протипоказання до їх застосування
- •14. Основні принципи лікування переломів методом постійного скелетного витягання
- •15. Основні принципи лікування переломів кісток імобілізаційним методом
- •16.Оперативні методи лікування переломів, показання до їх застосування.
- •Протипоказання до операції:
- •При оперативному лікуванні переломів слід дотримуватись таких позицій:
- •Способи фіксації кісткових уламків.
- •17. Принципи лікування відкритиї переломів. Класифікація за Капланом-Марковою.
- •Оперативне лікування відкритих переломів кісток
- •17. Основні принципи і засоби малоінвазивного (біологічного) остеосинтезу
- •18.Техніка блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу металевими та металополімерними конструкціями.
- •Динамічний, статичний та детензійний варіанти блокую чого інтрамедулярного остеосинтезу діафізарних переломів металевими та метало полімерними конструкціями
- •Основні принципи остеосинтезу переломів кісток пластинами ао.
- •22. Техніка остеосинтезу переломів подвійною деротаційною пластиною та двоплощинним малоконтактним фіксатором.
- •23.Компресійно-дистракційний остеосинтез у лікуванні закритих та відкритих переломів.
- •24. Основні принципи остеосинтезу переломів спицевими апаратами за Ілізаровим
- •25.Основні принципи остеосинтезу переломів стрижньовими та спице-стрижньовими апаратами
- •Іі. Окремі питання з травматології
- •1.Травматичні вивихи ключиці. Класифікація, клініка, лікування
- •2. Травматичні вивихи плеча. Класифікація, клініка, лікування.
- •3.Травматичні вивихи передпліччя. Класифікація, клініка, лікування
- •4.Травматичні вивихи кисті та пальців. Класифікація, клініка, лікування
- •5.Травматичні вивихи стегна (класифікація, клініка, лікування).
- •6.Травматичні вивихи гомілки. Класифікація, клініка, лікування.
- •7.Діагностика та методи лікування пошкоджень бокових та хрещатих зв'язок колінного суглобу
- •8.Діагностика та лікування свіжих та застарілих пошкоджень менісків колінного суглобу
- •9.Травматичні вивихи в суглобах Шопара та Лісфранка. Клініка, лікування.
- •10. Переломи ключиці та їх лікування
- •11.Переломи лопатки. Класифікація, клініка, лікування
- •12. Переломи проксимального відділу плечової кістки. Класифікація, клініка, лікування
- •13. Діафізарні переломи плечової кістки. Класифікація, клініка, лікування.
- •14. Переломи дистального відділу плечової кістки. Класифікація, клініка, лікування
- •Переломи голівки виростка і блока плечової кістки
- •15.Переломи ліктьового та вінцевого відростків, клініка, діагностика, лікування.
- •16. Переломовивихи Монтеджі та Галіацці. Клініка, діагностика, лікування
- •17. Переломи променевої кістки у типовому місці Колліса та Смітта. Клініка, діагностика, лікування
- •18. Переломи та переломо-вивихи човноподібної кістки. Механізм, класифікація, діагностика, лікування
- •19. Переломи п’ясткових кісток та фаланг пальців. Пошкодження Бенета. Клініка, діагностика, лікування
- •20 Переломи стегнової кістки. Класифікація, клініка, лікування
- •21. Переломи надколінка. Класифікація, клініка, лікування
- •22. Переломи виростків стегнової та великогомілкової кісток. Класифікація, клініка, лікування
- •23. Переломи діафізу великогомілкової кістки. Класифікація, клініка, лікування. Застосування блокуючих металевих та металополімерних інтрамедулярних конструкцій.
- •24. Переломи в ділянці гомілково-стопного суглоба. Механогенез. Методи консервативного та оперативного лікування
- •25.Переломи таранної та п’яткової кісток. Класифікація, клініка, лікування.
- •26. Переломи плесневих кісток та пальців стопи. Класифікація, клініка, лікування.
- •27. Переломи хребта. Класифікація. Поняття про стабільні та нестабільні пошкодження. Клініка, діагностика, лікування
- •28. Ускладнені переломи і переломовивихи хребта. Механогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування
- •29. Переломи кісток тазу. Клініка, діагностика, лікування. Блокада за Школьниковим-Селівановим
- •Ііі. Практичні питання з травматології
- •1. Первинна хірургічна обробка ран. Етапи. Способи накладання швів.
- •1. Наказ моз України №41 від 30.03.99р. "Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби в Україні".
- •2. Положення моз України про відділення реабілітації хворих ортопедо-травматологічного профілю.
- •3. Положення моз України про ортопедо-травматологічний кабінет (затверджено наказом моз від 30.02.94. №41)
- •4.Організація протезної служби в Україні.
- •Література
- •2. Скелетне витягання, методика накладання, точки проведення спиці.
- •3. Транспортна імобілізація при переломах кінцівок
- •4. Методи штучного дихання.
- •4.1. Дихання рот-в-рот, або рот-в-ніс.
- •4.2. Ручна штучна вентиляція легень.
- •4.3. Апаратна швл.
- •4.4. Допоміжне дихання.
- •5. Тимчасова зупинка кровотечі при пошкодженні магістральних судин кінцівок.
- •Техніка накладання джгута при артеріальній кровотечі.
- •4. Техніка вправлення вивихів кісток передпліччя за Купером.
- •5.Техніка вправлення вивихів стегна за Кохером та Джанелідзе.
- •6.Пункція, венесекція та катетеризація периферійних вен.
- •1. Рання діагностика та лікування дисплазії кульшового суглоба та уродженого вивиху стегна.
- •2. При огляді виявити основні симптоми уродженого вивиху стегна
- •3. Для уточнення діагнозу проводять сонографічне або рентгенологічне дослідження.
- •3. Сколіоз (класифікація, клініка, лікування).
- •V. Захворювання опорно-рухового аппарата
- •1.Травматичний остеомієліт. Класифікація, клініка, лікування.
- •2. Кістково-суглобовий туберкульоз. Діагностика, клініка та лікування.
- •3.Остеохондроз хребта.
- •4.Доброякісні пухлини кісток. Класифікація, клініка, лікування.
- •5.Злоякісні пухлини кісток. Клініка, діагностика, лікування.
- •Vі. Стандарти оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань опорно-рухового апарата
- •1. Стандарти оцінки якості лікування ушкоджень та захворювань плечової кістки.
- •2. Стандартні оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань кісток кисті та зап'ястя.
- •1. Півмісяцевої та човноподібної кісток:
- •2. П’ястних кісток та фаланг:
- •3. Стандарти оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань кісток тазу.
- •3.1. Без порушення тазового кільця:
- •3.2. З порушенням тазового кільця:
- •4.Стандарти оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань кульшового суглобу.
- •5.Стандарти оцінки якості лікування при медіальних переломах шийки стегна.
- •6. Стандарти оцінки якості лікування пошкоджень та захворювань колінного суглоба.
- •7. Стандарти оцінки якості лікування переломів кісточок та заднього краю великогомілкової та малогомілкової кісток.
- •Vіі. Питання організації роботи ортопедо-травматологічної служби на Україні
23.Компресійно-дистракційний остеосинтез у лікуванні закритих та відкритих переломів.
На даний час найбільш широке поширення при лікуванні закритих та відкритих переломів отримали методи черезкісткового (позавогнищевого) остеосинтезу. Для цього використовуються апарати Ілізарова, Гудушаурі, Волкова-Оганесяна та ін.
Основні вимоги до компресійного апарату:
можливість проводити повну закриту репозицію уламків;
забезпечувати міцну фіксацію;
можливість індивідуалізованого використання апарата, залежно від локалізації перелому, характеру зламу та важкості пошкодження м’яких тканин;
транспортабельність та мобільність хворого після накладання апарату.
Основні показання до використання компресійного остеосинтезу апаратами:
складні закриті та відкриті переломи довгих трубчастих кісток;
переломи діафізу зі зміщенням;
поперечні переломи діафізу крупних кісток;
спіральні переломи діафізу;
метеликоподібні переломи діафізу;
сегментарні переломи діафізу;
білясуглобові переломи;
внутрішньосуглобові переломи (переломо-вивихи; надвиросткові переломи плеча; переломи виростків стегнової та великогомілкової кісток; переломи ліктьового відростку;
уламкові переломи (нестабільні; з дефектом кістки);
відкриті переломи із забрудненням рани (з дефектом м’яких тканин; з синдромом розчавлення м’яких тканин);
важкі комбіновані переломи;
вогнепальні переломи;
артродез великих суглобів;
подовження діафізу кісток;
потовщення витончених трубчастих кісток.
Особливість використання спицьо-стержньових апаратів для остеосинтезу полягає у використанні для фіксації в апараті уламків та фрагментів як спиць, так і стержнів.
На сучасному етапі випускають два типи стержнів для однобічного введення в кістку – з циліндричною та конусоподібною різьбою.
Конструкція кінця стержня з циліндричною різьбою поєднує сверло і мітчик, які при вкручуванні їх послідовно просвердлюють кістку та нарізають в каналі різьбу. Застосовування таких стержнів займає менше часу для операції остеосинтезу, порівняно зі стержнями з конусною різьбою, перед вкручуванням яких необхідно попередньо просверлити в кістці канал електросверлом, а потім нарізати різьбу.
Протилежний кінець стержнів обох типів має однакову конструкцію – форму лиски для пристрою, щоб вкручувати їх у кістку, різьбу М6 на протязі 45-50мм для можливої фіксації стержня гайками в «стояках-прапорцях» або кільцях апарата Ілізарова при поєднаному використанні спиць і стержнів. Стержні можна надійно фіксувати до зовнішніх бічних опор трубками або стискаючими пристроями.
Показаннями для використання стержнів разом зі спицями в апараті:
анатомічні умови рівня кінцівки, при яких судини та нерви можуть бути пошкоджені черезшкірною спицею;
у разі неможливого використання кільця, воно повинно бути замінено на дугу (арку);
у випадку додаткової фіксації кільця після того, як кільце вже фіксоване спицями.
В даних апаратах використовують спиці Кіршнера:
незначно руйнують окістя, кортикальний шар та кістковий мозок при проведенні їх через кістку;
при проведенні натяжіння спиці гасять вібрацію та, завдяки своїй еластичності, попереджають руйнування кістки та оточуючих тканин;
після їх видалення в тканинах залишаються мінімальні отвори, які швидко загоюються;
завдяки малому діаметру зроблених спицями отворів в тканинах, є мінімальна небезпека для зовнішнього забруднення та інфекції.
Основним моментом при монтажі апарата є те, що всі частини рами повинні бути міцно з’єднані одна з одною одразу в процесі монтажу апарату.
Етапи лікування з використанням остеосинтезу в апаратах зовнішньої фіксації:
1. Накладання рами апарата з наступним періодом очікування (3-5 діб).
2. Період дистракції/компресії від 1 до 4-5 міс. При свіжих переломах 1-2 тижні.
3. Період фіксації. Дорівнює подвоєному періоду дистракції/компресії. При «свіжих» переломах – 4-6 тижнів.
4. Період динамізації. За 2-3 тижні до наміченого зняття рами, при функціональному навантаженні, що продовжується, проводять розслаблення гайок на вертикальних стержнях на 2-3мм з метою збільшення навантаження безпосередньо на регенерат кістки. При «свіжих» переломах цей період зовсім відсутній або дорівнює 1 тижню.
5.Зняття апарату з наступним періодом іммобілізації гіпсовою лонгетою або протезом на 2-4 тиж.
