Розрізняють такі вкорочення або видовження кінцівок:

• справжнє, або анатомічне вкорочення (видовження) – визначають за абсолютною довжиною певного анатомічного кісткового сегмента кінцівки порівняно зі здоровим;

• проекційне, або уявне вкорочення (видовження) – розвивається внаслідок контрактури суглоба або анкілоза з незвичним встановленням прилеглого сегмента;

• відносне, або дислокаційне вкорочення (видовження) – виникає при верхньо-задньому вивиху кінцівки, зумовлено вивихом одного з її сегментів;

• сумарне, або клінічне (функціональне) вкорочення (видовження) – зумовлено сумою вказаних вище видів вкорочення або видовження.

Вимірювання окружності сегментів кінцівок — порівняльне, виявляє ступінь атрофії м’язів, наявність набряку тощо.

Визначення обсягу та амплітуди рухів у суглобах: розрізняють рухи — активні, які здійснює сам хворий, і пасивні, коли їх виконують стороннім зусиллям. У фронтальній площині здійснюється приведення (adductio), або відведення (abductio) сегмента кінцівки; у сагітальній — згинання (flexio) чи розгинання (extensio).Рухи довкола осі кінцівки називають ротацією – зовнішньою (supinatio) і внутрішньою (pronatio).

Об’єм рухів у суглобах:

Суглоби	Рухи	Норма	Незначне відхилення	Помірне відхилення
Плечовий	згинання	180	120	110
	розгинання	40	30	20
	відведення	180	120	110
Ліктьовий	згинання	40	80	90
	розгинання	180	160	150
Променево – зап’ястковий	згинання	75	35	20-25
	розгинання	65	30	20-25
Кульшовий	згинання	75	100	110
	розгинання	180	170	160
	відведення	50	25	20
Колінний	згинання	40	45	90
	розгинання	180	175	170
Гомілково - ступневий	згинання (ступневе)	130	120	110
	розгинання (тильне)	70	75	80

Рис.5. Вимір амплітуди рухів у плечовому суглобі.

Рис.6. Вимір амплітуди рухів у кульшовому суглобі.

Обмеження рухів у суглобі називається контрактурою: • анталгічна (захисна, протибольова); • міогенна; • артрогенна; • десмогенна; • дерматодесмогенна; • неврогенна; • теногенна.

За напрямком фізіологічних рухів у суглобі розрізняють: • згинальні; • розгинальні; • привідні; • відвідні; • змішані.

Визначення сили м’язів: використовується для з’ясування причини ортопедичної деформації (паралітична міопатія, гіпотрофія м’язів), вірного планування оперативного лікування щодо покращення функціональної придатності кінцівки та визначення сили скорочення м’язів. Вимірювання сили м’язів виконується за допомогою динамометра (Колліна) або суб’єктивно за силою опору дослідникові. Користуються бальною системою:

Стан м’яза	Кількість балів
паралізований м’яз	0
нормальний повний сили м’яз	5
порушення функції м’яза при збереженні 10% його маси, м’яз напружується але не рухається	1
збереження 25% маси м’яз може рухатися, але лише при виключенні маси сегменту який рухається	2
сила м’язу при 50% збереженій масі, що викликає рухи сегменту, але не витримує додаткового опору	3
ослаблений м’яз, що витримує опір	4