Інші антигени еритроцитів

На мембранах еритроцитів крім антигенів АВО(Н) містяться й інші ан­тигени, що визначають їх антигенну специфічність.

Виділяють більше двадцяти різних систем крові за наявністю інших антигенів. Однак до багатьох із цих чинників у природних умовах немає ан­титіл. Вони можуть утворюватися, як і звичайні імунні антитіла, після надходження в організм антигенів і будуть викликати гемоліз еритроцитів у разі повторного переливання. Тому в разі переливання крові бажана сумісність не тільки за системою АВО, але й за іншими чинниками. У ре­альних умовах важко домогтися повної сумісності, оскільки навіть із тих антигенів, що бажано враховувати, мож­на скласти майже 300 млн комбінацій.

Резус-належність

Антигенна система СДЕ (резус (Rh) - належність) складніша за будо­вою і кількістю антигенів, ніж інші системи крові.

Резус-антигени, як і інші гру­пові ознаки крові людини, успадковуються від батьків, не змінюються протягом життя, локалізуються лише на еритроцитах.

Резус-фактор — це ізоантиген (аглюти­ноген), точніше група ізоантигенів (С, Д, Е та ін.), серед яких найактивнішим є ізоаитиген Д.

У більшості людей (до 85%) на мембрані еритроцита є так званий резус-фактор (Rh - фактор). Такі люди назива­ються резус-позитивними. У сироватці крові резус-негативної людини відсутні антирезусні антитіла.

Вони з'яв­ляються після проникання резус-позитивних еритроцитів у русло крові резус-негативних людей, яких нараховується приблизно 15%.

Переливання резус-негативній людині резус-позитивних еритроцитів призведе до імунізації, тобто до появи в реципієнта резус-антитіл, на­явність яких становить небезпеку. Повторне переливання резус-позитивної крові резус-негативній людині може викликати групову несумісність крові, тому що в разі введення резус-позитивні еритроцити будуть склею­ватися і гемолізуватися резус-антитілами реципієнта.

Резус-конфлікт.

Імунні антитіла утворюються у випадках неправильного переливання крові, коли резус-позитивну кров, що містить антигени системи СДЕ, переливають людині, у якої цих антигенів нема. Те саме може відбутися при ускладненій вагітності, коли жінка має резус-негативну кров, а плід - резус-позитивну. Так, якщо резус-негативна жінка вагітна резус-позитивним плодом, то у відповідь на надходження у її організм еритроцитів плода пос­тупово, протягом кількох місяців, утворюються антирезус-антитіла. За нор­мального перебігу вагітності це можливо лише під час пологів, коли ушкод­жується плацентарний бар'єр (у нормі кров плода і матері не змішується). Аглютиніни проти Rh + -фактора, як і низки інших, що з'являються у разі імунізації і здатні легко проникати через плаценту. Тому під час повторної резус-конфліктної вагітності саме імунні антирезус-антитіла проникають через плаценту і спричиняють руйнування еритро­цитів плода з усіма негативними наслідками (гемолітична жовтяниця).

Як правило, перша вагітність про­ходить без ускладнень, але наступні, якщо не вжити спеціальних заходів, можуть ста­новити загрозу життю плода. Подібішй іму­нологічний конфлікт може мати місце і в системі АВО у випадках гетероспецифічної вагітності — коли в крові плода наявний антиген, якого немає в крові матері.