- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Функції крові
- •Плазма крові
- •Мінеральні речовини плазми
- •Властивості крові. Осмотичний та онкотичний тиск крові
- •Кровозамінники
- •Білки плазми крові
- •Щільність крові
- •В'язкість крові
- •3. Кислотно-основна рівновага крові
- •Буферні системи крові
- •Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Еритроцити
- •Життєвий цикл еритроцитів.
- •Гемоліз
- •Еритрон
- •Підрахунок кількості еритроцитів
- •Гемоглобін
- •Методика визначення гемоглобіну за допомогою гемометра Салі
- •Колірний показник
- •Захисна функція крові. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.
- •Нейтрофіли.
- •Базофіли
- •Еозинофіли
- •Моноцити
- •Лімфоцити
- •Тромбоцити, їх кількість, функції.
- •Захисні системи організму. Імунітет
- •Механізми реакції антиген — антитіло.
- •Система згортання крові
- •Судинно-тромбоцитарний (первинний) гемостаз
- •Коагуляційний (вторинний) гемостаз
- •Протизгортальна система крові
- •Групи крові: системи ав0, сdе та ін. Антигенні структури еритроцитів.
- •Система аво
- •Інші антигени еритроцитів
- •Резус-належність
- •Резус-конфлікт.
- •Методи визначення груп крові.
- •Визначення групи крові за цоліклонами.
- •Метод визначення групи крові за стандартними сироватками.
- •Визначення групи крові за системою сде
- •Поняття про сумісність крові. Фізіологічні основи переливання крові.
- •Дослідження на індивідуальну сумісність
- •Кровотворення і його регуляція
- •Кровотворні клітини.
- •Регуляція утворення формених елементів крові.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •1. Пацієнту необхідна гемотрансфузія. Яку пробу з обов'язкових ви
- •2. При визначенні групи крові відбулася аглютинація еритроцитів із
- •3. У жінки в зв'язку з крововтратою перед переливанням крові визначили
- •8. При змішуванні досліджуваної крові з цоліклонами анти-а та анти-в аглютинація відсутня. Це, перш за все, свідчить про:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Інші антигени еритроцитів
На мембранах еритроцитів крім антигенів АВО(Н) містяться й інші антигени, що визначають їх антигенну специфічність.
Виділяють більше двадцяти різних систем крові за наявністю інших антигенів. Однак до багатьох із цих чинників у природних умовах немає антитіл. Вони можуть утворюватися, як і звичайні імунні антитіла, після надходження в організм антигенів і будуть викликати гемоліз еритроцитів у разі повторного переливання. Тому в разі переливання крові бажана сумісність не тільки за системою АВО, але й за іншими чинниками. У реальних умовах важко домогтися повної сумісності, оскільки навіть із тих антигенів, що бажано враховувати, можна скласти майже 300 млн комбінацій.
Резус-належність
Антигенна система СДЕ (резус (Rh) - належність) складніша за будовою і кількістю антигенів, ніж інші системи крові.
Резус-антигени, як і інші групові ознаки крові людини, успадковуються від батьків, не змінюються протягом життя, локалізуються лише на еритроцитах.
Резус-фактор — це ізоантиген (аглютиноген), точніше група ізоантигенів (С, Д, Е та ін.), серед яких найактивнішим є ізоаитиген Д.
У більшості людей (до 85%) на мембрані еритроцита є так званий резус-фактор (Rh - фактор). Такі люди називаються резус-позитивними. У сироватці крові резус-негативної людини відсутні антирезусні антитіла.
Вони з'являються після проникання резус-позитивних еритроцитів у русло крові резус-негативних людей, яких нараховується приблизно 15%.
Переливання резус-негативній людині резус-позитивних еритроцитів призведе до імунізації, тобто до появи в реципієнта резус-антитіл, наявність яких становить небезпеку. Повторне переливання резус-позитивної крові резус-негативній людині може викликати групову несумісність крові, тому що в разі введення резус-позитивні еритроцити будуть склеюватися і гемолізуватися резус-антитілами реципієнта.
Резус-конфлікт.
Імунні антитіла утворюються у випадках неправильного переливання крові, коли резус-позитивну кров, що містить антигени системи СДЕ, переливають людині, у якої цих антигенів нема. Те саме може відбутися при ускладненій вагітності, коли жінка має резус-негативну кров, а плід - резус-позитивну. Так, якщо резус-негативна жінка вагітна резус-позитивним плодом, то у відповідь на надходження у її організм еритроцитів плода поступово, протягом кількох місяців, утворюються антирезус-антитіла. За нормального перебігу вагітності це можливо лише під час пологів, коли ушкоджується плацентарний бар'єр (у нормі кров плода і матері не змішується). Аглютиніни проти Rh + -фактора, як і низки інших, що з'являються у разі імунізації і здатні легко проникати через плаценту. Тому під час повторної резус-конфліктної вагітності саме імунні антирезус-антитіла проникають через плаценту і спричиняють руйнування еритроцитів плода з усіма негативними наслідками (гемолітична жовтяниця).
Як правило, перша вагітність проходить без ускладнень, але наступні, якщо не вжити спеціальних заходів, можуть становити загрозу життю плода. Подібішй імунологічний конфлікт може мати місце і в системі АВО у випадках гетероспецифічної вагітності — коли в крові плода наявний антиген, якого немає в крові матері.
