- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Функції крові
- •Плазма крові
- •Мінеральні речовини плазми
- •Властивості крові. Осмотичний та онкотичний тиск крові
- •Кровозамінники
- •Білки плазми крові
- •Щільність крові
- •В'язкість крові
- •3. Кислотно-основна рівновага крові
- •Буферні системи крові
- •Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Еритроцити
- •Життєвий цикл еритроцитів.
- •Гемоліз
- •Еритрон
- •Підрахунок кількості еритроцитів
- •Гемоглобін
- •Методика визначення гемоглобіну за допомогою гемометра Салі
- •Колірний показник
- •Захисна функція крові. Лейкоцити, кількість, види. Лейкоцитарна формула.
- •Нейтрофіли.
- •Базофіли
- •Еозинофіли
- •Моноцити
- •Лімфоцити
- •Тромбоцити, їх кількість, функції.
- •Захисні системи організму. Імунітет
- •Механізми реакції антиген — антитіло.
- •Система згортання крові
- •Судинно-тромбоцитарний (первинний) гемостаз
- •Коагуляційний (вторинний) гемостаз
- •Протизгортальна система крові
- •Групи крові: системи ав0, сdе та ін. Антигенні структури еритроцитів.
- •Система аво
- •Інші антигени еритроцитів
- •Резус-належність
- •Резус-конфлікт.
- •Методи визначення груп крові.
- •Визначення групи крові за цоліклонами.
- •Метод визначення групи крові за стандартними сироватками.
- •Визначення групи крові за системою сде
- •Поняття про сумісність крові. Фізіологічні основи переливання крові.
- •Дослідження на індивідуальну сумісність
- •Кровотворення і його регуляція
- •Кровотворні клітини.
- •Регуляція утворення формених елементів крові.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •1. Пацієнту необхідна гемотрансфузія. Яку пробу з обов'язкових ви
- •2. При визначенні групи крові відбулася аглютинація еритроцитів із
- •3. У жінки в зв'язку з крововтратою перед переливанням крові визначили
- •8. При змішуванні досліджуваної крові з цоліклонами анти-а та анти-в аглютинація відсутня. Це, перш за все, свідчить про:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Білки плазми крові
Білки складають 7-8% від об'єму плазми. Вони складаються з:
альбумінів,
глобулінів і
фібриногену.
Білки плазми синтезуються переважно в печінці і виконують свої функції у самій крові або прямують до місця використання чи виділення.
Більшість білків плазми (близько 4,5%) є порівняно невеликими білками - альбумінами. Альбуміни виконують транспортну функцію. Циркулюють к рові до 15 днів. Крім того, вони є резервними білками, що використовуються для синтезу амінокислот. Альбуміни утримують воду всередині судин і тим самим запобігають утворенню набряків.
Глобуліни плазми (2-3%) - це група білків, що під час електрофорезу розділяється на фракції. Термін перебування у кровоносному руслі глобулінів менший і триває до 5 днів. Вони виконують найрізноманітніші функції - від транспортної до захисної ( гама – глобуліни відповідають за імунну відповідь).
Найбільшим білком плазми крові є фібриноген (0,4%), який бере участь у згортанні крові й зупинці кровотечі.
Співвідношення названих груп білків (альбуміново-глобуліновий коефіцієнт) у нормі коливається від 1,5 до 2,3.
Мінеральні речовини плазми
У плазмі крові знаходиться значна кількість різних неорганічних сполук. Вміст мінеральних речовин складає близько 0,9% від маси плазми. Основні іони: Nа+, К+, Са2+, СІ , НСО3 , НРО4 . Деякі мінеральні речовини
містяться у плазмі в дуже невеликій кількості - мікроелементами (наприклад, мідь, залізо, цинк). Мінеральний склад плазми крові є відносно постійним і підтримується власними системами регуляції. Так, наприклад, рівень кальцію у крові регулюється гормонами щитоподібної і прищитоподібної залоз, вмістом вітаміну Д3.
Властивості крові. Осмотичний та онкотичний тиск крові
Різні сполуки, що містяться у плазмі та формених елементах крові, створюють у них осмотичний тиск.
У нормі осмотичний тиск плазми крові становить близько 7,6 - 8,1 атм (762 - 788 кПа).Величина осмотичного тиску визначається кількістю розчинених неорганічних солей.
Білки плазми створюють онкотичний тиск, що дорівнює 25- 30 мм рт.ст. (2,6 -5,2 кПа).
Онкотичний тиск відіграє найважливішу роль у регуляції розподілу води між плазмою і тканинами. Це зумовлено тим, що стінка обмінних судин (капілярів) у більшості органів є непроникною для білків. У тканинній рідині вільних білків мало, тому наявний градієнт їхньої концентрації з кров'ю.
Більший онкотичний тиск крові є основою механізму утримання у ній води. Осмотичний та онкотичний тиск забезпечують водний обмін між усіма середовищами організму.
Вони впливають також на обмін води між плазмою крові і форменими елементами. У разі зміни осмотичного або онкотичного тиску в плазмі або клітинах може змінюватися функція клітин крові і тривалість їхнього життя.
Кровозамінники
Осмотичний та онкотичний тиск плазми крові враховується під час складання кровозамінних розчинів, які повинні бути ізотонічними до плазми крові, а також містити ті ж солі. Розчин з осмотичним тиском, більшим ніж у плазмі, називається гіпертонічним, а з меншим - гіпотонічним. 96% загального осмотичного тиску плазми утворюється неорганічними електролітами, серед яких основна роль належитьNaС1 (близько 60-80%). Тому найпростішим ізотонічним є розчин натрію хлориду 0,9%
