Регуляція утворення формених елементів крові.

Поповнення втрачених під час природного процесу руйнування формених елементів або активізація кровотворення відбуваються під впливом специфічних ме­ханізмів регуляції.

Їх підґрунтям є гуморальні фактори, що контролюють та спрямовують проліферацію і диференціювання кровотворних еле­ментів, які знаходяться у кістковому мозку.

На даний час виділені й достатньо добре вивчені багато специфічних стимуляторів кровотворення, які названі поетинами, або колонієстимулювальними факторами (КСФ). Розвиток кожного паростка кровотворення відбувається під впливом специфічного фактора:

- еритропоетини (ЕП) сприяють утворенню еритроцитів,

- лейкопоетини стимулюють утворення лейкоцитів і т.д..

Місцем утворення більшості із КСФ є різноманітні макрофаги і моноцити.

У результаті взаємодії різних КСФ із клітинами кісткового мозку ос­танні починають дозрівати і виходити в кровоток. Так, наприклад, забезпе­чується поява комплексу клітин білої крові, що беруть участь в імунній відповіді.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.

1 – кров людини має багато біологічних констант, підтримка постійного рівня яких забезпечує сталість внутрішнього середовища ,

2 – одними з важливих констант крові є кількість білків, солей, мікроелементів,формених елементів крові,

3 – кожен з показників крові забезпечує конкретну функцію,

4 – знання властивостей і показників крові необхідне для розуміння всіх процесів, дія яких спрямована на підтримку гомеостазу та взаємодію організму з навколишнім середовищем і забезпечення пристосувальних та захисних реакцій, а також для проведення медичних досліджень та трактовки отриманих результатів.

5 – кров людини має антигенні властивості, що утруднює її переливання від однієї людини іншій,

6 –кожна людина має індивідуальні антигенні властивості крові, які визначаються її груповою і резусною належністю,

7 – для визначення групової і резусної належності існують спеціальні методи визначення,

8 – знання методик визначення груп крові необхідне кожному медичному працівнику для проведення гемо трансфузій і попередження ускладнень цієї маніпуляції а також для розуміння проблем трансплантації органів.

А тепер для того , щоб з`ясувати , наскільки добре ви засвоїли матеріал лекції проведемо невелике тестування .

А. Тести для самоконтролю:

Із запропонованих відповідей виберіть правильну .

1. Пацієнту необхідна гемотрансфузія. Яку пробу з обов'язкових ви

виконаєте останньою:

А. Біологічну пробу

В. На групову сумісність

С. Визначення резус-належності крові донора

Д. Визначення групи крові донора в системі АВО

Е. Визначення групи крові реципієнта в системі АВО.

2. При визначенні групи крові відбулася аглютинація еритроцитів із

стандартними сироватками І, ІІ, III груп крові. Щоб підтвердити наявність IV групи крові, необхідно провести пробу:

А. З 0,9 % NаСІ

В. Зі стандартною сироваткою ІУ групи крові

С. З плазмою реципієнта

Д. З антирезусною сироваткою

Е. З цоліклонами

3. У жінки в зв'язку з крововтратою перед переливанням крові визначили

групу крові. Реакція аглютинації еритроцитів відбулася зі стандартними сироватками груп І і ІІ і не відбулася зі стандартною сироваткою групи III. Досліджувана кров належить до групи:

А. І (О)

В. ІІ ( А)

С. ІІІ ( В )

Д. IV ( АВ)

4. При визначенні групи крові за системою АВО відбулася аглютинація досліджуваної крові з цоліклоном анти-В. Це свідчить про:

А. Наявність аглютинінів альфа в плазмі крові

В. Наявність аглютинінів бета в плазмі крові

С. Наявність аглютиногенів А на еритроцитах

Д. Наявність аглютиногенів В на еритроцитах

Е. Відсутність аглютиногенів В на еритроцитах