Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.

(Цифри в дужках вказують № заняття, де подані основні поняття)

Дати визначення (1):

1. Що таке засоби музичної виразності?

2. Мелодія та її значення в музиці.

3. Що таке гармонія?

4. Ритм в музиці.

5. Поняття фактури.

6. Динаміка та її роль в створенні художнього образу

7. Що таке тембр?

8. Як відбувається рух подій в музиці. Що таке драматургія та її етапи?

Основні етапи розвитку музичної культури:

1. Назвіть найголовніші стилі музичного мистецтва.(2,3,5,8)

2. Що таке античні трагедія і комедія і яке місце хореографії в них? (2)

3. Які ви знаєте стилі середньовіччя? (2)

4. Визначте головні ознаки готики.(2)

5. Що таке стиль Відродження і чому він так називається? (2)

6. Визначте основні риси епохи бароко. (3)

7. Назвіть імена великих музикантів епохи бароко.(3, 4)

8. Що таке епоха Просвітництва? (5)

9. Віденський класицизм: його головні ознаки, час існування, основні досягнення і представники. (5, 6, 7)

10. Романтизм в музичному мистецтві: типові признаки, видатні композитори. (8)

Жанри і форми музики

1. Що таке «кончерто гросо»?(3)

2. Що таке ораторія? (3)

3. Дайте пояснення, що таке фуга. (4)

4. Що таке опера і як вона виникла? (11)

5. Які ви знаєте оперні форми (увертюра, арія, речитатив, антракт)? Дайте їм визначення. (11)

6. Жанри сонати чи симфонії. Їх смисл та форма. (5)

7. Що таке сонатне алегро? (5)

8. Дайте визначення жанру балету. (13)

9. Жанр сюїти.(3)

Значення творчості композиторів

1. І.С. Бах.(4)

2. Й. Гайдн.(5)

3. В.А. Моцарт.(6)

4. Л. Бетховен.(7)

5. Ф. Шуберт.(8)

6. Ф. Шопен. (9)

7. Ф. Ліст.(10)

8. Дж. Россіні.(11)

9. Дж. Верді. (12)

10. А. Адан і Л. Деліб (13)

11. Ж.Бізе. (14)

12. Е Гріг (15)

Другий семестр. Російські композитори.

Сучасні українські композитори.

Заняття № 1

Розвиток російської музичної культури до XVIII століття.

Глибоке коріння має неповторне та самобутнє російське музичне мистецтво. IV-V століття н.е. – час першого згадування про слов’янські племена. Релігія – язична(природу почитають як живу істоту, багато богів, у тому числі і земля, вода, сонце). Формуються міфи, легенди та казки, де є єдність людини та природи. Велике значення у житті давніх слов’ян мають пісні та обряди (хореографічні рухи перед полюванням, зустріччю весни, похованням тощо).

Обрядові пісні : 1. - календарні;

2. – сімейно-побутові.

Мистецтво Київської Русі. IX-X ст. – період формування першої слов’янської держави. 988 р. – прийняття єдиної релігії - православ’я (князь Володимир Великий). Час існування Київської Русі – IX – ХII ст. Вплив мистецтва Візантії.

Досягнення: розвиток письменності, будівництво соборів та монастирів (до наших днів дійшли Софіївський собор, Києво-Печерський монастир), літописання ( серед них «Слово о полку Ігоровім», «Повість временних літ», або «Початковий літопис» (близько 1113р.) Нестора літописця ), розвиток билин ( героїко-епічний жанр , образи Іллі Муромця, Добрині Микитовича, Альоші Поповича).

Знаменний розпів – один з найдавніших музичних зразків професійного співу. Характерні риси: одноголосна монодія, виконують чоловіки – ченці; темп – повільний; поступовий розвиток; постійний повтор початкового звуку. Запис – стрілочки верх-вниз над релігійним текстом. Час існування знаменного розпіву – IX – XVI ст..

Мистецтво скоморохів. Народні майстри співу, складання віршів, гра на всіх музичних інструментах, танцюристи, актори, акробати. Демократичність їх мистецтва. Скоморохів любив простий народ, але гнали князя та церков. Скоморохи – мандруючі майстри. Їх мистецтво це основа майбутнього театрального та лялькового мистецтва.

Мистецтво Великого Новгорода (перше згадування у літопису 859р.). Час розквіту –XI століття. Продовжує мистецькі традиції Києва, але має і особисті риси. Досягнення: поява церковного дзвону, правління – народне Вече, розвиток билинного жанру (нові образи – Садко, Василь Буслаєв ) та знаменного розпіву, розквіт мистецтва скоморохів, зародження лялькового театру та театрального мистецтва.

XII-XIV ст. – період тяжкого випробування під час навали татаро-монгольського іга. 1242р. – спалення Києва татаро-монголами.

IX – XVIIст. – період російського середньовіччя.

З XIV ст. – Москва стає центром Русі. 1380 р. – перемога російського народу у Куліковській битві (князь Дмитро Донський). Об’єднання усіх земель під час правління Івана III, політичні та культурні зрушення під час правління Івана IV . Забудова Кремля. Розвиток іконопису (Андрій Рубльов, Феофан Грек, Діонісій), початок книгодрукування (Іван Федоров, XVI ст.), розвиток освіти, науки (математика, географія, астрономія, медицина). Мистецтво відображає складність розвитку держави – з однієї сторони блискучі досягнення науки, літератури, живопису, а з іншого – загострення соціальних протиріч, народні повстання, злидні та народні сльози.

Музичні досягнення: введення 3-х голосся братами Савою та Василем Роговими, теоретик Іван Шайдур удосконалює старовинний запис музики.

Стрічний спів – це 3-х голосся, де кожний голос має свою строку.

Партесний спів – це 4-х голосся, де кожний голос має свою партію (співають чоловіки та хлопці – Бас, Тенор, Альт, Дискант).

Народна творчість – поява історичних, ліричних, протяжних пісень.

Світська музика – у XV ст. з’являється придворний хор, частково продовжує розвиватись мистецтво скоморохів (у 1648р. цар Олексій Михайлович видає грамоту проти них).

Мистецтво XVII століття. Це перехідний період між середньовіччям та новим часом. Укріплення держави, поява нових міст, народні повстання (1606-07рр. – Івана Болотнікова, 1667-71рр. – Степана Разіна). У літературі з’являються нові жанри – історична побутова повість, опис подорожей, сатиричні твори. У живописі – розвиток жанру портрету. Народна творчість – поява пісень про Степана Разіна, пісні козацької вольниці.

Церковна музика – партесний спів стає домінуючим. З’являються різноманітні хорові композиції. Діяльність Миколи Ділецького. Світська музика. Головне – відображення людських почуттів. Кант – побутова 3-х голосова пісня, де два верхніх голоси рухаються паралельно, а бас дає гармонію. Текст – релігійний, моралізуючий, сатиричний, ліричний, побутовий. У помешканнях заможних людей з’являється клавесин, клавідор, інструментальні ансамблі. «Органные потехи» при царському дворі. 1672 р. – створено придворний театр (під час правління царя Олексія Михайловича). В учбових закладах з’являється шкільний театр. Твори пишуть вчителі, а грають - учні. Спектаклі обов’язково з музикою та танцювальними епізодами.