- •Від авторів
- •Перший семестр. Західноєвропейські композитори Заняття № 1 Музика як вид мистецтва. Музика і танець. Виникнення музики.
- •Заняття № 2. Огляд музичної культури західноєвропейських країн до 16 століття.
- •1. Античність.
- •2. Середньовіччя
- •3. Епоха Відродження (французькою - ренесанс).
- •Заняття № 3. Музична культура епохи бароко. А. Вівальді. Г. Гендель.
- •Антоніо Вівальді
- •Георг Фрідріх Гендель
- •Заняття № 4 Іоган Себастіан Бах
- •Токата і фуга для органу ре мінор.
- •Йозеф Гайдн
- •Заняття № 6 Вольфганг Амадей Моцарт
- •Заняття № 7. Огляд творчості Людвіга ван Бетховена.
- •«Місячна» соната, 1 частина.
- •5 Симфонія, 1 частина
- •«Егмонт»
- •Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
- •Франц Шуберт
- •Фелікс Мендельсон-Бартольді
- •Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
- •Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
- •Фрідерік Франтішек Шопен
- •Мазурки Шопена.
- •Полонези
- •Заняття № 10. Творчість ф. Ліста, г. Берліоза Ференц Ліст
- •Угорська рапсодія № 2.
- •Гектор Берліоз
- •Заняття № 11 Західноєвропейський музичний театр в 19 столітті. Творчість Дж. Россіні.
- •Джоаккіно Россіні
- •Опера «Севільський цирюльник»
- •Опера «Вільгельм Телль» (1829)
- •Заняття № 12 Творчість Джузеппе Верді
- •Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
- •Адольф Адан
- •Заняття № 14 Французька опера в 19 столітті. Ш. Гуно. Ж. Бизе.
- •Шарль Гуно
- •Жорж Бізе
- •Опера «Кармен»
- •Заняття № 15
- •Музика до драми г.Ібсена «Пер Гюнт»
- •Заняття № 16 Огляд нових музичних напрямків кінця 19 – першої половини 20 століття та творчості їх представників
- •Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.
- •Основні етапи розвитку музичної культури:
- •Заняття № 2 Розвиток російської музичної культури xviiі ст.
- •Заняття № 3 Розвиток російської музичної культури в першій половині XIX ст.
- •Творчість м.І. Глінки (1804 – 1857 )
- •Заняття № 4 Творчість о.С. Даргомижського (1813 - 1869)
- •Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.
- •Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).
- •Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).
- •Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
- •Заняття № 7 Творчість м.А. Римського-Корсакова (1844 – 1908)
- •Заняття № 8
- •Музична культура Росії останньої третини XIX ст.
- •Життєвий та творчий шлях п.І. Чайковського (1840 - 1893)
- •Заняття № 9 Жанр балету в творчості п. Чайковського
- •Заняття № 10 Бєляївський гурток. Творчість а. Лядова та о. Глазунова.
- •Заняття № 11 Жанр балету в творчості о. Глазунова
- •Заняття № 12 Розвиток музичної культури Росії на початку хх ст. Творчий доробок с. Рахманінова, о. Скрябіна, м. Метнера
- •Заняття № 13 Жанр балету в творчості і. Стравінського
- •Заняття № 14. Творчість с.С. Прокоф’єва (1891 - 1953)
- •Заняття № 15 Творчість д. Шостаковича (1906 - 1975)
- •Заняття № 16. Творчість Арама Хачатуряна (1903 - 1978)
- •Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
- •Заняття № 18 Музичний театр р. Щедріна
- •Заняття № 19 Творчість с. Слонимського, л. Дичко, а. Шнітке, є. Станюковича та м. Скорика
- •Рекомендована література Перший семестр
- •Другий семестр
Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
Модест Петрович Мусоргський – великий російський композитор, піаніст, член «Могутньої кучки». Прожив коротке, але яскраве творче життя. Характерні риси творчості : життєва правда, якою б не була; показати народ в його минулому і сучасності; цікавість до епох соціальних конфліктів, мораль, глибина психологічного аналізу.
Творчий доробок композитора: опери «Борис Годунов», «Хованщина», «Сорочинський ярмарок»; незакінчені опери «Саламбо» та «Женитьба», 67 романсів, вокальні цикли «Детская», «Без солнца», «Песни и пляски смерти», фортепіанний цикл «Картинки с выставки», фортепіанні п’єси.
Життєвий шлях композитора. Народився в родині дворян в с.Марево Торопецьвої волості Псковської губерні. Перші музичні враження отримує від народної пісні, народних свят у селі. Першою вчителькою музики стає його мати.
1852 – 1856 роки навчання у Петербурзі у школі гвардійських підпрапорщиків.
1856 - 1858 – офіцер лейб-гвардії Преображенського полку. Захоплюється літературою, історією, філософією. Продовжує займатися музикою у приватних вчителів (А.Герке). Знайомиться з О.Даргомижським, а через нього з гуртом Балакірєва, з Ц.Кюї та В.Стасовим.
1858 -1868 роки творчих пошуків, музичного навчання. Вихід у відставку. Творчість раннього періоду – вокальні твори, незакінчені опери «Саламбо» (по Флоберу) та «Женитьба» (по Гоголю). Входження в гурток М.Балакірєва, заняття з ним. Вплив М.Чернишевського та М.Добролюбова в процес формування громадської свідомості композитора. Симфонічна фантазія «Ночь на лысой горе». Поява зрілих творів. Мріяв продовжити ідею речитативної опери О.Даргомижського.
1868 -1874 рр. – період створення опери «Борис Годунов»(за мотивами трагедії О.Пушкіна). Початок роботи над трагедією «Хованщина»(розкрито складний період російської історії на межі XVII-XVIII ст.) Вокальні цикли «Райок», «Дитяча». Дружба з братами Стасовими, В.Гартманом, О.Петровим, Л.Шестаковою.
1874 -1881 рр.– останній період життя і творчості композитора. Важке матеріальне становище. Переживання невдач з постановкою опер. Робота над трагедією «Хованщина» та лірико-комічною оперою «Сорочинський ярмарок» (за М.Гоголем). Пісенні цикли на тексти Голеніщева-Кутузова «Без сонця» та «Пісні і танці смерті», балада «Забутий» (поштовх дала картина В.Верещагіна «Забутий солдат»); сатиричні твори (один з відомих романсів «Блоха» на слова Гете з «Фауста»). 1879 рік – концертна поїздка з вокалісткою Д.Леоновою по Україні. Наступні два роки працює у відкритих нею музичних класах. Задум народної музичної драми «Пугачовщина». Тяжка хвороба та смерть. Поховано в Петербурзі.
Опера «Борис Годунов». Створена у 1868 -1872 роках за однойменною трагедією О.Пушкіна. Твір вражає складністю і новаторством драматургії, передусім переплетенням декількох сюжетних ліній в основному конфлікті – народ і царська влада. Композитор багато працював над сюжетом твору, не обмежуючись пушкінським текстом, а додатково використовував історичні праці (меж іншим «Історію государства російського» І.Карамзіна). Композитор вводить додаткові сцени, змінює порядок картин. Основна ідея опери - боротьба, яка показана по різному: боротьба за владу, боротьба народу з царським самодержавством. Тема опери – показ складного історичного часу у кінці XVI – початку XVII століть («смутные времена»). Образ царя Бориса став одним з яскравих і психологічно правдивих образів світової оперної літератури у виконанні Ф.Шаляпіна.
Будова опери – пролог та 4 дії.
Головні герої – народ, цар Борис, князь Шуйський, Юродівий, Грішка Отреп’єв, Маріна Мнішек, мандруючі ченці - отець Місаїл та отець Варлаам, літописець Пімен, господарка корчми. Твір у багатьох ракурсах новаторський. Це стосується структури, композиції, своєрідності оперних форм, музичної мови, а також реалістичного підходу у розкритті подій російської історії. Складна сценічна доля твору. З купюрами зроблено прем’єрну постановку у 1874 році у Петербурзькому Маріїнському оперному театрі, але згодом спектакль взагалі виключили з репертуару. Іноді ставились лише окремі сцени з опери. Відродження твору сталося у XX столітті. На сьогоднішній день опера М.Мусоргського «Борис Годунов» ставиться в усіх значних оперних театрах світу.
«Картинки з виставки». 1874рік. Фортепіанна сюїта. Поштовхом для створення твору стала посмертна виставка робіт талановитого російського художника-архітектора Віктора Гартмана, який був близьким другом композитора. Цикл складається з 10 різнохарактерних п’єс, які демонструють різножанрові сценки, портрети, малюнки. Програмність обумовлює музичну мову та форму. Основні сфери образів :
побутова («Лимож. Ринок» , «Тюильрийский сад»);
казкова («Гном», «Баба Яга», «Балет невилупившихся птенцов»,
соціальна («Два еврея – багатий и бедний», «Быдло»);
історична («Старий замок», «Богатирские ворота»).
Окремо стоїть номер «Катакомбы», як спроба зазирнути по той бік світу. Об’єднує всі номери тема «Прогулка». Це авторське «я», відношення композитора до кожного номера. Існує декілька оркестрових версій циклу. Одну з кращих зробив французький композитор Моріс Равель у 1922 році.
