Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.

У ІІ половині XIX ст.. російська музична культура отримує новий віток розвитку. У цей час з’являються нові імена талановитих композиторів, виконавців, цікаві музичні події та нові музичні жанри.

Загальносуспільне становище у країні у цей час було складне, а саме : поразкою закінчилась для Росії Кримська війна 1853-1856 рр., у країні поглибились внутрішні протиріччя. Економічна, політична та суспільна криза сприяли революційним перетворенням. Царський Маніфест 1861 року відмінив кріпацтво. Але і далі селяни продовжували страждати. Виникає суспільно-визвольний рух на чолі з різночинцями. Демократичні ряди очолили М.Чернишевський, М.Добролюбов, М.Некрасов (журнал «Современник»). Передові діячі російського мистецтва відображають у своїх творах дійсність. Критичний реалізм стає основним методом відображення дійсності в мистецтві. Теми та образи у мистецтві даного періоду: життя різних верст населення , думки людей , тяжкість праці. Працюють письменники: М.Некрасов, Л.Толстой, Ф.Достаєвський. У живописі ці теми відобразили В.Пєров, І.Репін, І.Крамський, М.Ге, В.Суріков. Згодом утворюється творче об’єднання «Передвижники». Ідея передвижництва охоплює багато сторін мистецького життя Росії.

Великі успіхи російської науки цього періоду пов’язані з діяльністю Д.Менделєєва (періодична система елементів), І.Сєченова (вивчення нервової системи людини), К.Тімірязєва (фізіологія рослин), І.Мечнікова (сфера бактеріології). Відкриваються наукові товариства – географічне, «любителей естествознания». Розвивається просвітництво –відкриваються університет в Одесі, Вище технічне училище в Москві, Вищі жіночі курси у Петербурзі.

Музиканти продовжують кращі традиції М.Глінки та О.Даргомижського. Це період розвитку музичної науки та публіцистики (статті О.Серова, В.Стасова, Г.Лароша, Ц.Кюї). Бурхливо розвивається театральне та концертне життя Росії. Змінюються форми концертної діяльності. Велику роль починають відігравати: Філармонічне товариство, придворна співацька капела, концерти Московського університету. Створюється РМТ (російське музичне товариство), яке діє у багатьох містах. Видатні музиканти того часу – брати Антон та Микола Рубінштейн, Л.Ауер, Г.Венявський, К.Давидов, Є.Направник, Ф.Стравінський, І.Мельников, Ю.Платонова, О.Лавровська та інші. Закладені основи професійної музичної основи. Відкриття консерваторій - Петербурзької (1862р.) і Московської (1866р.). Під керівництвом М.Балакірєва та Г.Ломакіна працює безкоштовна музична школа. Створюється велика кількість музичних гуртків, хорових товариств, музичних класів по всій країні. У творчості російських композиторів остаточне становлення отримують всі музичні жанри – опера, симфонія, солоспів, балет, кантатно-ораторіальні та камерно-інструментальні твори, фортепіанна та програмна музика.

1858 -1862 рр. – період формування «Могутньої кучки» («нова музична школа», «п’ятірка»). Склад: М.Балакірєв, Ц.Кюї, М.Мусоргський, М.Римський-Корсаков, О.Бородін. Підтримував їх – критик В.Стасов. «Могутня кучка» - характерне явище цього часу. Всі композитори–кучкісти були без професійної освіти, але всього досягли завдяки праці та таланту.

Досягнення «Могутньої кучки» - продовжили традиції М.Глінки; спирались на фольклор ( і не лише на російський); розвивали всі музичні жанри, особливо оперу; головний герой творів – народ. Співпрацювали з передвижниками. На творчих принципах «Могутньої кучки» було виховано наступне покоління молодих музикантів ( О.Глазунов, А.Лядов , тощо )

У Москві створено артистичний гурток, який об’єднав демократичних письменників, художників, діячів театру, музикантів. Діяльність Малого театру. Зв'язок з П.Чайковським.