- •Патопсихологія: предмет і завдання
- •1. Загальне поняття про патопсихологію, її завдання та значення
- •2. Поняття про психічну патологію
- •4. Принципи патопсихологічних досліджень
- •5. Кому потрібні знання патопсихології?
- •Запитання для самоперевірки
- •Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології
- •1. Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування
- •4. Загальне уявлення про найбільш поширені психічні захворювання
- •3. Важкі психічні порушення та їх лікування
- •Запитання для самоперевірки
- •1. Розлади відчуття
- •2. Розлади сприймання
- •9. Прушення сприймання часу:
- •3. Розлади уваги
- •4. Порушення пам'яті
- •3. Парамнезії:
- •5. Розлади мислення
- •2. Порушення особистісного компоненту мислення.
- •3. Порушення динаміки мислительної діяльності:
- •6. Розлади інтелекту
- •Органічний психосиндром (психоорганічний синдром) —
- •7. Порушення мовлення
- •2. Розпад мовлення:
- •8. Порушення емоційної сфери
- •9. Порушення волі
- •Запитання для самоперевірки
- •Розлади свідомості
- •1. Загальна характеристика свідомості, ознаки розладів свідомості та самосвідомості
- •1. Характеристика основних станів порушеної свідомості
- •Запитання для самоперевірки
- •Розлади особистості
- •1. Порушення опосередкованості та ієрархії мотивів
- •2. Порушення смислоутворення
- •3. Порушення підконтрольності поведінки
- •Запитання для самоперевірки
- •1. Поняття про девіантну поведінку
- •2. Типи девіантної поведінки
- •3. Причини формування девіантної поведінки
- •4. Форми вияву девіантної поведінки
- •Запитання для самоперевірки
- •Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку
- •1. Психічні особливості та порушення у період новонародженості, немовляти і раннього дитинства
- •2. Психічні особливості та психічні порушення у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Психологія ранньої юності
- •3. Психологічні особливості і психічні розлади осіб зрілого, похилого та старечого віку
- •Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей та роль даних про порушення в розвитку дитини
- •1. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей
- •2. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу
- •Запитання для самоперевірки
- •Методи дослідження порушень психічних процесів, станів та особистісного розвитку дітей
- •1. Особливості дослідження психічних процесів і станів у дітей
- •2. Патопсихологічне обстеження дітей дошкільного віку
- •3. Дослідження психічних процесів дітей шкільного віку
- •1. Мета та принципи консультативно-коригуючої роботи
- •2. Індивідуальна та групова психологічна корекція
- •3. Види психокоригувальної допомоги при порушеннях розвитку
- •4. Психотренінг
- •Запитання для самоперевірки
- •1. Поняття та значення зміни соціальної ситуації розвитку дитини
- •2. Система різнобічного оцінювання як засіб психолого-педагогічної корекції особистісного розвитку підлітка
- •3. Оптимізація соціальної ситуації розвитку дитини шляхом диференціювання навчання
- •4. Рання професійна орієнтація як пошук сфери самоствердження підлітка
- •Запитання для самоперевірки
- •1. Мета і завдання спеціальних навчальних закладів для дітей із відхиленнями у психофізичному розвитку та поведінці
- •2. Відкриті спеціальні навчальні заклади для дітей із відхиленнями в розвитку
- •4. Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці
- •Запитання для самоперевірки
- •Пояснювальна записка
- •Тема тичний план
- •Тема 1. Патопсихологія: предмет і завдання (2 год.)
- •Тема 2. Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології (2 год.)
- •Тема 3. Порушення психічних процесів (4 год.)
- •Тема 4. «Порушення свідомості» (2 год.)
- •Тема 5. «Розлади особистості» (4 год.)
- •Тема 6. «Патопсихологічний розвиток як фактор девіантної поведінки» (4 год.)
- •Тема 7. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку (2 год.)
- •Тема 8. Порушення психічного розвитку у підлітковому віці, ранній юності, зрілому та похилому віці (2 год.)
- •Тема 9. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей та роль даних про порушення у розвитку дитини
- •Тема 1. Патопсихологія: минуле та сучасність Запитання для підготовки до семінарського заняття
- •Література
- •Завдання для самостійної (додаткової) роботи:
- •Література
- •Тема 2. Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування
- •Тема 4. Порушення свідомості
- •Література
- •Тема 5. Розлади особистості
- •Література
- •Література
- •Тема 6. Патопсихологічний розвиток як фактор девіантної поведінки
- •Література
- •Література
- •Тема 7. Порушення психічного розвитку немовлят, дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Література
- •Література
- •Тема 8. Порушення психічного розвитку у підлітковому віці, ранній юності. Психічні розлади зрілого та похилого віку
- •Література
- •Тема 9. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей та роль даних про порушення у розвитку дитини
- •Тема 10. Методи дослідження порушень психічних процесів, станів та особистісного розвитку дітей
- •Література:
- •Література
- •Література
- •Тема 12. Зміна соціальної ситуації розвитку дитини як один з методів психологічної корекції
- •Література
- •Література
- •Тема 13. Спеціальні школи для дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку та поведінці
- •Література
- •Література
- •Основна
- •Додаткова
3. Види психокоригувальної допомоги при порушеннях розвитку
Кожен тип порушень потребує специфічної психологічної корекції. Важливим завданням психолога є робота з батьками хворої дитини, оптимізація їх спілкування, надання розвиваючої допомоги дитині.
При недорозвитку з переважним порушенням функції мови необхідна специфічна стимуляція, спрямована на використання слів та речень. Мати повинна формувати в дитини потребу спілкування. Не варто негайно задовольняти кожне бажання дитини, треба дати їй можливість виразити своє прохання доступними засобами. Мати повинна сама вимовити потрібне слово, потім робиться пауза, доки дитина не повторить його. Якщо дитина робить це, мати радісно посміхається, хвалить її та задовольняє прохання. Під час ігор мати наслідує звуки, які вимовляє дитина, а потім спонукає вимовляти нові звуки та слова.
При олігофренії— довго не формується розуміння інструкцій, зверненої до дитини мови. Усі інструкції мають бути короткими, супроводжуватись наочним показом, жестом. Виконання інструкцій треба завжди заохочувати. У навчанні мови важливо, щоб дитина розуміла значення слів. Легше вона їх засвоює на наочному показі, за можливості маніпулювати з предметом, який називається.
При затримці психічного розвитку — за рівнем інтелекту ці діти в більшості випадків здатні засвоїти знання та вміння, відповідні їх вікові, але незрілість емоційно-вольової, мотиваційної сфери перешкоджає цьому. Усі заняття слід проводити в ігровій формі, максимально заохочувати прояви власних пізнавальних інтересів дитини, її самостійності. У молодшому шкільному віці багато хто з дітей цього типу не здатен самостійно виконувати домашні завдання, їм потрібна організуюча допомога дорослих. Для цих дітей особливо важливим є дотримання режиму дня, розкладу підготовки до уроків, охайне робоче місце. Поступово
126
127
слід зменшувати контроль та організуючу допомогу для того, щоб до 3^1-го класу дитина могла самостійно впоратися з домашніми завданнями, виконувати доручення дорослих— сходити до крамниці, прибрати і т.д.
Вчителям та батькам слід знати, що в дітей із затримкою психічного розвитку недостатньо сформована навчальна мотивація, а засвоєння програми масової школи може бути дуже ускладненим. Тому слід максимально заохочувати дитину за будь-які досягнення і не вимагати від неї відмінного навчання.
За необхідності можна проводити з такими дітьми психотренінгові вправи, спрямовані на розвиток уваги та пам'яті. Бажано, щоб під час цих вправ дитина інколи мінялася місцем з дорослим, виконуючи роль «тренера», «вчителя». Це допомагає їй зрозуміти специфіку навчальної діяльності, необхідність дисципліни у школі.
Вчителям та батькам слід знати, що в дітей із затримкою психічного розвитку недостатньо сформована навчальна мотивація, а засвоєння програми масової школи може бути дуже ускладненим. Тому слід максимально заохочувати дитину за будь-які досягнення і не вимагати від неї відмінного навчання.
При органічних ураженнях центральної нервової системи навчальна і розвиваюча функція навчання має бути спрямована на компенсацію дефекту, максимальне використання збережених можливостей психіки. Так, при порушеннях моторного розвитку дитини, церебральних паралічах проводяться масаж, стимуляція активних дій із предметами. Мати показує малюку іграшку, виконує дії, супроводжуючи їх словами та реченнями. Таким чином дитина набуває мовних вражень, у неї розвивається здатність наслідувати рухи та мову оточуючих. Але не слід спонукати таких дітей до мовлення. Інструкції типу «скажи», «повтори» можуть викликати в них спазм мускулатури, посилення мимовільних рухів.
Для дітей з порушеннями працездатності [підвищеній втомлюваності, утрудненій впрацьовуваності) особливе значення мають психогігієнічні заходи: чіткий режим дня, достатній сон, наявність відпочинку, пауза під час виконання домашніх завдань.
При міжпівкульній дисфункції діти потребують допомоги в ході засвоєння абстрактних, особливо математичних, понять. Тому їх важливо навчити фіксувати головне в завданні, його умову, малювати «ілюстрації» до засвоєної теми. Це дає змогу досягти більшого розуміння дитиною та допомагає дорослому проконтролювати її знання. Рекомендують також вправи психотренінгу.
Діти з викривленим психічним розвитком, раннім дитячим аутизмом потребують спеціальної допомоги психолога, спрямо-
ваної не лише на корекцію та розвиток психіки дитини, а й формування нормальної системи стосунків дитини з батьками. Опис системи цієї роботи поданий у книгах А. Співаковської.
Основним методом корекції в роботі з такими дітьми виступають ігрові заняття. їх мета є встановити всебічний контакт з дитиною, створити стійку спільну гру, розвинути навички спілкування.
За тяжких ступенів аутизму (І-ІІ рівні) можна застосовувати процедуру холдингу, під час якої мати тривалий час тримає дитину обличчям до себе, долаючи її опір, лагідно розмовляючи з нею. Батьки мають враховувати схильність свої дитини до стереотипів, її жах, коли виникають зміни оточення, режиму дня. Будь-які зміни слід запроваджувати поступово, обов'язково пояснюючи, навіщо вони. Важливо створювати умови для розвитку рухів дитини з аутизмом: драбинка, канати, гойдалки. У багатьох дітей цього типу пізно формуються навички самообслуговування; батькам слід приділяти цьому додаткову увагу, заохочуючи самостійність дитини, її побутову орієнтованість.
