3. Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України

1 вересня 1939 року гітлерівські війська перетнули кордон Польщі - почалася друга світова війна. Українські землі, що знаходилися в складі Польщі, були приєднані до УРСР внаслідок виконання положень таємних протоколів радянсько-германського пакта про ненапад (пакт Ріббентропа-Молотова).

17 вересня уряд СРСР дав наказ Червоній Армії вступити на територію Західної України і Західної Білорусії, а 22 вересня 1939 року радянські війська ввійшли до Львова. Це приєднання українське населення спочатку зустріло з великим ентузіазмом, із сподіванням на визволення від польського гніту. Але дуже швидко більшовицька влада примусила це ставлення змінити.

26 жовтня 1939 року в приміщенні Львівського оперного театру відкрилися Народні Збори Західної України.

27 жовтня Народні Збори затвердили Декларацію про державну владу в Західній Україні. 28 жовтня одноголосно була прийнята Декларація про конфіскацію поміщицьких, монастирських земель і земель великих урядовців, а також Декларація про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України.

1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР задовольнила прохання Народних Зборів і запропонувала Верховній Раді УРСР прийняти Західну Україну до складу Української РСР.

На території Західної України було створено Волинську, Дрогобицьку, Львівську, Рівненську, Станіславську і Тернопільську області.

А 17 січня 1940 року указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідується старий адміністративно-територіальний поділ на повіти і волості. Формування органів радянської влади відбувалося в повній відповідності з тією системою, що існувала в СРСР.

Народні Збори Західної України — тимчасовий орган влади, утворений з метою правового оформлення нового статусу Західної України після вступу на її територію Червоної армії у вересні 1939 р.

Ухвалено 4 декларації:

про встановлення радянської влади в Західній Україні

про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання з УРСР

про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель

про націоналізацію банків і великої промисловості.

ДЕКЛАРАЦІЇ НАРОДНИХ ЗБОРІВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

- законодавчі акти конституційного характеру з найістотніших питань суспільного і держ. ладу Західної України, одноголосно ухвалені Народними Зборами Західної України.

Істор. значення декларацій полягає в тому, що вони, втілюючи одностайну волю населення, законодавчо закріпили перемогу Рад. влади на Зх. Україні, возз'єднання її з Українською PCP, визначили і закріпили основи нового, соціалістичного суспільно-політ. і екон. ладу на зх.-укр. землях.

Українські Народні Збори проголошують на території Західної України конфіскацію земель поміщицьких, монастирських та великих державних урядовців зі всім 'їхнім живим та мертвим інвентарем та їх садибними будівлями.

Народні збори затверджують відібрання поміщицьких земель без викупу, через селянські комітети, під керівництвом тимчасових управлінь, і передачу їх у користування трудовому селянству. Питання про землі осадників вирішують селянські комітети.

вся земля Західної України з її надрами, всі ліси та ріки оголошуються всенародним добром, тобто державною власністю.

Українські Народні Збори закликають усіх трудівників землі, селянські комітети до залізної революційної дисципліни, до охорони від розтягання колишніх поміщицьких маєтків і будівель і інвентаря, що є віднині священним і недоторканним добром народу.

Тільки селянські комітети мають право розподіляти поміщицькі землі. Тільки селянські комітети мають право порядкувати майном, яке належало поміщикам.