- •1.Виникнення і розвиток науки історії і права
- •2. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •3. Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •4. Державний лад Київської держави.
- •6. Джерела права Гетьманщини
- •8. Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •10. Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосуваня
- •11. Загальна характеристика Руської правди як джерела права Київської Русі.
- •12. Запорізька Січ, її організація і роль в історії.
- •13. Звичай і князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •14. Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •15. Конституційний розвиток урср.
- •16. Конституція Пилипа Орлика.,1710 р
- •17. Конституція унр 1918 року, її структура, зміст та історичне значення.
- •18. Кримінальне право за Руською Правдою.
- •19. Мета і система покарань
- •20. Об’єднання зунр і унр в єдиній соборній Українській державі.
- •21. Організація і діяльність Малоросійських колегій та Правління гетьманського уряду.
- •22. Організація і структура державного апарату зунр.
- •23. Передумови відродження української державності після I світової війни.
- •24. Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •25. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
- •26. Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •27. Правове становище укр.. Земель в складі феодальної Речі Посполитої.
- •28. Правове становище Гетьманщини у складі Рос держави за березневими ст
- •29. Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •30. Приєднання Лівобережної України до Росії та його юр оформлення
- •31. Проблеми періодизації історії
- •32. Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •33. Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •34. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •35. Розпад срср і відродження Української незалежної держави.
- •37. Спадкове право за Руською Правдою.
- •38. Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові. Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком.
- •39. Стародавні держави і право на території України
- •40. Суспільний лад Київської держави.
- •41. Теорії походження Київської держави
- •42. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •44. Формування державності у східних словян. Утв Київської Русі.
- •45. Формування укр.. Держави 1648-1654 р.
- •47. Цивільне право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право Руської Правди
- •Шлюбно-сімейне та спадкове право за литовськими статутами.
8. Загальна характеристика джерел права Київської держави.
У період первіснообщинного ладу східних слов`ян існували звичаї кожного племені (союзу племен).
2. З утворенням держави звичаї санкціонуються (визнаються) і забезпечуються державою та перетворюються у звичаєве право. Ці норми регулювали порядок здійснення кровної помсти і деяких процесуальних дій (присягу, ордалії, порядок оцінки показів свідків). У 9-10 ст. існувала система норм усного звичаєвого права, частина яких згодом була зафіксована у нормативних збірниках 11-12 ст.
3. Судова діяльність князя створює судовий прецедент, що згодом закріплюється у законодавчих актах.
4. Міжнародно-правові акти – договори Київської Русі з Візантією 907, 911, 944 і 971 рр. За договором 907 р. купці з Київської Русі отримали у Візантії право безмитної торгівлі, греки повинні були надавати їм утримання упродовж 6 місяців і забезпечити їхнє повернення додому. Договір 911 р. встановлював караність злочинних діянь і визначав міри покарання, призначуваного за їх вчинення. Так, злочинець, затриманий на місці вбивства, підлягав смертній карі, а якщо він утік і був заможним, то при його віднайденні сплачував родині вбитого свою частку майна (залишаючи дружині її частку). За побиття чи побої призначався штраф, притому незаможний сплачував таку суму, яку був спроможний сплатити. За крадіжку належало сплатити потрійний розмір викраденого; притому вбивство власником затриманого при вчиненні крадіжки злодія, якщо він опирався, не каралось. За грабіж стягувалась потрійна сплата награбованого майна. Вчинення злочину мало бути доведене достатніми і правдивими, на розсуд суддів, доказами; і покарання мало бути відповідним провині. Злочинець-втікач у дружню (другу сторону цього договору) державу підлягав поверненню. Украдений, насильно проданий чи втікач челядин повертався його власнику через суд. Полонений, проданий у рабство, підлягав викупу його державою. Майно, померлого у Візантії русича, поверталось його найближчим родичам. Дозволявся заповіт майна служачого у Візантії русича іншим торгуючим у Візантії чи тривалий час проживаючим там русичам. Русичам дозволялось найматись у військовий похід Візантії. Договір 944 р. врегульовував взаємну торгівлю, порядок взаємовикупу полонених, військової допомоги, а також порядок призначення і міри покарань. Договір 971 р. підтверджував положення попередніх договорів.
5. Перші нормативно-правові акти. За часів князя Олега на початку 10 ст. було створено прототип “Руської Правди”, на підставі якого велось судочинство, - збірники законів “Статут” і “Закон Руський”. Додатком до них стали “Статути” і “Уроки” княгині Ольги та “Статут Земляний” князя Володимира Великого. Ольга у 946-947 рр. провела адміністративно-судові реформи – було узаконено систему погостів як адміністративних, фінансових і судових центрів; унормовано повинності; врегульовано порядок стягнення данини і здійснення суду представниками влади на місцях.
6. “Руська Правда” – перший відомий нам кодифікований збірник юридичних норм українського права. На сьогодні нараховують 106 списків (названих за місцем їх знаходження чи ім`ям осіб, що їх знайшли), складених в 11-17 ст., які поділяються на 3 редакції.