- •1.Виникнення і розвиток науки історії і права
- •2. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •3. Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •4. Державний лад Київської держави.
- •6. Джерела права Гетьманщини
- •8. Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •10. Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосуваня
- •11. Загальна характеристика Руської правди як джерела права Київської Русі.
- •12. Запорізька Січ, її організація і роль в історії.
- •13. Звичай і князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •14. Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •15. Конституційний розвиток урср.
- •16. Конституція Пилипа Орлика.,1710 р
- •17. Конституція унр 1918 року, її структура, зміст та історичне значення.
- •18. Кримінальне право за Руською Правдою.
- •19. Мета і система покарань
- •20. Об’єднання зунр і унр в єдиній соборній Українській державі.
- •21. Організація і діяльність Малоросійських колегій та Правління гетьманського уряду.
- •22. Організація і структура державного апарату зунр.
- •23. Передумови відродження української державності після I світової війни.
- •24. Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •25. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
- •26. Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •27. Правове становище укр.. Земель в складі феодальної Речі Посполитої.
- •28. Правове становище Гетьманщини у складі Рос держави за березневими ст
- •29. Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •30. Приєднання Лівобережної України до Росії та його юр оформлення
- •31. Проблеми періодизації історії
- •32. Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •33. Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •34. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •35. Розпад срср і відродження Української незалежної держави.
- •37. Спадкове право за Руською Правдою.
- •38. Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові. Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком.
- •39. Стародавні держави і право на території України
- •40. Суспільний лад Київської держави.
- •41. Теорії походження Київської держави
- •42. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •44. Формування державності у східних словян. Утв Київської Русі.
- •45. Формування укр.. Держави 1648-1654 р.
- •47. Цивільне право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право Руської Правди
- •Шлюбно-сімейне та спадкове право за литовськими статутами.
44. Формування державності у східних словян. Утв Київської Русі.
Формування державності на території України відбувалось у процесі розкладу первіснообщинного ладу східних слов`ян і зародження феодальних відносин у 7-9 ст. “Повість временних літ” згадує такі східнослов`янські племена: поляни (їх очолили брати Кий, Щек і Хорив та заснували м.Київ), сіверяни, древляни, дуліби (згодом вони розділились на бужан і волинян), уличі, тиверці, хорвати – з них вийшли українці; дреговичі, кривичі, радимичі – від них походять білоруси; словени (ільменські слов`яни – з центром у м.Новгороді) і в`ятичі – предки росіян. Усі ці племена становили певну етнічну і культурну спільність. У 7-8 ст. східні слов`яни проживали територіальною сільською общиною (“мир”, “вервь”), яка була союзом індивідуальних господарств (малих сімей), притому існувала колективна власність на общинні землі, які періодично перерозподілялись між окремими сім`ями.
До часу утворення Київської Русі існувало понад 100 східнослов`янських племен, об`єднаних у 14 великих союзів племен – за назвою племені, яке їх об`єднало. На початках формою організації їх правління була військова демократія. Союзи племен створювались передусім для війни і оборони, тож на чолі їх ставав військовий ватажок, який витісняв інших старійшин. Військо становили усі боєздатні чоловіки, з яких почала виділятись дружина ватажка. Ще зберігались первісні демократичні установи – Народні збори (Віче) і Рада старійшин, але Народні збори перетворились у збори воїнів, що виконували волю військового ватажка, який, спираючись на дружину, міг нехтувати звичаями племені. Тобто, відбувався процес перетворення органів суспільного самоврядування у державні органи, а військової демократії – у військово-ієрархічне правління-князівство. Завершувалось оформлення відокремленої від населення публічної влади з апаратом управління, що поширювалась на окрему територію. Військовий ватажок союзу племен ставав управителем-князем, а його близьке оточення – його радниками і намісниками.Найінтенсивніше розвивалось створене у 7-8 ст. об`єднання союзів племен полян і на межі 8-9 ст. виникає перша держава (як союз союзів племен) східних слов`ян - Руська земля, в яку увійшли союзи племен: Русь*, Поляни, Древляни, Полочани, Дреговичі, Сіверяни. Цей союз охопив територію близько 120 тис.км2 і простягнувся на 700 км на північ аж до Західної Двіни. Правила у цьому державному об`єднанні, ймовірно (науковцями достовірно не встановлено), династія Кия, представниками якої у середині 9 ст. були князі Дір і Аскольд. Суспільство Руської землі поділялось на знатних і бідних. Князь щорічно збирав данину з населення. У середині 9 ст. виникає друга слов`яно-фінська Новгородська держава внаслідок об`єднання навколо Новгорода союзів племен на чолі зі словенами, які запросили на престол у 862 р. 3 братів-варягів: Рюрика, Синеуса і Трувора. По смерті братів Рюрик став єдиновладним князем над землями словенів, кривичів (з центром у Полоцьку) і фінських племен (мері, весі і муроми). По смерті Рюрика у 879 р. у Новгороді князював Олег (879-912), що теж походив з варяг. У 882 р. він здобув Смоленськ, Любеч і, вбивши Аскольда і Діра, заволодів Києвом та об`єднав два політичних центри в єдину державу – Київську Русь. У 883-885 рр. він розширив її територію на підкорених древлян, сіверян, радимичів. Олег уклав договори Київської Русі з Візантією 907 і 911 рр., які засвідчують, що Київська Русь мала розвинену політичну систему і національне право та виступала як рівноправний з Візантією суб`єкт міжнародного права.
