Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем

1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності

Результатом бурхливих інформаційних процесів, що охоплюють усі сфери суспільних і виробничих відносин, є поступовий перехід розвинутих країн світу до постіндустріального «інформаційного суспільства», що характеризується достатнім обсягом інформації, що циркулює в комунікаційних каналах зв'язку, а також наявністю всіх необхідних засобів для її збереження, передання, обробки і використання.

Вважається, що у своєму розвитку людство перебороло три «революції»: сільськогосподарську, котра почалася приблизно 10000 років тому, промислову, що наступила 300 років тому, і технологічну, котра триває до цього часу.

На відміну від наукових і технічних революцій, що відбувалися у минулому, як правило, відособлених і викликаних окремими відкриттями чи винаходами, сучасна науково-технічна революція, що охоплює у цілому всю науку і техніку, являє собою нерозривну єдність наукових і технічних революцій. Під безпосереднім впливом наукових відкриттів і розробок відбуваються якісні зміни у всіх галузях техніки. Докорінно змінюються технічні засоби, системи, пристрої, технологічні методи виробництва. Здійснюється перехід від механізації окремих процесів праці до комплексної механізації й автоматизації, застосуванню робототехніки, широкому використанню автоматизованих систем керування на базі ЕОМ. Інформаційні процеси виявляються убудованими в нову реальність, починаючи від високих технологій і закінчуючи сферою послуг, що надаються населенню.

Сукупність систематичних і масових способів і прийомів обробки інформації у всіх видах людської діяльності з використанням сучасних засобів зв'язку, поліграфії, обчислювальної техніки, програмного забезпечення називається інформаційною технологією.

Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої полягає у тому, що у першому випадку технологія не може бути безупинною, тому що вона з'єднує роботу рутинного типу (рахівництво, зняття копій, оперативний облік і т.п.) і роботу творчу, що не піддається поки формалізації (прийняття рішень); у другому випадку функція виробництва безупинна і відображає строгу послідовність всіх операцій, що здійснюються для випуску продукції (конвеєризація процесу). Використовувані у виробничій сфері технологічні поняття (норма, норматив, технологічний процес і т.п.) можуть бути на сьогодні поширені тільки на рутинні операції над інформацією.

Із усіх видів технологій інформаційна технологія сфери керування пред'являє самі високі вимоги до «людського фактору», роблячи принципово впливаючи на кваліфікацію працівника, зміст його праці, фізичне і розумове навантаження, професійні перспективи і рівень соціальних відносин.

За даними ЦСУ колишнього СРСР, у 1986 році тільки чисельність апарата державного керування із урахуванням чисельності апарата кредитування і державного страхування складала близько 3,3 млн. чоловік. Однак ця багатомільйонна армія фахівців практично не мала своєї інформаційній технології, адекватної рівню розв'язуваних задач.

На сьогодні з розвитком обчислювальної техніки і програмного забезпечення з'явився досить широкий спектр видів інформаційних технологій, використовуваних у сфері керування й інших сферах людської діяльності.

Можна виділити такі види інформаційних технологій:

– технологія обробки документів;

– технологія обробки табличної інформації;

– технологія баз даних;

– технологія розробки інтелектуальних систем;

– мультимедіа технології;

– мережні і комунікаційні технології.

Аналіз організаційної діяльності показує, що рутинна (яка поддається формалізації) праця переважає над творчою. У той же час в установі відбувається постійний обмін інформацією і процес цей має здебільшого циклічний і стабільний характер.

Розглянемо установу як виробничу фабрику, що обробляє інформацію для вироблення двох видів продукції: інформації (даних, документів, мовної інформації) і рішень (оперативних і стратегічних). Установа одержує інформаційну сировину у різних видах: документи, що доставляють інформацію у вигляді слів і цифр; мовна інформація з телефону; дані від ПК, часто у безпаперовій («електронній») формі. У таких же видах виробляється продукція установи. Виробничий цикл установи може включати перекомпонування інформації, об'єднання даної інформації з іншої, нагромадження інформації.

Можна виділити 3 групи працівників установ. Перша група – керівники (головні адміністратори, розпорядники, директори), що вирішують як правило задачі, що базуються на інформації з високим ступенем невизначеності, тобто задачі прогнозування, перспективного планування і т.п. Основою рішення цього класу задач залишаються творчий потенціал людини і різні атрибути її діяльності (інформованість, кваліфікація, талант, інтуїція і т.п.). Творчий елемент діяльності має бути максимальним. Такі працівники мають найбільшу відповідальність за прийняття рішень і є одними з основних споживачів агрегованих (узагальнених) інформаційних ресурсів установ. Основна форма діяльності керівника – ділове спілкування. Протягом дня його час розподіляється у такий спосіб: ділові контакти – 47 %, робота з документами – 29 %, телефонні переговори – 9 %, відрядження (поїздки) – 6 %; аналіз проблем і прийняття рішень – 4 %; інше – 5 %.

Другу групу складають фахівці – працівники установи, що вирішують слабко структуровані задачі, що містять невідомі чи не вимірювані компоненти (кількісно не оцінювані). Для цих задач характерна відсутність методів рішення на основі безпосередні перетворення даних. Постановки задач базуються на ухваленні рішення в умовах неповної інформації. Розподіл робочого часу цих фахівців такий: ділові контакти – 23 %, робота з документами – 42 %; телефонні переговори – 17 %; аналітична робота – 12 %; інше – 6 %.

Третя група – технічні працівники (обслуговуючий персонал), що виконують усю рутинну роботу. Це задачі обліку і контролю, оформлення, тиражування і розсилання документів і т.п. Такі задачі легко стандартизуються і програмуються. На роботу з документами технічні працівники витрачають 68 % свого робочого денного часу, телефонні переговори – 20 %, ведення обліку – 6 %, інше – 6 %.

Автоматизація цих задач із використанням тих чи інших інформаційних технологій дозволить значно підвищити продуктивність рутинної праці і якість творчої праці.

У залежності від кількості і складності інтеграції використовуваних інформаційних технологій можна виділити кілька типів автоматизованих систем:

1) автоматизовані робочі місця (АРМ);

2. автоматизовані інформаційні системи;

3. інформаційно-аналітичні чи системи інтелектуальні системи;

4. навчальні системи;

5. автоматизовані системи керування.