Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури

7.1 Інформаційні системи судових органів

7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів

Комп'ютеризація судів сьогодні є стратегічним напрямом підвищення оперативності судочинства. У зв'язку зі змінами соціально-економічної ситуації в країні, зростанням злочинності, збільшенням і якісною зміною змісту цивільних справ, розширенням можливостей оскарження у суді неправомірних дій посадових осіб навантаження на органи судової влади зростає з кожним роком. Через відсутність у більшості судів першої інстанції сучасних комп'ютерних технологій судова практика характеризується серйозними порушеннями процесуальних термінів розгляду справ і заяв. Майже половина позовів про поновлення на роботі, щодо житлових спорів, про позбавлення батьківських прав тощо не розглядаються судами вчасно. Повільність судів при розгляді кримінальних справ призводить до збільшення термінів утримання обвинувачуваних під арештом. Водночас вступ України до Європейського Союзу неможливий без впровадження міжнародних стандартів обміну правовою інформацією (включаючи судову) в електронному вигляді через Інтернет.

Аналіз робіт із інформатизації судів показує, що ці роботи виконуються непослідовно, в умовах відсутності єдиного державного проекту і належного фінансування. Недостатня забезпеченість обчислювальною технікою, велика частка застарілих комп'ютерів ускладнюють впровадження новітніх інформаційних технологій. Зокрема, використання відокремлених АРМ унеможливлює перехід до електронного документообігу. Недостатня увага приділяється розробці організаційно-правового та методичного забезпечення, формуванню єдиної системи класифікації і кодування та уніфікованої системи документообігу. Зміст баз даних правової інформації, що використовуються у судах, не враховує достатньою мірою специфіку потреб суддів та апаратів судів. У зв'язку із цим необхідно вирішити проблему адаптації інформаційного забезпечення та оперативного надходження правової інформації, а також узагальнення і систематизації матеріалів судової практики. Вимагає вирішення проблема телекомунікаційного забезпечення інформаційної взаємодії судів з правоохоронними органами та органами державної влади України. Відповідні рішення також мають забезпечувати контакти у рамках міжнародного суддівського співтовариства – оперативну взаємодію між центральними національними органами забезпечення діяльності судів (у першу чергу, в рамках СНД), а також із провідними міжнародно-правовими і судовими організаціями – Міжнародним Судом, Радою Європи, регіональними та всесвітніми суддівськими асоціаціями.

Судова система, яка залишалась майже незмінною більше століття, може змінитися завдяки новітнім інформаційним технологіям. Збільшується кількість пілотних проектів заміни судів деяким єдиним сервісом, за допомогою якого можна подавати позови через Інтернет. Електронна система судочинства може суттєво знизити витрати на утримання судів і зменшити кількість людей, які працюють у цих структурах. Найбільш відомим подібним проектом є «Віртуальний суддя» з мережного права, який надає можливість за 10 дол. кожному відвідувачеві сайту подати офіційну скаргу і протягом кількох днів одержати електронною поштою рішення кваліфікованого третейського судді. Але така система поки здатна працювати тільки при вирішенні нескладних справ, коли документів небагато, не потрібно допитувати свідків і брати показання під присягою. Іншим масштабним проектом є інтерактивна система розв'язання суперечок між власниками торгових марок та імен доменів Всесвітньої організації з інтелектуальної власності WIРО.

Інформаційні зв'язки судів не обмежуються використанням розподілених баз даних та передаванням електронних документів. Ілюстрацією до цього твердження є система відеоконференц-зв'язку для дистанційної участі засуджених у касаційних судових засіданнях. Розробка ініційована Верховним Судом Російської Федерації і зумовлена тим, що згідно з рішенням Конституційного Суду суди мають забезпечити участь у касаційних засіданнях усіх засуджених, які подали відповідне клопотання. При цьому виникає ряд проблем, пов'язаних з організацією конвоювання засуджених зі слідчих ізоляторів, охороною у суді та оплатою витрат на доставку засуджених до місця розгляду справи. Ця проблема вирішується на основі використання комп'ютерів і засобів телекомунікацій, що відповідає міжнародній практиці і не суперечить закону.

Основні завдання інформатизації органів судової влади такі:

1) забезпечення збирання інформації з питань судового розгляду від першоджерел в електронній формі;

2) підготовка, узгодження, виготовлення і передавання в електронній формі підтримуючих і реєструючих документів судочинства за єдиними правилами в усіх інстанціях;

3) організація внутрішнього і зовнішнього електронного документообігу;

4) систематизація архівного збереження електронних документів за єдиними правилами їх збереження, пошуку і використання у системі органів судової влади;

5) інформаційна підтримка прийняття рішень голів судів і керівництва державної судової адміністрації;

6) збирання та оброблення судової статистики;

7) передавання та оброблення електронних даних із організаційного, фінансового, матеріально-технічного, кадрового та інших видів забезпечення діяльності судів;

8) контроль виконання директивних документів у системі державної судової адміністрації.

Виконання зазначених завдань матиме такі позитивні наслідки:

– підвищення оперативності збирання та оформлення судових

– документів під час підготовки і слухання справ;

– скорочення термінів розгляду карних і цивільних справ;

– формування єдиної інформаційної технології судового діловодства та електронного документообігу, а також оброблення судової статистики зі скороченням часу на листування та передавання інформації;

– забезпечення швидкого доступу суддів і співробітників апаратів судів до великого обсягу актуальної і точної інформації із чинного законодавства і правозастосовної практики;

– підвищення повноти і вірогідності інформації, скорочення термінів її подання до центрального апарату державної судової адміністрації із судів і територіальних управлінь;

– підвищення оперативності збирання та оброблення судової статистики із забезпеченням об'єктивного аналізу правозастосовної практики, структури правопорушень і напрямків криміналізації суспільства;

– підвищення ефективності кадрового, організаційного, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення діяльності судів зі створенням інструмента інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень у всіх сферах забезпечення судової діяльності;

– підвищення якості судових документів;

– підвищення оперативності реагування на звертання суддів і громадян до державної судової адміністрації;

– підвищення оперативності інформаційної взаємодії судів із Верховним Судом України, державною судовою адміністрацією, слідчими органами, прокуратурою, Міністерством юстиції, органами державної влади.