- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •Мережна модель даних.
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої, правозастосовної та правоосвітньої діяльності обумовлена актуальністю вирішення проблем розбудови нормативно-правових основ нової держави; формування її інформаційно-правової бази, піднесення якісного рівня та скорочення технологічного циклу законотворчого процесу моделювання, аналізу, експертизи, обгрунтування із наступним прийняттям у парламенті відповідних нормативних актів.
Нагальною потребою є своєчасне й повне інформування структур державної влади, юридичних і фізичних осіб про чинні закони та підзаконні акти, їх тлумачення, а також конкретні практичні наслідки їхньої дії.
Із 1990 року у Верховній Раді України функціонує, послідовно розвивається та удосконалюється інформаційно-аналітична система, яка охоплює весь цикл забезпечення законотворчої та правозастсовної діяльності.
На сьогодніданий час запропонована система інтегрує понад двадцять автоматизованих комплексів обробки даних, що супроводжують замкнутий технологічний процес забезпечення законотворчого процесу у такій послідовності: збір, накопичення та аналіз даних з проблем, які потребують нормативно-правового регулювання, підготовка проектів нормативно-правових актів, колективне обговорення пропозицій, порівняльний аналіз, узгодження, прийняття (голосування), оперативне доведення їх до застосування на практиці, обробка інформації та зворотного зв'язку про наслідки дії чинного законодавства й аналіз даних для прийняття рішень.
Система надає послуги не лише структурним підрозділам Верховної Ради України, а й тисячам користувачів державних і недержавних організацій, установ, закладів, підприємств, фізичним особам як в Україні, так і за її межами. Окремі підсистеми підключені до міжнародної мережі INTERNET, що дає можливість користувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись із законодавством України, брати інформації (Global Legal Information Network), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, робити порівняльний аналіз нормативних актів України із законодавством інших країн, використовувати їхній досвід, гармонізувати законодавчу базу з міжнародним правом.
Описувана комп'ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності оригінальна, її окремі рішення захищені авторськими свідоцтвами, а функціонування неодноразово демострувалося на міжпарламентських і міжнародних виставках та конференціях.
Система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності визначається великим обсягом опрацьовуваної інформації, складністю алгоритмів перетворення даних, значною кількістю користувачів. Вона належить до відкритих систем, безперервно обслуговує правотворчий та правозастосовний процеси. Опрацювання потоків інформації охоплює ряд етапів, кожний із яких має свої специфічні алгоритми й технологічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює близько ста різних операцій опрацювання даних, кожна з яких є важливою в розробці якісного нормативно-правового акта (рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Функції управління формуванням розробки нормативно-правового акта
Якщо ж процес законотворення розглядати разом із організаційною структурою різних гілок державної влади, то складність створення алгоритмів синхронізації та їх реалізації на практиці значно зростає (рис. 6.2).
Рисунок 6.2 – Основні етапи опрацювання потоків інформації
Для повного і своєчасного збору достовірних даних, опрацювання їх у процесі творення правових норм в українському парламенті розвиваються:
– інформаційна база, що охоплює фонди правової, соціально-економічної та іншої інформації, дані про проблеми і процеси у житті суспільства, наслідки дії чинних правових актів та ін;
– сучасні методи і засоби опрацювання даних;
– технічні комплекси і засоби зв'язку.
У процесі розроблення законів, інших правових актів, залежно від значення вирішуваних проблем і ситуацій та відповідно до демократичних засад, бере участь значна кількість співавторів-розробників. Отже, реалізується модель колективного розуму.
Для підтримки нормотворчого процесу у складі системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності (СІАЗ) розроблено і впроваджено ряд функціональних і забезпечуючих підсистем (рис. 6.3).
Рисунок 6.3. – Структура СІАЗ законотворчої діяльності
Законопроект – підсистема, що обслуговує процес розроблення законодавчих актів від часу реєстрації початкового варіанта, вивчення проблеми, що потребує правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із зовнішніх джерел, формування законопроектів до кінцевого юридичного оформлення.
Ця підсистема надає можливість залучати до творчого процесу фахівців-виконавців і зацікавлених осіб. Які бажають чи функціонально зобов'язані працювати з документом.
Отже, завдяки застосуванню такої комп'ютеризованої технології кожна пропозиція, проект закону або інший документ проходить експертизу, одержує позитивну (негативну) оцінку шляхом голосування народними депутатами.
Рада – підсистема, що забезпечує голосування, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів при обговоренні законопроектів на сесії та при проведенні аналізу діяльності парламенту і фракцій народних депутатів, а також стенографування – комп'ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради України у режимі реального часу. Такі стенограми вносяться до бази даних «Стенограми» та зберігаються у складі баз даних електронного бюлетеня.
Бази даних правової інформації, орієнтовані на забезпечення правовою інформацією широкого кола користувачів за допомогою інформаційно-пошукових систем Право, Законодавство, Картотека і Закони та підзаконні акти України у Internet, які дозволяють швидко шукати та аналізувати нормативно-правові документи.
Підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом включає в себе комплекси «ПЛАН», «Реєстрація та контроль проходження законопроектів», «Контроль виконання доручень і запитів народних депутатів України та інформування», інформаційно-аналітичний комплекс «Вибори». Крім того, ця підсистема містить окремі офісні задачі, що функціонують у структурних підрозділах («Кадри», «Бухгалтерія» та інші).
У складі СІАЗ формується інтегрована база даних (підсистема інформаційного забезпечення), яка вже зараз забезпечує законотворця необхідною інформацією з наявних електронних фондів юридичної, соціально-економічної та іншої інформації, у тому числі:
– відомчих нормативних актів;
– зарубіжного законодавства;
– каталогів літератури;
– фондів інформаційних агенств світу;
– стенограм засідань Верховної Ради України;
– пропозицій до законопроектів;
– результатів голосувань;
– програм народних депутатів, партій, рухів;
– статистичних даних міністерств, відомств, соціологічних досліджень;
– звернень, скарг і пропозицій громадян, організацій та інших масивів даних, що містять проблемні питання, наявні в державі та суспільстві.
Інтегравана база даних надає можливість отримувати різноманітні аналітичні довідки з таких інформаційних об'єктів, як «Сесія», «Законопроект», «Закони та підзаконні акти», «Депутат», «Політичні групи та фракції», «Органи влади» та ін.
Підсистеми технічного, системно-програмного, мережевого програмного забезпечення орієнтовані на доведення до користувачів інформації з інтегрованої бази даних за різними технологіями:
– на локальні ПЕОМ у вигляді протоколів поновлення;
– з використанням локальної мережі та мережі Internet;
– на компакт-дисках;
– електронною поштою у вигляді окремих файлів чи протоколів.
