- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •Мережна модель даних.
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується зростанням кількості тяжких злочинів, спрямованих проти життя і здоров'я людей, майнових інтересів громадян і держави, злочинів у кредитно-фінансовій і банківській системах, а також значним загостренням оперативної обстановки в окремих регіонах держави. Зазначене вимагає рішучої протидії з боку правоохоронних органів будь-яким злочинним проявам. Затверджена Указом Президента України від 17.09.1996 р. «Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю» передбачає подальше удосконалення практичної діяльності ОВС у зміцненні правопорядку і законності, повсюдне налагодження системи профілактики правопорушень та всебічний наступ на злочинність.
Пріоритетними напрямками в цій діяльності є формування досконалої правової бази боротьби зі злочинністю і корупцією, захист політичних, економічних, соціальних та інших сфер життєдіяльності держави, активна протидія злочинним проявам, усунення причин і умов, що їм сприяють, виявлення та знешкодження злочинних угруповань, легалізації економіки.
Значну роль у реалізації цієї програми відіграє система інформаційного забезпечення, котра здійснює інформаційну підтримку ОВС у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів, у процесі встановлення та розшуку злочинців, сприяє розкриттю злочинів економічного характеру, надає багатоцільову статистичну, аналітичну та довідкову інформацію.
Останніми роками в Україні спостерігається інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність правоохоронних органів. Нормативними документами, зокрема, програмою з боротьби із організованою злочинністю (Указ Президента України № 837 від 17.09.1997 р.), наказом МВС України № 722 від 20.10.96 та іншими, нині в Україні створюються міжвідомчі інформаційні системи правоохоронних органів. Ці та інші комп'ютеризовані системи успішно використовуються у боротьбі зі злочинністю.
Провідна роль у створенні, впровадженні та використанні інформаційних систем як міжвідомчого, так і внутрішньовідомчого характеру належить міським та районним органам внутрішніх справ України. Все це потребує від співробітників оволодіння відповідними знаннями та навичками у цій галузі.
Вдосконалення діяльності ОВС нині не можливе без створення єдиного автоматизованого банку даних облікової, оперативно-пошукової, криміналістичної інформації із визначенням користувачів і забезпеченням їхнього доступу до цієї інформації.
Працівники ОВС, які своєчасно оволодівають вірогідною та вичерпною, необхідною їм інформацією, можуть повною мірою проаналізувати ситуацію, яка склалась, та прийняти вірне рішення щодо виконання поставленого завдання, що значно підвищує ефективність їхньої діяльності.
Стрімкий розвиток засобів комп’ютерної техніки та інформаційних технологій у світовому просторі поклав початок активному використанню комп’ютерних інформаційних систем у боротьбі зі злочинністю.
Досвід використання комп’ютерних інформаційних систем і технологій у правоохоронній сфері свідчить, що головними тенденціями їхнього розвитку є:
– удосконалення форм та методів керування системами інформаційного забезпечення;
– централізація та інтеграція комп’ютерних банків даних;
– впровадження новітніх комп’ютерних інформаційних технологій для ведення кримінологічних та криміналістичних обліків;
– розбудова та широке використання ефективних та потужних комп'ютерних мереж;
– застосування спеціалізованих засобів захисту та безпеки інформації;
– налагодження ефективного взаємообміну кримінологічною інформацією на міждержавному рівні.
Все це забезпечує суттєве підвищення рівня боротьби зі злочинністю у світі.
Основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України було закладено у 70-х роках та орієнтовано у напрямку інформаційної підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю. Вирішення цих завдань на той час досягалося загальною централізацією інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманний для того періоду рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології. Поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна база загальновідомчих інформаційних підсистем ОВС перестала відповідати вимогам сучасності. Банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, які були розроблені та впроваджені наприкінці 80-х – початку 90-х років, застаріли і вже не можуть виконувати у повному обсязі покладені на них функції. Багаторічний досвід практичної експлуатації БД дозволяє визначити їхні головні недоліки:
– неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банків даних;
– дублювання збору та переробки даних різними галузевими службами і на різних рівнях;
– чисельність та недосконалість первинних облікових документів;
– слабкий інформаційний зв'язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими та довідковими фондами різних служб;
– недостатня повнота й вірогідність даних;
– несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей до банків даних і неналежного використання сучасних засобів комп'ютерної техніки та зв'язку;
– застарілість технічних комплексів МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України, переважна більшість яких виробила свій ресурс;
– недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ та галузевих служб;
– нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвиток інформаційної системи;
– недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних БД.
Причини цього полягають, із одного боку, у недоліках розроблених систем, а з іншого – у відірваності конкретних споживачів інформації (практичних працівників ОВС) від банків даних, неможливості чи незручності безпосереднього доступу до інформації, і як наслідок – їхньої незацікавленості у підтримці інформаційних підсистем у якісному та актуальному стані.
Крім того, стан технічних комплексів більшості ГУМВС, УМВС наблизився до критичної межі, за якою експлуатація банків даних стає надзвичайно важкою, а у окремих випадках просто неможливою: більшість ЕОМ, встановлених у інформаційних службах на місцях, вже виробили свій ресурс, а системи керування базами даних (СКБД) і операційні системи, які використовуються, застаріли, не дозволяють організувати ефективний доступ міськрайлінорганів до банків даних каналами зв'язку.
Важливе значення для ефективної інформаційної підтримки діяльності ОВС має також нормативно-правова база. Неузгодженість існуючих наказів та інструкцій, що регламентують інформаційне забезпечення, відсутність загальних, єдиних положень, їхня невідповідність новому законодавству України призводять до зниження рівня інформаційного забезпечення і, як наслідок, до зниження ефективності боротьби зі злочинністю.
Потребує реорганізації і кадрове забезпечення інформаційних підрозділів ОВС, яке також не відповідає сучасним вимогам. Відсутність відповідних підрозділів у міськрайлінорганах, невизначеність підходу до їхнього створення у галузевих службах, необхідність введення нових підрозділів для обробки спеціальної інформації— основні питання, які необхідно вирішувати при реорганізації організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів.
Із розвитком нових інформаційних технологій визначилася тенденція до використання персональної комп'ютерної техніки, поширилася сфера Її застосування. У результаті цього виникли певні позитивні тенденції, серед яких:
– загальне підвищення рівня комп'ютерної грамотності працівників міліції;
– збільшення переліку комп'ютерних інформаційних обліків;
– поширення «географії» використання сучасних засобів комп'ютерної техніки в діяльності усіх ланок ОВС;
– розвиток технологій безпаперової обробки інформації;
– створення комп'ютерної мережі обміну інформацією.
Разом із цим застосування персональної комп'ютерної техніки при невірному визначенні її місця та ролі в інформаційному забезпеченні подекуди має і негативні наслідки, а саме:
– низький рівень інтеграції інформаційних обліків;
– дублювання функцій інформаційних підрозділів у галузевих службах;
– нераціональне використання коштів на придбання та розробку програмно-технічних комп'ютерних комплексів;
– порушення режиму таємності та незахищеність банків даних.
Зазначені реалії сучасного стану інформаційного забезпечення ОВС зумовлюють неможливість ефективної інформаційної підтримки боротьби зі злочинністю, подальше відставання у цих питаннях від багатьох країн світу.
Разом із тим, різке загострення останнім часом оперативного стану в Україні, збільшення обсягів інформації, що надходить і переробляється, поставило на передній план питання підвищення ефективності роботи всіх служб МВС за рахунок використання сучасних засобів комп'ютерної техніки, новітніх інформаційних технологій. Для цього потрібна якісно нова система інформаційного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ.
Головною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України є всебічна інформаційна підтримка діяльності ОВС у боротьбі зі злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.
Головні завдання системи інформаційного забезпечення ОВС:
– забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді працівниками та підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців;
– збір та обробка оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обгрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС;
– забезпечення ефективної інформаційної взаємодії усіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ;
– забезпечення надійного захисту інформації.
Вирішення завдань сучасного інформаційного забезпечення досягається шляхом:
– впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення;
– створення багатоцільових інформаційних підсистем діяльності ОВС;
– удосконалення організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів;
– інтеграції та систематизації інформаційних обліків ОВС на всіх рівнях;
– розбудови інформаційної мережі;
– створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їхньої повноти, вірогідності, актуальності та безпеки;
– переоснащення інформаційних підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою;
– поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів інформаційних підсистем;
– подальшої комп'ютеризації інформаційних обліків;
– впровадження сучасних інформаційних технологій.
