- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •Мережна модель даних.
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
2.1 Табличні процесори
Одна із сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій полягає у створенні спеціалізованих інструментальних засобів, орієнтованих на певний клас задач, які можуть бути інтегровані до загальної структури інформаційної системи. У цьому випадку розв'язання задачі або комплексу задач за допомогою спеціалізованого інструментального засобу значно спрощується. Інформація може бути оброблена кваліфікованим користувачем. Комплекс програмних засобів, що реалізовують створення, реєстрацію, зберігання, редагування, обробку електронних таблиць і видачу їх на друк, прийнято називати табличним процесором.
Документи табличного вигляду складають велику частину документообігу підприємства будь-якого типу. Тому табличні інформаційні технології особливо важливі при створенні і експлуатації інформаційних систем.
Табличний процесор дає змогу розв'язувати більшість фінансових та адміністративних задач, які неминуче виникають у господарчій та правовій діяльності підприємств.
Електронна таблиця створюється табличним процесором у оперативній пам'яті комп'ютера у ході діалогу користувача із комп'ютером і має двовимірний масив рядків та стовпців. Характерним для задач із табличними розрахунками є наявність простих формул і великий обсяг вихідних даних. Змінюючи у всіляких поєднаннях значення вхідних параметрів, можна спостерігати за змінами розрахункових параметрів й аналізувати здобуті результати.
Сфера застосування табличних процесорів у інформаційних системах визначається їхніми технічними можливостями. Виділяють два рівні застосування табличних процесорів у інформаційних системах:
– розв'язання відносно нескладних задач у вигляді окремих електроних таблиць, які користувач накопичує на диску, формуючи власну бібліотеку;
– створення закінчених АРМів, орієнтованих на певну технологію оброблення даних (розрахунок заробітної плати, аналіз господарської діяльності ведення бази даних договорів, підрахунок пені та штрафів та ін.).
Задачі, що розв'язуються за допомогою табличних процесорів, можна згрупувати у кілька класів:
– для розрахунків за встановленими форматами у регламентному режимі, коли один раз визначають шаблон таблиці, а далі здійснюються розрахунки зі змінюваними даними;
– моделювання результатів прийняття рішень за типом «що буде, якщо» (задають залежності результатів від вихідних даних за деякими формулами, а за результатами багатьох розрахунків вибирають оптимальний варіант);
– подання табличних даних у графічній формі;
– використання табличного процесора як великого матричного калькулятора (такий режим зручно використовувати, наприклад, для статистичного аналізу).
Табличний процесор доцільно застосовувати тоді, коли операції над таблицями мають, у основному, обчислювальний характер. У задачі зі складним сортуванням і вибіркою даних через ключ необхідно віддавати перевагу системам управління базами даних.
У електронних таблицях можна виділити (за змістом) чотири типи полів (див. рис. 2.1):
1) поле опису задачі (текстова інформація, глобальні параметри таблиці, реквізити стовпців і рядків);
2) поле вихідних даних (як правило, числова інформація);
3) поле розрахункових формул (клітинки з формулами, у яких операндами є імена клітинок з вихідними даними та параметрами);
4) поле результатів розрахунку.
Залежно від структури таблиць (компонування полів і співвідношення їхніх розмірів) виділяють чотири типи електронних таблиць (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Типи електронних таблиць
Таблиця типу а є копією стандартного бланка із заданими реквізитами рядків та стовпців для заповнення і здійснення бухгалтерських розрахунків та калькуляцій. Структуру і розміри ЕТ задано точно, процедури, в основному, мають характер прямих розрахунків.
Таблиця типу б використовується для оброблення різних відомостей, кошторисів, планів, журналів із однотипними рядками-записами. ЕТ може оброблятися як файл БД.
Таблиця типу в застосовується в задачах дослідження функцій при моделюванні динамічних процесів. Поле формул у таких таблицях значно перевищує поле вихідних даних.
Таблиця типу г використовується для оброблення багатовимірних масивів даних (наприклад, статистичних).
Основні переваги електронних таблиць виявляються у можливості підтримки з їх допомогою аналізу в різних економічних та правових застосуваннях. Це робить ЕТ ефективним інструментом побудови системи підтримки прийняття рішень у складі ІС. Одна із таких задач, що розв'язуються користувачем, – визначення залежності результатів обчислень від вибраного сценарію (вихідних даних). Така задача називається ситуаційним аналізом.
Зазначені властивості ЕТ як інструментарію ІС обумовлюють особливості на технологію розв'язання задач з їх допомогою. Із іншого боку, широкі можливості обміну інформацією між різними інструментальними засобами ІС (БД, ЕТ, текстовим і графічним редакторами) потребують ураховування їх у технології прийняття рішення.
Широке розповсюдження отримали такі табличні процесори, як SuperCalc, VisiCalc, Lotus 1-2-3, Quattro Pro. Для Windows був створений процесор Excel, технологія роботи з яким аналогічна роботі з будь-яким додатком Windows інтерфейсу WIMP.
Табличний процесор дозволяє створювати, редагувати і проглядати робочі книги, використовуючи різні режими відображення. Процесор містить вбудовані шаблони, що дозволяють швидко створити типовий документ. Табличний процесор містить інструменти управління даними і дозволяє вирішувати більшість фінансових задач.
