7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
Поняття «судова експертиза» позначає широке коло різноманітних досліджень, що їх проводять у тих випадках, коли при дізнанні, попередньому слідстві або судовому розгляді необхідні спеціальні знання з науки, техніки, мистецтва або ремесла, щоб виявити і пізнати приховану сутність явищ і речей і дати їх наукове тлумачення.
Юридичні факти встановлюються сукупністю доказів. Висновок судового експерта входить у зазначену сукупність. У такому висновку відображається зв'язок між запитаннями, поставленими перед експертом, джерелами інформації, інформаційним полем, завданнями дослідження, предметом дослідження, методами дослідження і доказом юридичних фактів. Отже, можна говорити про певний вид інформаційної діяльності.
Тривалий час зберігався суттєвий розрив між теорією і практикою використання інформаційних технологій у судовій експертизі. Існували значні проблеми науково-методичного та інформаційного забезпечення експертної діяльності. Зміни ситуації обумовлені сучасними умовами:
– сьогодні об'єктами експертного дослідження можуть бути тисячі різновидів матеріалів, речовин і виробів, кожен з яких характеризується багатьма властивостями й ознаками;
– оперативне одержання інформації про конкретний об'єкт дослідження та її аналіз стали можливими лише за умов використання різних сучасних автоматизованих систем і комплексів, на базі яких нині розроблено безліч методик вирішення широкого кола експертних задач;
– використання новітніх технічних засобів і технологій дає змогу визначити шляхи розвитку нових методів, спрямованих на об'єктивізацію досліджень і підвищення наукової обґрунтованості висновків експертів;
– важливою сферою автоматизації стала організаційно-управлінська діяльність у галузі судової експертизи.
Сьогодні виділяють кілька напрямів комп'ютеризації судово-експертної діяльності, їх можна класифікувати за такими ознаками:
1) за характером математичного апарату, на якому базуються комп'ютерні технології і конкретні методики судово-експертних досліджень – методики, основані на даних метрології, теорії ймовірностей і математичної статистики, проективної геометрії і т. ін.;
2) за характером експертних задач, що вирішуються. У цьому разі можна говорити про застосування математичного апарату (будь-якого) та обчислювальної техніки для вирішення:
а) діагностичних задач (наприклад, установлення факту виконання тексту навмисно зміненим почерком, скорописним способом, установлення факту контактної взаємодії двох об'єктів);
б) класифікаційних задач (наприклад, установлення статі або темпераменту за почерком, віднесення невідомої речовини до групи наркотичних);
в) ідентифікаційних задач (стосовно людини, знаряддя, матеріалу, речовини тощо);
3) за характером задач, не пов'язаних з виробництвом конкретного експертного дослідження, але спрямованих на оптимізацію і підвищення ефективності рішення експертних задач певного виду або експертної діяльності у цілому:
а) автоматизація вимірювань і первинного оброблення даних;
б) розв'язування складних обчислювальних задач, що виникають як у науково-дослідній роботі, так і в експертному виробництві;
в) створення та експлуатація програм для логічного аналізу даних;
г) використання автоматизації для вирішення задач управління, обліку кадрів, збирання статистичних даних з судової експертизи.
Працівниками прокуратури Полтавської області створено програму «Судові експертизи». Проаналізувавши судово-слідчу практику і відповідні наукові розробки, автори систематизували в приблизний перелік запитання, які можуть бути поставлені перед експертом під час проведення судових експертиз. У програмі розроблено варіанти призначення більше сотні різноманітних експертиз. Це не вичерпний перелік досліджень, які можуть проводитись в експертних закладах України. Для інших експертиз поки недостатньо відпрацьована методика проведення або вони передбачають унікальні дослідження. Схему роботи програми показано на рис. 7.1.
Рисунок 7.1 – Схема роботи програми
У судовій експертизі застосовуються найрізноманітніші пристрої. Наприклад, для дослідження рельєфних клейм і маркірувань, нанесених на поверхні виробів з магнітного металу у Київському НДЦ судових експертиз (http://www.ехреrt.соm.ua) використовується портативний магнітооптичний візуалізатор «Подорожник», а для дослідження фонограм (відео-фонограм) із метою виявлення способу їх виготовлення (ознак монтажу), визначення їх оригінальності та ідентифікації записуючої апаратури – «Магнитоскоп».
Існують і програмні продукти, які призначені для розшифрування фонограм за допомогою комп'ютера, для автоматичної текстонезалежної ідентифікації за голосом на основі довго-часового усереднення параметрів мовлення.
Ще одним важливим напрямом використання подібних комплексів є організація спеціалізованих інформаційно-пошукових систем. Прикладом є автоматизована дактилоскопічна інформаційно-пошукова система DЕХ, перша версія якої («Дактоексперт») встановлена в Печерському РУ ГУ МВС України м. Києва та в м. Обухові.
На сьогодні в Україні проблему виявлення, вилучення та дослідження слідів дактилоскопічного походження загалом вирішено. Накопичено великі масиви слідів і дактилокарт осіб, які підлягають обліку, їх обробка методом ручного візуального порівняння практично неможлива через необхідність значних затрат людських і матеріальних ресурсів.
Система DЕХ призначена:
– для встановлення особистості за відбитками пальців рук;
– для розкриття злочинів – сліди дозволяють установити підозрюваного, а також об'єднати нерозкриті злочини, якщо встановлено, що вони вчинені однією особою;
– для виявлення дублікатів дактилокарт – виявлення осіб, зареєстрованих під різними прізвищами та виявлення надлишкових карток реєстрації осіб.
DЕХ реалізується як сукупність апаратних підсистем, що взаємодіють одна з одною на лініях різної пропускної спроможності. Кожна підсистема будується на базі окремих спецпроцесорів відповідної потужності, які забезпечують незалежну паралельну роботу над загальними полями пам'яті. Автономні повнофункціональні модулі DЕХ утворюють DЕХ-кластери, із яких формується глобальна обчислювальна та інформаційна мережа DЕХNЕТ, в якій здійснюється:
– введення, коригування, вилучення, архівація, пересилка дактилоскопічної інформації;
– формування, коригування, вилучення, запуск, пересилка пакетів завдань;
– автоматичне кодування зображення відбитка чи сліду пальця рук;
– автоматичне порівняння пари кодів відбитка чи сліду пальців рук;
– перегляд, варіація, коригування, вилучення, роздрукування, пересилка пакетів результатів;
– підготовка, коригування, вилучення, роздрукування, пересилка пакетів електронних експертиз та іншої дактилоскопічної і системної інформації.
Пошук дактилоскопічної інформації відбувається за схемами:
– «карта-карта» – встановлення особи з певною дактилокартою;
– «слід-карта» – для розкриття злочинів;
– «карта-слід» – встановлення злочинів, вчинених певною особою;
– «слід-слід» – встановлення можливості об'єднання вчинених нерозкритих злочинів.
Усі види пошуку можливі як у керованому оперативному, так і у цілковито автоматичному режимі. У першому випадку експерт сам ініціює процес обробки і перегляд результатів, у другому система визначає необхідність порівняння, проводить пошук і зберігає результати для наступного негайного пред'явлення за запитом експерта.
Процес інформаційного пошуку у системі DЕХ та інших має свою специфіку. По-перше, якщо експерт має можливість аналізувати і використовувати всю гамму ознак і властивостей об'єкта, виділених в інформаційному полі, то ІПС оперує тільки тими ознаками, що їх було введено у систему. Наприклад, в основу алгоритму порівняння «слід-відбиток», що використовується у значній кількості закордонних дактилоскопічних ІПС (японській «NЕС», американській «Принтрак», німецькій «Дермалог», російських «Сонда» і «Папілон») покладено менуціальний принцип порівняння (за індивідуальними особливостями), взятий фірмами-розробниками із традиційної дактилоскопії.
Застосування цього принципу у автоматичній дактилоскопії надто обмежене через високий ступінь геометричних та інших викривлень дактилоскопічної інформації, що з'являються при слідоутворенні, а також через значний вплив суб'єктивізму людини при візуальному визначенні індивідуальних особливостей. Як показує практика, неможливо двічі отримати однакові відбитки певного пальця. Розробники ж алгоритму порівняння системи DЕХ за основу алгоритму взяли найбільш незмінну ознаку дактилоскопічного відбитку (сліду) – інтегральну кривизну потоків папілярних ліній. Менуціальний принцип, доданий в алгоритм, дає змогу розкривати злочини за «важкими» слідами.
По-друге, потребують адекватного сприйняття результати експертизи, одержані за допомогою комп'ютерної техніки на основі кількісних методів. Так, однією з особливостей судової відео-фонографічної експертизи є застосування програм, які використовують різні ймовірнісно-статистичні методи оцінки збігів і відмінностей ідентифікаційних ознак (наприклад, ознак голосу і мови). Можливості таких методів у даний час далеко не безмежні, тому експерт не завжди може зробити категоричний висновок й іноді змушений удаватися до ймовірної форми висновків.
У рамках дослідження комп'ютерної техніки, носіїв інформації, периферійного обладнання і програмного забезпечення у процесі компьютерно-техничної експертизи можуть бути знайдені відповіді на такі запитання:
– які технічні несправності має даний комп'ютер (його окремі блоки та пристрої) і як ці несправності впливають на його роботу;
– чи використовуються представлені технічні пристрої у режимах, передбачених керівництвом із експлуатації, або вони підімкнені в режимах, які забезпечують додаткові, непередбачені стандартним варіантом можливості (наприклад, чи правильно підімкений блок фіскальної пам'яті у контрольно-касовому апараті, побудованому на основі персонального комп'ютера);
– чи можливе вирішення певної задачі за допомогою даного програмного продукту;
– чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати функції, передбачені технічним завданням на його розробку;
– які основні функції представленого програмного забезпечення, чи є воно небезпечним для використання з технічної та правової точки зору;
– чи перебуває представлене програмне забезпечення у стані, який забезпечує можливість його застосування на заданому комплексі технічних засобів або з певним іншим програмним забезпеченням;
– чи відповідає стиль програмування досліджуваного програмного продукту стилю програмування певної особи;
– за допомогою яких обчислювальних і програмних засобів створено програмне забезпечення;
– чи відповідають прийоми і засоби програмування, що використовувалися під час створення досліджуваного програмного продукту, прийомам і засобам, властивим даному програмісту;
– яка вартість програмного забезпечення або його окремих модулів (на час його придбання, вилучення, проведення експертизи);
– яка вартість комп'ютерної техніки (окремих комплектуючих) на час придбання (вилучення, проведення експертизи);
– яка орієнтовна дата створення обчислювального комплексу із заданими можливостями і дати виготовлення його окремих блоків;
– яка орієнтовна дата створення програмного забезпечення; яке призначення мають представлені бази даних; які їх споживчі властивості;
– чи існує на даному носії яка-небудь інформація, і якщо так, то яка;
– чи розміщено на представленому магнітному носії або у складі технічних засобів обчислювальної техніки інформаційне забезпечення, необхідне для вирішення певної функціональної задачі;
– чи існують на представленому магнітному носії файли із документами, які відносяться до тієї чи іншої сфери діяльності (наприклад, файли із зображеннями грошових знаків, кресленнями вибухових пристроїв, схемами електропроводки у будинку, бланками юридичних осіб і відбитками печаток, початковими текстами шкідливих програм мовою високого рівня і т. ін.);
– чи існує на даному носії інформація, яка свідчить про інформаційний обмін у якій-небудь мережі (зокрема, Інтернет) у заданий інтервал часу;
– чи існує на носії інформація, що її було знищено, і чи можна її відновити;
– чи можливе здійснення заданого виду діяльності із використанням представлених технічних засобів і розміщеного на них інформаційного і прикладного програмного забезпечення (наприклад, перехоплення електронної кореспонденції, підготовка і виготовлення підроблених грошових знаків);
– які наслідки (збитки) можуть бути від застосування комплексу технічних засобів, шкідливих програм у даній інформаційній системі, мережі.