- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •Мережна модель даних.
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
Поліпшення діловодства і документообігу для органів прокуратури України, як і для інших правоохоронних органів, є надзвичайно важливим завданням. Сьогодні у органах прокуратури всіх рівнів пересилається більше 290 тис. службових і процесуальних документів щорічно. Це означає у середньому 650 документів на 1 працівника, а за деякими службами – до 1000 документів на особу. Потреба у папері становить 30 т на рік – його нестача часто призводить до затримок у листуванні.
У середньому на одного співробітника припадає 3 міжміських дзвінка на день. Понад 5 тис. карних і цивільних справ пересилається щорічно для перевірки і дачі вказівок вищими органами прокуратури. Крім того, звичайною є практика виклику місцевих оперативних працівників у відрядження для доповідей і звітів.
Усе сказане зумовлює потребу у системі автоматизації документообігу, електронній пошті, сучасних засобах телеконференцій, можливо, із переданням відео і голосових даних для скорочення і прискорення документообігу, а отже, продуктивнішого використання робочого часу.
Розглянемо схему документообігу на прикладі Генеральної прокуратури України. Уся кореспонденція, що надходить, поступає у секретаріат (відділ, прирівняний до управління), де документи проходять первинне сортування. Якщо в супроводжувальному листі вказано, в якій підрозділ та з якого питання надісланий документ, його передають у відповідний підрозділ.
Листи, які надходять особисто на ім'я Генерального прокурора, його заступників і помічників, передаються у відповідні приймальні. Якщо зі змісту документа не зрозуміло, в яке управління він надійшов, його направляють Генеральному прокуророві або його заступникам для накладання резолюції та підпису виконавців. У разі потреби вказується строк виконання і документ автоматично ставиться на контроль. Усі дані щодо сортування документів, їх руху, виконання, контролю та інші дані відображаються у картотеці секретаріату.
Після цього документи надходять до канцелярії управлінь та у відділи, прирівняні до управлінь. Там вони передаються начальникам на резолюцію та підпис виконавців, проходять реєстрацію і ставляться на контроль, якщо були вказані кінцеві строки розгляду документа. Якщо до складу управління входять відділи, то документи проходять тільки етап накладення резолюцій начальником відділу і підпис підлеглим прокурорам на виконання. Після надходження документа до кінцевого виконавця (прокурора або слідчого) він розглядається, на нього даються відповіді та зауваження. Після підготовки відповіді на надісланий документ, її підписує безпосередньо сам виконавець, начальник відділу, начальник управління, один із заступників Генерального прокурора або особисто Генеральний прокурор. Підписаний документ із додатками (якщо надісланий документ підлягає поверненню) передається у канцелярію управління. У канцелярії управління реєструється відповідь і вносяться необхідні дані про виконання документа. Після реєстрації у канцелярії управління документ передається у секретаріат в експедицію для відправлення адресату. Якщо документ знаходився на контролі, його реєструють та вносять необхідні дані у картотеку.
За аналогічною схемою зверху вниз передаються накази, розпорядження та вказівки на виконання.
Як середовище створення системи автоматизації документообігу було вибрано систему Lotus Notes – мережну платформу типу клієнт-сервер для розробки і розміщення прикладних програм, яка забезпечує спільну роботу людей (які перебувають в одному приміщенні або розділені територіально) над спільними завданнями в єдиному технологічному циклі. Lotus Notes відноситься до класу програм, орієнтованих на спільне виконання завдань робочими групами.
Робочий простір Lotus Notes ідентичний робочому столу ОС Windows і складається з фіксованих екранних вікон, у яких розміщені піктограми, що подають бази документів системи.
Документ є базовим поняттям системи Lotus Notes. База документів поєднує в собі властивості бази даних і додатку. Вона містить різноформатні документи, бланки документів, макроси і засоби перегляду вмісту бази та її елементів. База документів, як правило, перебуває у колективному використанні і розміщується на одному чи кількох серверах, але може бути і локальною, наприклад для розміщення незавершеної роботи або копії колективної бази даних при віддаленій роботі.
Документ для бази даних не потрібно конструювати спеціальним чином, він відповідає паперовому документу. Його структура визначається бланком і може містити числові, трестові і «розширені» поля. Останні складають основу документів і забезпечують їх різноманіття. Вони можуть містити текст; таблиці, графіку, звук, відео, а також об'єкти, які було впроваджено засобами ОLE (Windows), у тому числі і мультимедіа-продукти. Єдиний тип зв'язку, який підтримує Lotus Notes, – зв'язок супідрядності «основний документ – документ у відповідь».
Крім документної структури даних і мережної організації Lotus Notes має такі особливості:
– єдиний користувацький інтерфейс для звертання до інших користувачів, усіх мережних ресурсів та інформації;
– відкритість – підтримка багатьох операційних систем, додатків, зовнішніх джерел даних, систем передання повідомлень тощо;
– масштабовуваність – підтримка організацій будь-якого розміру від робочої групи з двох осіб до корпоративної мережі з десятками тисяч користувачів;
– забезпечення повного життєвого циклу кожного документа в організації – відстеження його руху, візування, узгодження, прийняття, здача до архіву, зберігання;
– функції повнотекстового пошуку документів за словами, фразами, числами і датами;
– контекстний пошук за заданими документами і полями;
– підтримка версій документів (зберігання та оброблення кількох редакцій одного документа);
– вбудована поштова система із засобами повідомлення, автоматичної маршрутизації і циркулярної розсилки документів;
– механізм реплікації (тиражування) – забезпечення доступу до нової інформації всіх співробітників, у тому числі територіальне віддалених, процедура виконується автоматично на рівні серверів;
– повна система захисту інформації на всіх рівнях (обмеження доступу, шифрування, електронний підпис);
– розвинена система швидкої розробки додатків, включаючи засоби проектування бланків, настройки засобів перегляду баз і документів, використання макросів і функцій. Сама розробка може бути еволюційною: спочатку форми документів, які передбачають ручне заповнення, потім – програмні сервісні функції, наприклад, автоматичний агент, який перевіряє час, відведений на роботу з документами або описаний механізм заповнення за шаблонами, і нарешті, повністю автоматичні учасники бізнес-процесу із досить складною поведінкою;
– засоби підтримки відкритості системи у вигляді версій для різних платформ, підтримки різних комунікаційних протоколів і зовнішніх баз даних. Можливою є інтеграція створеної системи з іншими продуктами, наприклад з СКБД.
Як базову прикладну систему спільної роботи з документами в органах прокуратури вибрано систему автоматизованого документообігу «ЭСКАДО», призначену для підготовки, зберігання, класифікації та пошуку довільних документів. «ЭСКАДО» забезпечує: захист від несанкціонованого доступу; підтримку кількох електронних підписів; прийом і зберігання документів у довільному форматі (факси, телетайпи, пошта і т. ін.); підготовку і відправлення документів у довільному форматі; спільне використання документів; об'єднання документів у групи за певними ознаками (договори, угоди, контракти); планування роботи співробітників; відстеження взаємодії з іншими організаціями.
У Міжнародно-правовому управлінні Генеральної прокуратури України використовується автоматизована система забезпечення оперативного контролю за станом роботи у сфері надання правової допомоги та міжнародного співробітництва («Megdunar»). Система призначена для обліку виконаної роботи працівників управління шляхом уведення документів за визначеними критеріями, їх оброблення і формування звітів і довідок, а також для здійснення контролю за термінами виконання окремих завдань.
