- •Донецьк ДонУеп 2007
- •Тема 1 Автоматизовані інформаційні системи і технології в господарсько-правовій діяльності, класифікація інформаційних систем
- •1.1 Поняття та класифікація інформаційних технологій. Інформаційні технології у юридичній діяльності
- •1.2 Етапи та загальні тенденції розвитку інформаційних технологій у юридичній діяльності
- •Загальні вимоги до створення автоматизованих робочих місць
- •1.4 Поняття, покоління, структура та способи використання інформаційних систем
- •Тема 2 Інформаційні технології обробки даних
- •2.1 Табличні процесори
- •Мережна модель даних.
- •2.2 Системи управління базами даних
- •Реляційна модель даних
- •2.3 Текстові процесори
- •2.4 Графічні процесори
- •2.5 Геоінформаційні технології
- •2.6 Інтегровані пакети
- •Тема 3 Автоматизовані інформаційні технології ділових процесів та управління документами
- •3.1 Необхідність використання електронного документообігу
- •3.2 Загальні зведення про системи електронного документообігу
- •3.3 Системи керування електронним документообігом
- •3.3.1 Види систем електронного документообігу
- •3.4 Інформаційно-пошукові технології електронного діловодства
- •3.5 Розробка структури системи документообігу і шляхи його впровадження
- •3.5.1 Вимоги до прийому, обліку, реєстрації, проходження і відправлення кореспонденції й обліку документів
- •Порядок реєстрації вхідних документів
- •Порядок реєстрації і відправлення вихідних документів
- •Облік обсягу документообігу
- •Терміни виконання документів
- •3.5.2 Технологічна схема здійснення електронного документообігу Процес здійснення електронного документообігу подано на рис. 3.1. Перший етап – одержання інформації
- •Другий етап – попередня обробка
- •Тема 4 Використання Телекомунікаційних технологій у правовій діяльності
- •4.1 Переваги використання комп'ютерних мереж
- •4.2 Програмні додатки. Операційні системи користувача
- •4.3 Перетворення та обмін даними
- •Перетворення даних (кодування і декодування інформації)
- •Модель osi
- •4.4 Стандарти протоколів
- •4.5 Мережні операційні системи
- •Однорангові мережні ос (peer-to-peer Network Operating Systems)
- •Клієнт/серверні мережні ос (client-server Network Operating Systems)
- •4.6 Мережні апаратні засоби
- •Середовище передання даних
- •Кабельні середовища передання даних
- •Безпровідні середовища передання даних
- •Пристрої прийому/передання даних
- •Повторювачі (Repeaters)
- •Модеми (Modems)
- •Мікрохвильові прийомопередавачі (Microwave Transmitters)
- •Прийомопередавачі інфрачервоного і лазерного випромінювання (Infrared and Laser Transmitters)
- •4.7 Мережні топології
- •Фізичні топології
- •Фізична шина (Physical Bus)
- •Фізична зірка (Physical Star)
- •Фізичне кільце із підключенням типу зірка
- •Логічні топології
- •Логічна шина
- •Логічне кільце
- •Логічна зірка (комутація)
- •4.8 Загальні відомості про Інтернет
- •Локальний вузол
- •4.9 Сімейство протоколів tcp/ip
- •4.10 Адресація в Інтернет
- •4.11 Сервіс World Wide Web
- •Тема 5 Використовування інформаційно-пошукових систем у правовій діяльності
- •5.1 Призначення інформаційно-пошукових систем
- •5.2 Робота в Інформаційно-пошуковій системі
- •Тема 6 інформаційні системи законодавчих органів
- •6.1 Особливості та структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •6.2 Комп'ютерна мережа Верховної Ради України
- •6.3 Підсистема «Законопроект»
- •6.4 Електронний інформаційний бюлетень
- •6.5 Інформаційно-технічний комплекс «рада»
- •6.6 Бази даних правової інформації Верховної Ради України
- •6.7 Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •6.8 Інформаційно-аналітичний комплекс «Зворотний зв'язок»
- •6.9 Результати впровадження комп’ютеризованої інформаційно-аналітичної системи
- •Тема 7 Автоматизація діяльності органів судової влади та прокуратури
- •7.1 Інформаційні системи судових органів
- •7.1.1 Проблеми і перспективи інформатизації судів
- •7.1.2 Інформаційні технології у діяльності Верховного Суду України
- •7.1.3 Типові автоматизовані робочі місця судів загальної юрисдикції
- •7.1.4 Автоматизація судового діловодства і судочинства
- •7.1.5 Автоматизоване робоче місце судового виконавця
- •7.1.6 Функціональні підсистеми іс державної судової адміністрації
- •7.2 Корпоративна інформаційна система органів прокуратури України
- •7.2.1 Концепція створення кіс органів прокуратури України
- •7.2.2 Автоматизовані системи органів прокуратури
- •7.2.3 Документообіг Генеральної прокуратури України
- •7.3 Комп'ютерні технології у судовій експертизі
- •Тема 8 аналіз функціонування інформаційних систем органів юстиції україни
- •8.1 Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України
- •8.2 Єдині та державні реєстри міністерства юстиції
- •8.2.1 Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
- •8.2.2 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
- •8.2.3 Єдиний реєстр захисних знаків та спеціальних бланків нотаріальних документів
- •8.2.4 Єдиний реєстр нотаріусів України
- •8.2.5 Єдиний реєстр доручень
- •8.2.6 Державний реєстр застав рухомого майна
- •8.2.7 Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій
- •8.2.8 Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ
- •8.2.9 Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян
- •8.2.10 Реєстр прав власності на нерухоме майно
- •8.3 Багаторівнева ієрархічна іс «рагс»
- •Тема 9 Інформаційні системи і технології органів внутрішніх справ
- •9.1 Проблеми та стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення овс України
- •9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем
- •9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc
- •Підрозділами оперативної інформації формуються обліки:
- •9.4 Нормативно-правове й організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підсистем
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
4.10 Адресація в Інтернет
Кожна машина, що підключена до Internet, повинна бути унікально ідентифікована. Без унікального ідентифікатора мережа не знає, як доставити повідомлення для вашої машини. Якщо той самий ідентифікатор виявиться у декількох комп'ютерів, то мережа не зможе адресувати повідомлення.
У Internet комп'ютери мережі ідентифікуються шляхом призначення чи Internet-адреси, більш правильно, IP-адреси. IP-адреси завжди мають довжину 32 біта і складаються із чотирьох частин по 8 біт. Це значить, що кожна частина може приймати значення у межах від 0 до 255. Чотири частини поєднують у запис, у якому кожне восьмибітове значення відокремлюється крапкою. Наприклад, 255.255.255.255 чи 147.120.3.28 – це дві IP-адреси. Коли мова йде про мережну адресу, те звичайно мається на увазі IP-адреса.
Якби використовувалися всі 32 біта в IP-адресі, то вийшло б понад чотири мільярди можливих адрес – більш ніж достатньо для майбутнього розширення Internet! Однак деякі комбінації бітів зарезервовані для спеціальних цілей, що зменшує число потенційних адрес. Крім того, 8-бітні четвірки згруповані спеціальними способами у залежності від типу мережі, так що фактичне число можливих адрес ще менше.
IP-адреси призначаються не за принципом перерахування хостов у мережі – 1, 2, 3,…. Насправді IP-адреса як би складається із двох частин: адреси мережі й адреси хоста у цій мережі. Завдяки такій структурі IP-адреси комп'ютери в різних мережах можуть мати однакові номери. Оскільки адреси мереж різні, то комп'ютери ідентифікуються однозначно. Без такої схеми нумерація швидко стає дуже незручною.
IP-адреси виділяються у залежності від розмірів організації і типу її діяльності. Якщо це невелика організація, то швидше за все у її мережі небагато комп'ютерів (і, отже, IP-адрес). Навпроти, у великій корпорації тисячі комп'ютерів об'єднуються у мережу. Для забезпечення максимальної гнучкості IP-адреси, у залежності від кількості мереж і комп'ютерів, у організації іх розділяються на класи А, У и С. Ще існують класи D і Е, але вони використовуються для специфічних цілей.
Три класи IP-адреса дозволяють розподіляти їх у залежності від розміру мережі організації. Оскільки 32 біта – припустимий повний розмір IP-адреси, то класи розбивають чотири 8-бітні частини адреси на адресу мережі й адресу хвоста у залежності від класу. Один чи небагато бітів резервуються на початку IP-адреси для ідентифікації класу:
– адреси класу А – числа між 0 і 127;
– адреси класу В – числа між 128 і 191;
– адреси класу З – числа між 192 і 223.
Якщо IP-адреса вашої машини – 147.14.87.23, то ви знаєте, що ваша машина знаходиться в мережі класу В, мережний ідентифікатор – 147.14, а унікальний номер вашої машини уцій мережі – 87.23. Якщо IP-адреса – 221.132.3.123, то машина знаходиться у мережі класу С з мережним ідентифікатором 221.132.3 і ідентифікатором хвоста 123.
Усякий раз, коли посилається повідомлення якому-небудь хост-компьютеру в Internet, IP-адреса використовується для вказівки адреси відправника й одержувача. Звичайно, вам не прийдеться самому запам'ятовувати всі IP-адреси, тому що для цього існує спеціальний сервіс TCP/IP, називаний Domain Name System (Доменна система імен).
Доменні імена
Коли компанія чи організація хоче використовувати Internet, то потрібно прийняти рішення; або самим безпосередньо підключатися до Internet, або покласти рішення всіх питань підключення на іншу компанію, називану сервіс-провайдером. Більшість компаній вибирають другий шлях, щоб зменшити кількість устаткування, зняти питання адміністрування і знизити загальні витрати.
Якщо компанія вирішила підключитися до Internet, може виникнути бажання одержати для себе унікальний ідентифікатор. Наприклад, корпорація АВС може захотіти одержати адресу електронної пошти у Internet, що містить рядок abc.com. Такий ідентифікатор, що включає назву фірми, дозволяє відправнику визначити компанію адресата.
Щоб одержати один з цих унікальних ідентифікаторів, називаних доменним ім'ям, компанія чи організація надсилає запит до органу, що контролює підключення до Internet – Network Information Center (InterNIC). Якщо InterNIC затверджує ім'я компанії, то воно додається до бази даних Internet. Доменні імена повинні бути унікальні, щоб запобігти колізії.
Остання частина доменного імені називається ідентифікатором домена верхнього рівня (наприклад,.com). Існують шість доменів верхнього рівня, установлених InterNIC:
–.агра – ідентифікатор мережі ARPANET;
–.com – комерційні компанії;
–.edu –освітні установи;
–.gov – урядові чи заклади організації;
–.mil – військові установи;
–.org – організації, що не відносяться ні до однієї із перерахованих категорій.
