3. Фінансові центри

Світові фінансові центри ( англ. International financial centres ) - Центри зосередження банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні і фінансові операції, операції з цінними паперами, золотом. Світові фінансові центри - Лондон, Нью-Йорк, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Люксембург, Сінгапур та ін

До Першої світової війни пануючим фінансовим центром був Лондон. Це було зумовлено високим рівнем розвитку капіталізму в Великобританії, її сильними і великими торговельними зв'язками з іншими країнами, відносною стійкістю фунта стерлінгів, розвинутою кредитною системою країни. Після Першої світової війни провідний світовий фінансовий центр перемістився в США. З 60-х років монопольне становище США як світового фінансового центру було ослаблено, так як виникли нові центри - в Західній Європі і Японії.

Світові фінансові потоки - міждержавне рух грошових коштів, що обслуговує міжнародний товарний оборот і міжнародний рух капіталу. У світовому господарстві постійно відбувається перелив грошового капіталу, який формується у процесі кругообігу капіталу. Стрижнем світових фінансових потоків є матеріальні процеси відтворення. На обсяг і спрямування цих потоків впливає ряд чинників: стан економіки; взаємна лібералізація торгівлі; структурна перебудова в економіці.

Світові фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і межстрановое перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб'єктами світового ринку. Крім того, вони подають сигнали про стан кон'юнктури, які служать орієнтиром для прийняття рішень менеджерами.

Рух світових фінансових потоків здійснюється за наступними основними каналами: 1) Валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг, 2) Зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал; 3) Операції з цінними паперами і різними фінансовими інструментами, 4) Валютні операції ; 5) Перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються та внесків держав у міжнародні організації та ін

Світові фінансові центри - діючий міжнародний ринковий механізм, який служить засобом управління світовими фінансовими потоками. Світові фінансові центри - Лондон, Нью-Йорк, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Люксембург, Сінгапур та ін Світові фінансові центри - центри зосередження банків і спеціалізованих кредитно - фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні і фінансові операції, операції з цінними паперами, золотом.

До першої світової війни пануючим фінансовим центром був Лондон. Це було зумовлено високим рівнем розвитку капіталізму у Великобританії, її широкими торговельними зв'язками з іншими, відносну стійкість фунта стерлінгів, розвинутою кредитною системою країни. Після першої світової війни провідний світовий фінансовий центр перемістився в США. З 60-х років монопольне становище США як світового фінансового центру було підірвано, так як виникли нові центри - Західній Європі і Японії.

Країни ЄС давно прагнули створити власний фінансовий центр. З введенням євро в 1999 р. ринок ЄС став другим за масштабом фондовим ринком після США. Оскільки цінні папери та деривативи (похідні цінні папери) номіновані в одній валюті - євро зникає валютний ризик. Останнім часом Великобританія перетягнула пальму першості світового фінансового центру в Лондон.

Світовим фінансовим центром є Цюріх, який оспорює першість у Лондона за операціями із золотом, а також Люксембург. Світовим фінансовим центром став Токіо внаслідок посилення позицій Японії в світовому господарстві.

Світові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами в іноземній для даної країни валюті, одержали назву фінансових центрів "офшор". Цей термін приблизно відповідає поняттю євроринку. Такі фінансові центри слугують також податковим притулком, оскільки операції на них не обкладаються місцевими податками і вільні від валютних обмежень. В даний час в 13 світових фінансових центрах зосереджено більше 1000 філій і відділень іноземних банків.