- •«Міжнародні фінанси» Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Система міжнародних фінансів Лекція 1
- •1. Міжнародні фінанси як підсистема міжнародних економічних відносин
- •2. Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •3. Функції міжнародних фінансів
- •4. Суб’єкти міжнародних фінансових відносин.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Роль держави у міжнародних фінансах
- •Тема 1. Система міжнародних фінансів Лекція 2
- •1. Розвиток міжнародних фінансів
- •3. Міжнародне фінансове право
- •4. Принципи і форми реалізації міжнародної фінансової політики
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи Лекція 1
- •1. Сутність глобалізації
- •2. Глобальні виклики світової економіки
- •3. Чинники глобалізації світових фінансів
- •4. Еволюція світової фінансової архітектури
- •5. Наслідки фінансової глобалізації
- •6. Координація політики країн у глобальному фінансовому середовищі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи Лекція 2
- •1. Кризи новітньої світової фінансової системи
- •2. Проблеми реформування мвф та сб. Інфляція у світі
- •3. Розвиток України в умовах глобальної модернізації
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів Лекція 1
- •1. Характеристика проблеми зовнішнього боргу
- •2. Суть і показники зовнішнього боргу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів Лекція 2
- •1. Показники оцінки платоспроможності країни
- •2. Реструктурування зовнішнього боргу
- •3. Проблема заборгованості України
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції Лекція 1
- •1. Сутність валютної системи та її елементи
- •2. Національні валютні системи. Національна валютна система України
- •3. Регіональні валютні системи
- •4.Світова валютна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції Лекція 2
- •1. Еволюція валютних систем
- •2. Система золотого стандарту
- •3. Бреттон –Вудська валютна система
- •4. Ямайська валютна система
- •5. Європейська валютна система
- •6. Валютні блоки
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 5. Фінансова і монетарна політика Європейського валютного союзу Лекція 1
- •1. Етапи розвитку Європейського валютного союзу
- •2. Юридичні засади реалізації евес
- •3. Органи єс, відповідальні за монетарну політику
- •4. Інструментарій монетарної політики єсцб
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Фінансова і монетарна політика Європейського валютного союзу Лекція 2
- •1. Ринок єврооблігацій
- •2. Ринок євроакцій
- •3. Ринок євровекселів
- •4. Унікальність, прогнози та досягнення фінансового розвитку Європейського Союзу
- •5. Вплив Європейської інтеграції на фінансове світове становище
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади Лекція 1
- •1. Сутність міжнародних розрахунків
- •2. Еволюція міжнародних розрахунків
- •3. Суб’єкти міжнародних розрахунків
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади Лекція 2
- •1. Види організації міжнародних розрахунків
- •2. Роль банків у міжнародних розрахунках
- •3. Форми міжнародних розрахунків
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 7. Платіжний баланс країн світу Лекція 1
- •1. Економічний зміст та структура платіжного балансу
- •2. Основні теорії платіжного балансу
- •3. Фактори, які впливають на стан платіжного балансу
- •1. Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.
- •2. Циклічні коливання економіки.
- •3. Зростання закордонних державних витрат, пов'язаних з мілі таризацією економіки і військовими витратами.
- •4. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.
- •5. Зміни в міжнародній торгівлі.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Платіжний баланс країн світу Лекція 2
- •1. Основні правила запису операцій у платіжному балансі
- •2. Концепція виміру загального сальдо платіжного балансу
- •3. Економічна рівновага платіжного балансу
- •4. Платіжний баланс України, стан, структура, динаміка
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 8. Світовий фінансовий ринок та його структура Лекція 1
- •1. Становлення світового фінансового ринку
- •2. Структура світового фінансового ринку
- •3. Фінансові центри
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Світовий фінансовий ринок та його структура Лекція 2
- •1. Первинний ринок цінних паперів
- •2. Вторинний ринок
- •3. Державне регулювання ринку
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 9. Валютні ринки та валютні операції Лекція 1. Валютні ринки
- •1. Типи валютних ринків та особливості на сучасному етапі
- •2. Функції валютних ринків
- •3. Валютна біржа
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Валютні ринки та валютні операції Лекція 2. Валютні операції
- •1. Класифікація валютних операцій
- •2. Ринок спот
- •Використання котирування учасниками ринку Маркет—мейкер (комерційний банк, котирування валютного курсу)
- •Відмінності між торгівлею валютою та банкнотами
- •3. Ринок форвардних операцій
- •4. Валютні операції своп
- •5. Валютні опціони
- •6. Ринок ф’ючерсних операцій
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 10. Міжнародний фондовий ринок Лекція 1.
- •1. Суть іноземних інвестицій в системі міжнародних економічних відносин
- •2. Форми здійснення іноземного інвестування
- •3. Роль спеціалізованих міжнародних організацій у фінансуванні інвестицій
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Тема 10. Міжнародний фондовий ринок Лекція 2.
- •1. Державне регулювання іноземних інвестицій
- •2. Види державних гарантій для іноземних інвесторів
- •Питання для самоконтролю Глосарій Список використаних джерел
3. Валютна біржа
Серед різновидів валютних ринків слід виділити біржовий та позабіржовий (міжбанківський) валютні ринки. Біржовий ринок представлено діяльністю валютних бірж, а на позабіржовому оперують банки, фінансові установи, підприємства та організації. Різницю між цими видами ринків продемонстровано у таблиці 9.1.
Таблиця 9.1
Різниця між біржовим та позабіржовим ринком
Показники |
Біржовий ринок
|
Позабіржовий ринок
|
Кількість
|
Кількість для кожного виду контракту встановлюється біржею. Можливими є операції лише з цілою кількістю контрактів |
За бажанням інвестора |
Якість
|
Визначається залежно від різновиду контракту |
За бажанням інвестора
|
Постачання/ терміни |
Постачання здійснюється у терміни, встановлені біржею |
За бажанням інвестора
|
Ліквідність
|
Переважно високий рівень, спостерігається також залежність від продукту |
Можливі обмеження. Ринок може складатися лише з однієї фірми |
Ризик контрагента
|
Ризику немає, так як контракт реєструється
|
Ризик є, важливою є кредитоспроможність контрагента |
Маржа |
Є |
Немає |
Контроль |
Підлягає жорсткому контролю |
Менший ступінь контролю |
Джерело: www. orexforum.ru
Валютні біржі (від середньолат. bursa — гаманець) з'явилися у ХУ-ХУІ ст. в італійських містах-державах Венеції, Генуї, Флоренції, а також у Голландії, Англії. У дореволюційній Росії валютно-фінансова біржа діяла з 70-х років ХІХ ст. і торгувала іноземною валютою та цінними паперами.
Окрім Лондонського валютного ринку центрами європейськоговалютного ринку вважаються також Франкфурт-на-Майні, Париж і Цюріх. Центрами американського валютного ринку є Нью-Йорк,Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль, азіатського — Токіо, Гонконг, Сінгапур і Бахрейн. Наприкінці 80-х років одноденний оборот іноземної валюти на міжнародних валютних ринках становив близько 600 млрд дол., а в 2001 р. — 1,4 трлн дол., тобто показник зріс більш ніж удвічі. Щоденний оборот трьох найбільших валютних центрів світу — Нью-Йорка, Лондона і Токіо нині становить 1,5 трлн дол. Річний обсяг торгівлі валютою на світових ринках досягає 250 трлн дол. Звернімо увагу на ту обставину, що зазначені найбільші валютні центри розміщені у різних годинних поясах. Це означає, що світовий валютний ринок функціонує цілодобово.
Встановленням контактів між покупцями і продавцями валюти займаються брокерські контори. Володіючи інформацією, вони надають консультативні послуги та складають прогнозні оцінки. У валютних операціях задіяні і "міняйли" з чорного ринку.
Міжнародні ринки валют (international currency markets) виникли узв'язку із запровадженням у 1973 р. плаваючих валютних обміннихкурсів (floating exchange rates) і зростанням приватної міжнародноїліквідності (private international liquidity), переважно у формі єврова-лют. Зокрема, виникнення євровалют можна трактувати як реакціюна послаблення позицій долара США. Фахівці вважають євровалю-ти результатом поглиблення інтеграції світової економіки, що відоб-ражає посилення інтернаціоналізації виробничого і фінансового ка-піталу (productive and financial capital). Появу євровалют зумовило ізагострення конкуренції між фінансовими установами, передусім ко-мерційними банками. Валютна біржа — як правило не комерційне підприємство, оскільки її основне завдання полягає не в одержанні прибутку, а в організації торгів валютою й у мобілізації тимчасово вільних валютних коштів. У деяких країнах (наприклад, у Японії, скандинавських країнах, у Франції та ін.) функціями валютних бірж є встановлення курсу валюти або фіксація довідкових курсів валют.
Переважна частина валютних операцій (понад 90 %) здійснюється на неорганізованому — позабіржовому, або міжбанківському, валютному ринку, на якому дилери проводять операції з використанням електронного й супутникового зв'язку.
Більшість валютних операцій проводяться через банки, які виконують на договірній основі доручення іноземних банків-корес-пондентів. Це дає змогу здійснювати валютні операції безготівковим шляхом. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими, девізними або валютними. Серед комерційних банків чи інших учасників валютного ринку є дилери, які "грають" на пониження ("ведмеді") або на підвищення ("бики") курсу валют.
Відповідно до валютного законодавства більшості країн права банків на проведення всіх або деяких валютних операцій є об'єктом валютного регулювання та валютного контролю. Банки, яким надане право на проведення валютних операцій, самостійно можуть здійснювати їх з урахуванням законодавчо визначених обмежень. Не всі девізні банки можуть повною мірою брати участь в операціях валютного ринку. Величина банку, його репутація, розвиток мережі закордонних відділень та філій, обсяг здійснюваних через банк міжнародних розрахунків — ці фактори безпосередньо впливають на його роль на валютних ринках. Крім того, певне значення мають періодичне запровадження валютних обмежень, стан зв'язку в місці, де розташований банк, політика банку. Найбільший обсяг валютних операцій припадає на транснаціональні великі банки Японії, США, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції та інших розвинутих країн. Транснаціональні банки мають значні конкурентні переваги в боротьбі за вигідні угоди. Завдяки наявності мережі закордонних відділень вони цілодобово проводять валютні операції, по черзі використовуючи свої відділення залежно від часу роботи валютних ринків.
На міжнародному міжбанківському валютному ринку представлені також банки, що спеціалізуються на проведенні операцій з однією або з деякими валютами і встановлюють ціни, як правило, на стандартні суми (5 млн, 10 млн дол. США).
Міжбанківський ринок залежно від видів угод з валютою може мати три сегменти:
1) спот-ринок (ринок торгівлі з негайним постачанням валюти; на нього припадає приблизно 65 % усього обороту валюти);
2) форвардний ринок (ринок угод на термін, на якому здійснюється до 10 % валютних операцій);
3) своп-ринок (ринок, що об'єднує операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" і "форвард"; на ньому, за деякими оцінками, проводиться до 25 % усіх валютних операцій).
Валютний відділ комерційного банку складається, як правило, з двох підрозділів: дилерського офісу (front-office), завданням якого є укладання валютних угод; операційного офісу (back-office), у функції якого входять перевірка документів, облік та перерахування валюти.
Міжбанківський ринок поділяється на прямий та брокерський. Брокерські (маклерські) фірми, котрі, працюючи з конкретним банком, виступають як посередники між продавцем і покупцем валюти, здійснюють майже 30% загального обсягу валютних операцій. До переваг роботи через брокера можна віднести анонімність при здійсненні угод, безперервність процесу котирування, можливість пропонувати власні ціни.
Брокерські фірми стягують за посередництво комісію — "куртаж " (у середньому 30 дол. США за кожний контракт). У міжнародній практиці поширена система нарахування брокерської комісії, згідно з якою покупець та продавець валюти сплачують брокерові по 50 % брокерської винагороди. Зазначені суми не включаються в котирування та, як правило, виплачуються контрагентами щомісячно безпосередньо брокеру. З розвитком електронних засобів міжбанківського зв'язку і здійснення валютних операцій значення брокерських фірм на міжбанківському ринку зменшилося, хоча вони надалі відіграють вагому роль в операціях приватних осіб та невеликих фірм.
Спеціалізація валютних ринків
За спеціалізацією валютні ринки можна підрозділити на:
• ринки процентних ставок на іноземні валюти;
• ринки конверсійних операцій;
• ринки окремих розрахункових одиниць.
За видами валютних операцій:
• спот-ринки;
• форвард-ринки;
• ф 'ючерсні ринки;
• своп-ринки.
За об'єктами торгівлі валютні ринки можуть мати такі сегменти:
• форексний ринок, де торгують безготівковою валютою (форексом). За безготівкового обороту безготівкові активи, якими оперує валютний відділ банку, становлять залишки з рахунків у іноземній валюті. Необхідні платежі здійснюються з одного рахунку на інший засобом бухгалтерських записів. Як правило, на внески в іноземній валюті нараховуються проценти;
• готівковий (банкнотний) ринок, де валюта фізично рухається у просторі. При цьому підвищуються витрати на транспортування, охорону, страхування, зберігання валюти, підвищується спред із котирування іноземних банків. Фізичне зберігання у спеціальних сховищах, без процентів.
Крім того, залежно від характеру дій з валютного регулювання та валютних обмежень можна виділити вільні та невільні (обмежені) валютні ринки.
