- •2.Українські землі від епохи палеоліту до енеоліту. Трипільська культура.
- •3.Ранньозалізна доба в історії України. Кіммерійці, скіфи, сармати.
- •4.Античні рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор'я.
- •5.Походження, розселення та суспільний устрій стародавніх східних слов'ян.
- •6.Давньоруська Київська держава та її місце в історичній долі українського народу.
- •7.Утвердження християнства на Русі. Культура Київської Русі.
- •8.Галицько-Волинська держава ‒ спадкоємиця державницьких і соціокультурних традицій Київської Русі.
- •9.Литовсько-Руська держава.
- •10. Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Становище українських земель.
- •11.Берестейська церковна унія 1596 року і реакція на неї в українському суспільстві.
- •12.Виникнення козацтва. Запорозька Січ та її місце в історії українського народу.
- •Запорозька Січ
- •13. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
- •14. Козацько-селянські повстання проти польсько-шляхетського панування в кінці XVI ‒ першій половині XVII століття.
- •Петро Конашевич Сагайдачний
- •15. Причини, рушійні сили, періодизація української національної революції XVII століття.
- •16.Розгортання національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького (лютий 1648 – серпень 1657 рр.).
- •17.Богдан Хмельницький ‒ видатний діяч і полководець, засновник Української козацької держави.
- •1. Історична роль б. Хмельницького як керівника національно-визвольної боротьби українського народу
- •2. Еволюція державницьких поглядів б. Хмельницького, основні етапи розробки програми національно-державного будівництва та боротьби за її реалізацію
- •3. Формування Української козацької республіки в добу Хмельниччини, її суспільний лад та особливості державної організації
- •Висновки
- •18.Переяславська Рада і Березневі статті 1654 року, їх оцінка в сучасній історіографії.
- •19. Поділ України на два гетьманства і поразка національної революції 1648‒1676 років.
- •20. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у хvш столітті.
- •21.Правобережжя і західноукраїнські землі у складі Польщі у другій половині XVII ‒ XVIII ст. Гайдамаччина і Коліївщина.
- •22. Іван Мазепа ‒ видатний державний та політичний діяч України. Державна діяльність гетьмана України і. Мазепи. Участь у Північній війні. Союз Мазепи з Швецією
- •23. Скасування царизмом автономії України у складі Росії у XVIII столітті.
- •24.Ліквідація царизмом Запорозької Січі і подальша доля козацтва.
- •Задунайська Січ
- •Чорноморське Козацьке військо
- •Азовське Козацьке військо
- •Бузьке Козацьке військо
- •Переселення на Кубань
- •25.Приєднання Росією Криму і Північного Причорномор'я. Заснування Одеси.
- •26. Соціально-економічна ситуація в Наддніпрянській Україні в дореформений період.
- •27.Початок українського національного відродження у першій половині XIX століття.
- •28.Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Г. Шевченко.
- •29. Реформи 1860‒1870-х років та їх наслідки для економічного розвитку Наддніпрянської України
- •30.Західноукраїнські землі у складі Габсбурзької монархії в XIX столітті.
- •Професійна структура населення західноукраїнських земель та центральних провінцій Австрійської імперії
- •Розшарування селян на західноукраїнських землях
- •31.Українські політичні партії та громадські організації наприкінці XIX ‒ на початку XX століття.
- •32.Україна під час Першої світової війни.
- •33.Лютнева демократична революція 1917 року і піднесення національно-визвольного руху.
- •Формування нових осередків влади
- •34.Створення і початок діяльності Української Центральної Ради.
- •35.Проголошення автономії України в 1917 році і події навколо неї.
- •36.Жовтневі події 1917 року в Києві. Проголошення Української Народної Республіки.
- •37. Іу Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності унр.
- •38.Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •39. Боротьба українського народу проти німецько-австрійської окупації та гетьманату.
- •Гетьманат
- •40.Директорія Української Народної Республіки.
- •41.Західноукраїнська Народна Республіка (зунр).
- •42. Збройна боротьба в Україні в 1919‒1921 рр. Утвердження Радянської влади.
- •43.Криза політики «воєнного комунізму». Голод 1921‒1922 років в Україні.
- •44.Нова економічна політика (неп) в Українській срр.
- •45.Національно-державне будівництво в Україні у 1920-ті роки. Союзний договір 1922 року та втрата усрр суверенності.
- •46.Політика українізації та її згортання.
- •3. Політика українізації.
- •47.Форсована індустріалізація в Україні.
- •48. Насильницька колективізація та її наслідки для України.
- •49.Голодомор 1932‒1933 років в Україні та його соціально-демографічні наслідки.
- •50.Репресивний характер сталінського тоталітарного режиму в радянській Україні.
- •51.Західноукраїнські землі під владою Польщі, Чехословаччини та Румунії в 1920‒ 1930-х рр.
- •1. Українські землі у складі Польщі.
- •3. Закарпатті у складі Чехословаччини.
- •52.Українське питання у міжнародних стосунках напередодні та на початку Другої світової війни. Возз'єднання українських земель у складі урср. Політика сталінського керівництва щодо Західної України.
- •53.Напад гітлерівської Німеччини на срср. Встановлення нацистського окупаційного режиму в Україні.
- •54.Радянське підпілля і партизанський рух в Україні у Великій Вітчизняній війні.
- •55.Діяльність оун‒упа в роки Другої світової війни.
- •56.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Закінчення Другої світової війни. Внесок українського народу в розгром фашизму.
- •57.Україна в повоєнне десятиріччя (1945‒1955 рр.). «Війна після війни» в західних областях України в повоєнний час.
- •58.Часткова лібералізація політичного режиму в Україні під час «відлиги». Нові експерименти в економічній та соціальній сферах.
- •59. Застій в економічному, суспільно-політичному та культурному розвитку України в 1970 – першій половині 1980-х років.
- •60.Дисиденство, правозахисний та національний рух в Україні в 1960‒1980-х роках.
- •61.Україна і процес «перебудови» срср (квітень 1985 – серпень 1991 рр.). Утворення та діяльність суспільно-політичних рухів і партій.
- •Формування багатопартійності.
- •62.Проголошення незалежності України та розбудова суверенної держави.
- •63.Конституційний процес. Прийняття Конституції України.
- •64.Формування багатопартійності в Україні.
- •65.Основні тенденції сучасного національно-культурного відродження в Україні.
- •66. Соціально-економічна ситуація в Україні після здобуття незалежності. Пошуки шляхів виходу з кризи. Вступ
- •1. Соціально-економічне становище та пошук шляхів виходу з кризи
- •2. Спроби політичних реформ. Зростання активності суспільства
- •3. Початок формування багатопартійності
- •Висновки
- •67.Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева революція» та її наслідки для подальшого розвитку України. Україна за часів президентства в. Ф. Януковича.
- •68.Формування відносин України з колишніми республіками срср. Створення і діяльність снд.
- •69.Суверенна Україна в світовому співтоваристві. Формування концепції зовнішньополітичного курсу.
- •70.Українська діаспора та її зв'язки з батьківщиною.
70.Українська діаспора та її зв'язки з батьківщиною.
В Україні, за даними перепису 1989 р., налічується трохи більше 37 млн. українців. За її межами від 10 до 13 млн. Тобто, кожен четвертий п'ятий українець у світі проживає за межами своєї історичної батьківщини. Українське населення розподіляється на такі групи: 1). українці, що перебувають і живуть в Україні: 2). українці, які в силу різних обставин залишили і розселилися на території Російської імперії, а потім Радянського Союзу; 3). автохтонне населення українців, яке проживає в країнах Східної Європи: Польщі, Румунії, Чехії і Словаччини; 4). українці у західних державах. Проголошення незалежності та демократизація суспільно-політичного життя України відкрили широку можливість чисельній українській діаспорі налагодити тісні духовні, культурні та економічні зв'язки зі своєю етнічною Батьківщиною. Термін "діаспора" означає дисперсне (розсіяне) або компактне проживання великої чи малої частини народу поза межами своїх етнічних земель. Діаспори як форми і види групової та індивідуальної еміграції розпочали створюватись переважно внаслідок вимушеного переселення певної частини народу з його материнських земель. Зумовлюється вимушена еміграція, як правило, політичними, економічними та соціальними факторами, а в окремих випадках — і кліматично-природними катаклізмами. Західно-українська діаспора розпочала утворюватися в кінці XIX ст., коли із Західної України став масово емігрувати трудовийлюд, котрий намагався врятуватися від утисків з боку австро-угорських і польських поміщиків та капіталістів, її бурхливий і широкий потік прямував до американського континенту, головним чином до США і Канади, уряди які були зацікавлені у дешевій робочий силі. Перша хвиля масової еміграції українців за кордон почалася із Закарпаття у 70-х роках ХІХ століття. Вже дещо пізніше еміграція охопила Лемківщину, Гуцульщину, Войківщину, Східну Галичину, Буковину. З 1880 по 1914 рр., наприклад, з цих регіонів виїхало приблизно 800 тис. людей, з них у США поселилося за цей період майже 360 тис. українців. Складне соціально-політичне становище в українських землях у 1917-1920 рр. знову викликало чергову хвилю еміграції українського населення, але вже з різних регіонів нашої держави. Це була переважно політична еміграція. За 4 роки до Західної Європи та ін. країн світу виїхало понад 300 тис. людей. Третя хвиля масового переміщення населення з України припадає на закінчення Другої світової війни. За період окупації фашистською Німеччиною України з її етнічної території на примусові роботи у Західну Європу було вивезено 4,2 млн. громадян. Вони являли собою переважно молодих людей, котрі, залишившись живими, знову повернулися на батьківщину. Проте близько 310 тис. людей залишилося в Західній Європі, а вже звідти понад 240 тис. людей переселилися в інші країни світу: США і Канаду -175 тис., Аргентину і Бразилію - 35-40 тис. чол., Австралію - 30 тис. людей. У 60-80-ті рр. ХХ століття з України емігрували за політичними мотивами окремі громадяни, котрі виступали проти тодішньої державної політики. В цілому чисельність цих осіб була невеликою і тому вони не могли вплинути в значній мірі на етнічну самосвідомість західної української діаспори, яка вже була мобілізована в політичному і організаційному відношеннях на боротьбу за незалежність України, перш за все за її вихід із складу СРСР. Східна діаспора, яка виникла у країнах СНД, формувалася кількома шляхами. Основна маса українців у Росії опинилася внаслідок освоєння вільної території Російської імперії, особливо під час реформи П. А.Столипіна. В радянський період в результаті політики тотальної колективізації сільського господарства, велика кількість селян розкуркулювалася й депортувалася за межи України, переважно в Росію. Таким чином, виникли поселення в Башкирії, Сибіру, Алтаї, на Далекому Сході. На Кубані українці з'явилися наприкінці XVIII століття. Багато з них прибули до Казахстану під час кампанії освоєння цілинних земель у 50-х роках XX ст. Певна кількість українців мігрувала за межі України в зв'язку з виїздом на навчання та роботу, укладанням шлюбів. Сьогодні громадяни України залишають материнські землі перш за все за соціально-економічними мотивами, у основі яких лежать глибокі розчарування нинішньою складною економічною ситуацією в Україні. За роки незалежності з України емігрувало на Захід і на Схід близько 1 млн. чоловік, серед них вчені, інженери, лікарі, працівники культури та ін. |
