2.Методи регулювання відносин у міжнародному приватному праві

• 3.1. Колізійний метод і колізійні норми

• 3.2. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми

• Правовий метод регулювання - це сукупність узгодже¬них між собою способів впливу на певну групу відносин. Для міжнародного приватного права характерним є цивільно-правовий метод, що виражає правову природу цієї галузі. Крім нього для врегулювання правовідносин з участю іно¬земного елементу застосовують ще два юридико-технічні методи: колізійний і матеріально-правовий. Колізійний метод є необхідним для врегулювання цивільно-правових відносин, регламентація яких не узгоджена, а також у разі потреби зробити вибір між нормами права.

• Специфічність суспільних відносин, які потребують вре¬гулювання у міжнародному приватному праві, зумовила специфіку методів цього регулювання. Особливим, перед¬усім, є колізійний метод. Він упродовж довгого часу вважав¬ся корінним методом міжнародного приватного права. Але процес уніфікації норм матеріального характеру в міжна-родних договорах привів до необхідності визнання другого методу регулювання в міжнародному приватному праві -матеріально-правового.

• За літературними даними, матеріально-правові норми дістали визнання після 50-х років минулого століття як за¬соби реалізації матеріально-правового методу1. Таким чи¬ном, методи регулювання у міжнародному приватному праві є особливими, такими, що мають свою специфіку.

• Первісно міжнародне приватне право розвивалося пере¬важно як колізійне право. Саме колізійний метод зумовив виникнення цієї правової галузі. Характерною рисою колі¬зійного методу є те, що він, не регламентуючи відношення по суті, визначає, право якої держави має бути застосоване для врегулювання правовідносин з участю іноземного еле¬менту.

• Колізійна норма, відсилаючи до законодавства певної держави, самостійно не врегульовує правовідносини з уча¬стю іноземного елементу. Її існування має сенс за умови використання матеріально-правової норми, тобто такої, що по суті регулює відносини у міжнародному приватному праві.

• Наявність і використання таких норм і визначає матері¬ально-правовий метод регулювання зазначених відносин. Він полягає саме в тому, що відносини регулюються безпо¬середньо юридичними нормами.

• До матеріально-правових норм у міжнародному приват¬ному праві відносять: 1) уніфіковані норми міжнародних договорів; 2) норми національного законодавства, які регу¬люють відносини з участю іноземного елементу; 3) міжна¬родні й торговельні звичаї; 4) судову практику (в державах, де вона визнається формою права).

• Матеріально-правові норми міжнародних угод є уніфіко¬ваними правилами, створеними кількома суб'єктами пра¬ва для безпосереднього врегулювання відносин, що часто ви¬никають у практиці міжнародного приватного права. Міжнародні угоди можуть повністю або частково містити такі норми.

• Здебільшого матеріально-правовий метод застосовуєть¬ся при укладенні угод з питань авторського права, регулю¬вання праці, відшкодування шкоди, зовнішньоекономічних відносин, деяких інших. Його використано, наприклад, у Бернській конвенції з охорони літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р., Брюссельській конвенції про відповідальність операторів ядерних суден (1962 р.), Віденській конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980 р.).

• Норми національного законодавства, що регулюють пра¬вовідносини з участю іноземного елементу, можуть місти¬тися в конституціях держав та інших законодавчих актах.

• У багатьох державах приймаються нормативно-правові акти, присвячені питанням зовнішньоекономічної діяль¬ності, скажімо законодавство з питань іноземного інвесту¬вання.