Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)

1. Чинники українського національного відродження ХІХ ст.

2. Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми.

3. Провідні досягнення української науки.

4. Асиміляційні заходи російського царизму щодо української мови (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.).

5. Становлення та розвиток професійного театру в Україні.

6. Архітектура та скульптура України.

7. Український живопис та графіка.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до першого питання студентам слід наголосити, що українська культура розвивалася в складних умовах колоніальних утисків Російської та Австро-Угорської імперій. Національний гніт став основною причиною українського національно-культурного відродження. Неохідно розкрити його причини, сутність та наслідки [5, с. 111 – 114].

У другому питанні варто проаналізувати стан освіти в Наддніпрянській Україні, що розвивалася в межах загальнодержавної російської політики. Охарактеризуйте освітню ситуацію на західноукраїнських землях, де центром культурного життя залишався Львів [5, с. 114 – 118].

Період національно-культурного відрдження позначений активним розвитком науки. Вкажіть чинники, що сприяли цьому, а також розкрийте наукові здобутки українців у різних галузях знань. Варто окремо зупинитися на виникненні й аналізі діяльності наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові [5, с. 118 – 121].

Вивчення четвертого питання пов’язане з дослідженням таких суперечливих тенденцій у мовленнєвій сфері, як процес формування нової української мови та цілеспрямована політика русифікації українського населення [5, с. 122, 129 – 130].

П’яте питання стосується становлення професійного театру, який відіграв важливу роль у національно-культурному відродженні. Доцільно наголосити на місці Полтави та І. Котляревського в цьому процесі й детально розкрити роль М. Репніна в створенні в Полтаві професійного театру [5, с. 130 – 131].

Готуючи шосте питання, бажано відзначити, що в архітектурі першої половини XIX ст. остаточно стверджується класицизм, який згодом еволюціонує в ампір. Прослідкуйте процес руйнування з другої половини XIX ст. стильової єдності та появи еклектизму. З’являєються нові матеріали, техніко-конструкційні засоби, змінюються типи архітектурних споруд. Розмаїттям своїх жанрів відзначена й скульптура, у якій прославилися Л. Позен, П. Забіла, М. Паращук, І. Кавалерідзе, О. Архипенко та ін. [5, с. 132 – 135].

Підготовка сьомого питання неможлива без характеристикти основних жанрів українського живопису (іконопис, портрет, пейзаж, історичні та побутові композиції) та аналізу творчих здобутків їхніх представників. Потрібно дослідити провідні тенденції розвитку графіки та назвати відомих українських граверів [5, с. 135 – 138].

Ключові поняття: національно-культурне відродження, інтелігенція, ліцей, класична гімназія, реальна гімназія, громада, „Просвіта”, асиміляція, русифікація, романтизм, реалізм, класицизм, російській ампір, еклектизм, модерн, модернізм.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

1. М. В. Гоголь як видатний український і російський письменник і драматург.

Творчість М. В. Гоголя справила значний вплив на українське культурно-національне відродження ХІХ ст. Поетизація ним українського життя та національного характеру, романтичне зображення минулого українського народу сприяли широкому зацікавленню історією та етнографією України, збуджували патріотичні почуття та стверджували гуманістичні цінності в українській культурі. Розкажіть, як вшановано пам’ять про М. Гоголя в Полтаві.

2. Місце та роль І. П. Котляревського в українській і світовій літературі.

І. П. Котляревський увійшов в історію України як зачинатель нової української літератури. Його поема „Енеїда” (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Уславився він і в сфері становлення професійного театру в Україні та нової української драматургії [8, с. 502 – 504].

3. Т. Г. Шевченко як український літератор, художник і громадський діяч.

Т. Г. Шевченко – український поет, драматург, прозаїк, живописець, гравер, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, етнограф та історик. Його творчість сприяла збереженню й поширенню самобутньої української народної культури, відкрила перед нею нові ідейні та художні горизонти [8, с. 508 – 516].

4. Архітектурний ансамбль Круглої площі в Полтаві як один із найвизначніших містобудівних ансамблів Лівобережної України доби класицизму.

Центральний майдан Полтави – один із найвизначніших містобудівних ансамблів України доби класицизму. Кругла площа з адміністративними будинками була зведена в першій половині ХІХ ст. за проектами-зразками російського архітектора А. Захарова та українського архітектора М. Амвросимова.

5. Будинок Полтавського губернського земства – пам'ятка історії й архітектури початку ХХ ст.

Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового архітектурного стилю український модерн. Сьогодні він використовується як Полтавський обласний краєзнавчий музей. Слід описати історію створення споруди, а також охарактеризувати модер як стиль мистецтва.

6. Інститут шляхетних дівчат у Полтаві як пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст.

Полтавський інститут шляхетних дівчат було засновано в 1818 р. зусиллями княгині В. Рєпніної-Волконської. Сама будівля була споруджена в 1828 – 1832 рр. за проектом архітектора Л. Шарлеманя в стилі російського класицизму. Це був перший серед українських інститутів шляхетних дівчат, зі стін якого вийшло багато відомих і талановитих людей.