- •Тема 1.Культура як соціальне явище.Феномен української культури.
- •Тема 2. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •Узагальнення
- •2. Зміст Лекційного курсу.
- •1. Поняття «культура».
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Предмет і завдання навчального курсу «Історія української культури». Її місце в системі гуманітарного знання.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Історичний розвиток уявлень про культуру (античні, середньовічні уявлення, еволюція терміна «культура» в епохи Відродження і Нового часу).
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
- •Запитання для самоконтролю.
- •1. Культура східних слов'ян.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Література, наукові знання та освіта.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 3. Розвиток культури України у другій половині XIV-XVIII ст.
- •1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Початок книгодрукування.
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Полемічна література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, музика, театр, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 4. Українська та європейська культура в кінці XVIII - на початку XX ст.
- •1. Розвиток освіти в Україні.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Українська література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Український театр.
- •Запитання до самоконтролю.
- •5. Музика.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, скульптура, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •1. Українське національне відродження періоду національно-визвольних змагань.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Мистецтво (живопис, скульптура, архітектура; музика; театр, кіно).
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 6. Культура України у 1939- 1991 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час «хрущовської відлиги».
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Лекція 7. Сучасний період розвитку української культури.
- •1. Українська мова – основа культури українського народу.
- •2 . Формування нової соціокультурної реальності та її риси .
- •3 . Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Питання для самоконтролю.
- •Історія української культури
- •Тема 5. Українська культура нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Особливості та світогляд культури Нового часу
- •2. Козацтво як культурне явище
- •3. Українське Просвітництво XVII-XVIII ст.
- •4. Художня культура Нового часу
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Культура україни хіх ст.
- •1. Головні риси культурного процесу хіх ст.
- •2. Типологічна новизна художньої культури хіх ст.
- •3. Класицизм і романтизм в культурі України хіх ст.
- •4. Мистецтво України другої половини хіх ст.
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 7. Сучасна українська культура
- •1. Тенденції розвитку світової та української культури хх століття
- •2. Модернізм як відображення духовної кризи
- •3. Від тоталітаризму до глобалізації: світовий контекст української культури хх ст.
- •4. Український постмодернізм
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 8. Культура слобідської україни
- •1. Територія, характер культури Слобожанщини та її дослідники
- •2. Давнє минуле краю
- •3. Особливості культурного розвитку XVII-XVIII ст.
- •4. Культура Слобожанщини хіх – початку хх ст.
- •5. Культура Слобожанщини хх ст. (радянський та пострадянський період)
- •6. Традиційна народна культура регіону
- •Висновки
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •3. Світова і національна культури:вазаємозв'язок та взаємодія
- •1.2.1. Культурогенез українського народу.
- •1.2.3. Культура мідно-бронзової та ранньозалізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •1.3.1. Писемність і літературна традиція часів Київської Русі-України
- •1.3.2.Освіта та наукові знання
- •1.3.3. Мистецтво і архітектура українців княжої доби
- •Культура Галицько –Волинського князівства.
- •1.4.1. Суспільно- політичні та історичні обставини розвитку української культури.
- •1.4.2.Розвіток науки і знань. Культурна діяльність п.Могили.
- •1.4.3. Мистецтво Ренесансу в Україні. Полемелічна література. Літописання.
- •1.4.4. Українське бароко
- •1.5.1. Історічні умови формування української національної самосвідомості
- •1.5.2. Образотворче мистецтво, музика, театр
- •1.5.3. Культурно-просвітницький рух у Галичині у XIX ст.
- •1.6.1. Культура як умова відродження нації. Модерн в українській естетичній традиції.
- •1.6.2.Основні тенденції культурного розвитку у 20-30-і рр.
- •1.6.3. Розстріляне Відродження. Культура України в 30-40 рр.
- •1.7.1. Соціально-політична та художня переоцінка цінностей у середині хх століття.
- •1.7.2.Українська культура 40-80 рр. Хх ст..
- •1.7.3. Творчість діячів українськой культури в еміграції.
- •1.8.1. Зміна соціально - політичної парадигми в Україні у 90-х роках та становлення нової соціокультурної дійсності
- •1.8.2. Національна культура в умовах зростання національно – культурної ідентичності. Постмодернізм
- •1.8.3. Перспективи розвитку культури в Українській державі.
- •О. В. Зінько ю. А. Зінько
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури
- •Тема 1. Ранні форми культур на українських землях
- •Тема 2. Загальні відомості про історико - етнічний розвиток українців
- •Тема 3. Культура київської русі
- •Тема 4. Українська культура XIV – першої пол. XVII ст. Поширення ідей гуманізму
- •Тема 5. Освіта в україні X – XVIII ст.
- •Тема 6. Розвиток культури у другій половині хvii – XVIII ст. Особливості українського бароко.
- •Іван величковський
- •З рукописної книги "зегар з полузегарком":
- •Климентій зиновіїв трясця
- •Про нерівності людські…
- •Бурлескна література
- •Скарга дидаскала
- •Тема 7. Особливості архітектури україни X – XX ст.
- •Тема 8. Національно-культурне відродження україни XIX ст.
- •"І мертвим і живим… "
- •"Сон" (комедія)
- •"Кавказ"
- •Слово про Шевченка.
- •Тема 9. Художня культура XIX – XX ст. (теоретичний нарис)
- •Тема 10. Хх-XXI ст. Культурологічний нарис
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури ………………………………….
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….……….
- •7. Антіческіе погляди на культуру.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст. Сковорода.
- •17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.
- •20. Релігія в духовному спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів 19-20 ст. Російська панславістська, польська Федеративна й українська слов'янофільська Теорії
- •24. Стародавня культура на території Україні.
- •26. Культура київської русі 10-12 ст.
- •27. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •28. Значення і традиції культури Київської Русі.
- •30. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •34. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •36. Культурно-освітня діяльність майстрів 17 ст.
- •38. Стан української культури в 18 ст.
- •41. Походження та поширення писемності у східних слов'ян.
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •45. Процес духовного розвитку українського народу на рубежі 19-20 ст.
- •49. Діяльність майстрів мистецтва 50-80 рр.. 20 ст.
- •50. Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •56. Творче спадкові Довженко.
- •57. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •58. Український авангард і європейська художня культура кінця 19 - початку 20 ст.
- •59. Український постмодерн.
- •61. Сучасна музика в Україні.
- •Проблеми та перспективи розвитку української культури
- •Тема: “україніська культура хх століття”
- •Тема 7. Українська культура і духовне життя на початку XX ст. План
- •«Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму (1930-1956 рр.).
- •Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності (1956-1987рр.).
- •Творчість діячів української культури в еміграції.
- •1. Становлення культури як один із аспектів людини та суспільного способу життя.
- •3. Процес культурогенезу на тер-рії України.
- •4. Культура скіфо-сарматської доби
- •5. Культура неолітичного населення України.
- •6. Мова, писемність, освіта античних міст-держав Північного Причорномор’я.
- •8. Архітектура Київської Русі.
- •9. Писемність і освіта. Літописання Київської Русі.
- •10. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
- •11. Книгописання, друкарство, архітектура др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст..
- •13. Процес виникнення і розвитку укр. Мови у польсько-литовську добу.
- •14. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
- •17. Українське бароко в архітектурі козацько-гетьманської держави.
- •18. Реформаційний рух, братства та їхні школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •19. Нова українська література та поезія в часи пробудження української національної свідомості.
- •20.. Класична архітектура хіх – поч. Хх ст.
- •21. Монументальне та станкове малярство. Становлення світського живопису та портрету.
- •22. Скульптура та малярство на поч. Хх ст.
- •23. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній та науково-технічний рівень.
- •24. Модернізм в архітектурі початку хх ст.
- •25. Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30-50 рр. Хх ст..
- •26. Українське національно-культурне відродження 20-х років хх ст.
- •27. Поезія та літ-ра др. Пол. Хх ст.
- •28. Літературне життя, театр, кінематограф першої пол. Хх ст.
- •29. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення.
- •30. Живопис і нові форми мистецтва сучасної української культури.
- •31. Наростання кризових явищ у сцчасній культурі
- •Конспекти лекцій Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні
- •Поняття ментальності в культурологічному аспекті
- •Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи Архаїчні джерела української культури
- •Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі
- •Культура Київської Русі
- •Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
- •Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
- •Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в хvіі –хvііi ст.
- •Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
- •Світовий культурний процес хх ст. І культура України в його контексті
- •Сучасна українська культура та проекція майбутнього
- •Хрестоматія літературних текстів із усної народної творчості
- •Повість врем’яних літ
- •Ізборники святослава (1073 та 1076 рр.)
- •Слово деякого калурга про прочитання книг
- •О жонах злих і добрих
- •Іаков мних
- •Пам’ять і похвала князеві руському Володимирові
- •Ходіння Богородиці по муках
- •Із «Фізіолога»
- •Кирик новгородець
- •Учення про числа
- •Володимир мономах
- •Поучення
- •Іларіон київський
- •Слово про Закон і Благодать
- •Галицько-волинський літопис
- •Легенда про євшан-зілля
- •Києво-печерський патерик
- •М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури Лекція 1
- •1. Сутність поняття культури, його функції
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури
- •Проблеми періодизації української культури
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян Лекція 1
- •Специфіка розвитку Трипільської культури.
- •Культура залізного віку на Україні. Кочові племена кіммерійців, скіфів та сарматів
- •Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен
- •Тема 3. Культура Київської Русі. Лекція 1.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі
- •5. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
- •Тема 4. Українська культура Литовсько-Польської доби
- •Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам
- •4.Розвиток братств та братських шкіл
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко Лекція 1
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство
- •4. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Києво-Могилянська академія
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. Лекція 1
- •1. Процес формування української національної ідеї.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст.
- •Тема 7. Українська культура хх століття. Лекція 1
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст.
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •4. Українське «Розстріляне Відродження». Розвиток української культури в воєнний та повоєнний період
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах Незалежності Лекція 1
- •1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Українська культура хх століття План
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності
- •Тема 1. Сутність культури як цілісної системи. Функції культури – 4 год.
- •Тема 2. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури – 3 год.
- •Тема 3. Культура Візантії як джерело формування української культури. – 3 год.
- •Тема 4. Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. – 3 год.
- •Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. – 3 год.
- •Тема 6. Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. – 3 год.
- •Тема 7. Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії. – 4 год.
- •Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
- •2.Проаналізуйте відомі вам концепції культури.
- •4. Що ви розумієте під поняттям "культурна цінність"
- •5.Охарактеризуйте види та жанри образотворчого мистецтва.
- •6.Назвіть роди та жанри літератури. Опишіть специфіку одного жанру кожного роду.
- •7. Проаналізуйте суспільне явище, відоме під назвою "масова культура".
- •13. Причини виникнення давньогрецьких колоній на Пн. Причорномор’ї та їхнє значення для розвитку слов’ян.
- •14.Особливості скіфської культури на теренах України.
- •16.Особливості духовної культури східних сов*ян дохристиянського періоду.
- •21.Проаналізуйте особливості книгописання доби княжої Русі
- •22. Схарактеризуйте розвиток монументального живопису в Київській Русі
- •23. Опишіть особливості інтер’єру Софіївського собору
- •24.Дайте характеристику Галицько-Волинського літопису
- •25.Опишіть культурні здобутки Галицько-Волинського князівства
- •26. Визначте особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •27.Схарактеризуйте діяльність Петра Русина як представника українського Перевідродження
- •28. Друкарська діяльність Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини
- •29. Роль Острозької академії у розвитку вищої освіти в Україні
- •30. Охарактеризуйте друкарську діяльність Івана Федорова
- •31. Що таке полемічна література? Характеристика 2-3 українських письменників-полемістів
- •32.Охарактеризуйте реформаторську діяльність Петра могили
- •33. Охарактеризуйте значення Берестейської церковної унії для розвитку культурного життя в Україні
- •34/38.Особливості українського малярства в період Ренесансу
- •35.Проаналізуйт розвиток книгодрукування в Україні у хvi-на поч. XVI ст.
- •36.Львів як центр ренесансної культури в Україні
- •39. Роль церковних братств в Україні
- •40. Роль Києво-Могилянської колегії у розвитку вищої освіти в Україні
- •Українська культура хх ст.
- •Лекція 6.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •4. Польська деукраїнізація Західної України.
- •Лекція 7. Культура України у 1939- 1985 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час “хрущовської відлиги”.
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Програма навчальної дисципліни змістовий модуль 1
- •Тема 1. Давня культура України.
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Тема 3. Українська культура
- •Тема 4. Українська культура у другій половині хviі – хviіі ст.
- •Кінця хviii - початку ххі ст”.
- •Тема 5. Культура України кінця хviіі – першої половини XIX ст.
- •Тема 6. Українська культура у другій половині XIX – на початку хх ст.
- •Тема 7. Розвиток української культури
- •Тема 8. Українська культура у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Вимоги до виконання контрольних робіт
- •Тематика контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання
- •Передмова
- •Вимоги до написання реферату
- •Тема 3.Генеза української культури.Культура Київської Русі. 20
- •Тема 6. Культура україни хіх ст. 169
- •Тема 7. Сучасна українська культура 194
- •Тема 8. Культура слобідської україни 226
- •Тема 3. Культура київської русі 420
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….………. 573
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
- •1. Мета і завдання дисципліни „історія української культури”, її місце в навчальному процесі
- •2. Самостійна робота студентів та методичні вказівки до її виконання
- •2.1. Тематика лекцій та загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •2.2. Тематика і плани семінарських занять: загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності план
- •1. Походження та зміст поняття “культура”.
- •Культура
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи план
- •5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні і релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Де розташована найдавніша стоянка людини сучасного типу?
- •Тема 3. Культура київської русі план
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Культура галицько-волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.
- •3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
- •Питання для самоконтролю
- •10. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури. Тестові завдання
- •Тема 5. Культура україни литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі століття)
- •2. Розвиток української освіти та друкарства.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва (друга половина хvіі – хvііі століття)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Новітня українська культура
2. Козацтво як культурне явище
Цінності та новації культури Західної Європи XVII-XVIII ст. своєрідним чином розповсюдилися й на теренах України того часу. Але українська культура формувалася в інших умовах, бо сприяли їй свої історичні та політичні обставини. Самою могутньою, рушійною силою та своєрідним явищем вітчизняної культури цього періоду було козацтво та козацька культура.
Слово козак в перекладі з тюркської мови значить вільний. До появи українських козаків були на нашій території козаки татарські. Заснувалося козацтво в Україні (перша згадка 1499 р.) на островах пониззя Дніпра, де був створений військовий табір – Запорізька Січ. Козаки – проміжний стан між шляхтою та селянами; від селян їх відрізняла воля, а від шляхти те, що вони не могли бути власниками селян. Перші козаки – це ватаги, які вели партизанську боротьбу з татарами, тому дуже часто переходили з місця на місце. До складу ватаг входили селяни, ремісники, студенти, вояки – всі ті, хто шукав щастя та свободи. Потім з’явилися озброєні відділи, які утворювалися на короткий час, іноді на один похід. Після його завершення вони розходилися, але з часом знову збиралися. Зрозуміло, що спочатку козацтво було неупорядкованим, але князь Д. Вишневецький у середині ХVІ ст. заснував на о. Малій Хортиці оборонний замок, що став базою козаків. На цей зразок запорожці почали будувати свої укріплені січі. Козаки скористалися традиціями зведення фортифікаційних споруд часів Київської Русі, за якими важливу роль, окрім земляних укріплень, відігравали засіки – укріплення з дерев.
Січ у різні часи мала різні розміри та плани, але деякі загальні ознаки все ж існували. Для легшої оборони січ закладали на острові чи півострові між двома річками на підвищеному місці; довкола насипали вал, ставили частокіл. Посередині січової площі був широкий майдан, на якому відбувалися козацькі ради. На території споруджували будинки, у яких жили запорожці, церкву та військові будівлі.
На Січі жили не тільки козаки, а й ті, хто здобував козацьке звання. Підготовка до вступу у козацьке товариство продовжувалася майже сім років, після чого молодь входила до лицарства – низового запорізького війська. Козацтво поділялося на січове та зимове. Зимові козаки (зимовчаки або сидні) жили поза Січчю, не називалися лицарями, бо мали сім’ї та маєтки, вважалися підданими товаришів, але у випадку війни служили нарівні з усіма. Якщо у ХVІ ст. козаків в Україні нараховувалося 2-3 тисячі, то вже через століття – їх 5 тисяч. В другій половині ХVІІІ ст. нараховувалося вже біля 12 тисяч козаків, а разом з зимівниками біля 100 тисяч чоловік.
У Січ приїжджали люди усіх національностей. Кожний з них повинен був сповідувати символ віри запорожців, що складався з п’яти пунктів. Це: 1) православне віросповідання; 2) присяга на вірність православному государю; 3) спілкування українською мовою; 4) безшлюбність; 5) проходження курсу військового навчання протягом семи років.
Козаки жили за своїм республіканським устроєм, культивували лицарський ідеал, який демонстрували у військовій доблесті. Підкреслювалося, що козаки – це вільний та шляхетний народ. У Європі цього часу існували братства, так от козаки – це теж свого роду братство або товариство. Запорізьке військо вважало себе лицарством й порівнювало себе з військово-чернечим Мальтійським орденом; мабуть, з цієї причини в Січ під жодним приводом не допускали жінок. Ці «дніпровські мальтійці», «рицарські люди» мали суверенну територію, свій адміністративний устрій і навіть власну дипломатію.
На чолі козацького війська стояв виборний кошовий отаман (батько). Козаки ділилися на старшину та чернь. До старшини передусім належали: кошовий отаман, військовий суддя, осавул, обозний, хорунжий, писар. Інші посади стосувалися молодшої старшини – це чернь або рядові козаки. Територія козацької держави була упорядкована – ділилася на полки, полки на сотні, у сотнях були міста та села. Владу над полком мав полковник, над сотнею – сотник. Кожний старшина мав не тільки військову владу, але й адміністративну. Спочатку місцеву старшину обирала військова рада –найвища законодавча установа, але від часів Б. Хмельницького рада втратила своє значення, тому найважливіші справи вирішував сам гетьман зі старшиною, з плином часу всіх урядовців призначав лише гетьман. Важливі справи полковник вирішував на нараді з полковою старшиною, а гетьман – із генеральною. У найважливіших випадках гетьман скликав не лише полковника і старшину, а й військову раду – простих козаків з полків. Вона могла й сама збиратися у нагальних ситуаціях, могла навіть скинути самого гетьмана.
Суттєвою ознакою козацької культури була релігійність та особливе відношення до церкви. Запорожці надзвичайно стежили за «чистотою» віри у своїх рядах. Відомий дослідник козацтва Д. Яворницький зазначав, що у їхньому середовищі ніколи не було розкольників, лжевчень, заборонялися пропаганда чи сповідування інших релігій. Запорозькі козаки – глибоко віруючі люди, що послідовно дотримувалися православної віри. Була прийнята, особливо серед старшин і курінних отаманів, щоденна присутність у церкві на заутрені, літургії та вечері. Будь-яке порушення канонів православ’я козаками рішуче відкидалось. Була встановлена практика щоденного богослужіння за чернечим чином православної церкви, що вимагав від священиків виголошення проповідей українською мовою.
Головну мету свого життя запорожці вбачали у боротьбі з ворогами церкви й віри. Особливо цінним свідченням цього є «Короткий опис Сіркових діянь» невідомого автора, який прагнув відтворити основні риси світогляду козацтва: містичність, суворий аскетизм, сміливість у захисті єдиновірців. Релігійний фанатизм Сірка не зупинявся перед крайніми жорсткостями щодо ворогів віри; його відданість Богу, на думку автора, була справді безмежною, а ненависть до його ворогів становила саму суть його вдачі. Це й призвело до того, що його стали називати Сірком:
Отже Бог його вибрав, Сірка, і до того призначив,
Щоб святого куща овечат видирати був він гарячий
Із пащ вовчих поганських овець,
Що в цноті і в покорі у Бога,
Славний людові, світові став,
А врагу йшла від нього тривога.
Життя Сірка та сама аскеза, те саме, що й у ченця, служіння Богові, хоча знаряддям цього служіння обирається не молитва, а шабля.
Поет-чернець Климентій Зіновіїв дивився на козацтво очима народу як на святе воїнство. На його думку, зневажати козака – те саме, що ображати святого, гнівити Бога. Таким чином, в українському козакові бачили святу людину, ченця, що вийшов за монастирські мури, аби утвердити в житті українського народу правду Христову. Треба зазначити, що на Січі рятувалися від кріпацтва й переслідування люди різних віросповідань, але утікачі мусили хреститися в православну віру.
Як і старшина, рядові козаки були вільними і не мали маєтності. Цікаво, що козацтво демонструвало особливо безтурботне ставлення до майна. М. Попович зазначає, що до «військової здобичі козак жадібний, проте годилося пропити все здобуте в бою, ще й залізти в борги». Таким чином, ми уявляємо собі розуміння козацтвом християнських засад та спробу їх вийти за рамки повсякденного, побутового часу у вічність.
Козацьку культуру неможливо розглядати без такого традиційного елемента як побратимство. Воно сформувалося ще на засадах первісної родової общини. Ритуал і звичаї побратимства як ідеал індивідуальної та колективної взаємодопомоги, духовного єднання існували на території України ще в стародавні часи у скіфів. Побратимство широко відобразилося в літературі Київської Русі, українських казках і легендах. Запорізька Січ була заснована на засадах побратимства, які були успадковані українським козацтвом від дружинного лицарства княжих часів; надалі традиції побратимства стали органічною складовою ментальності українців.
Значну роль відігравала освіта. Не випадково іноземці згадували козацьку Україну грамотним краєм. В Запорозькій Січі козаків обов’язково навчали грамоті, козацькі старшини були письменними, читали закордонні європейські журнали, мали домашні бібліотеки, а їхні діти, як і заможних селян та міщан виїздили на Захід для студіювання в університетах. Великого поширення набувала в Гетьманщині шкільна освіта. Ревізійні полкові книги свідчать, що у 1740-1748 рр. на території сімох полків, у тому числі Ніжинського, Чернігівського, Переяславського, було 866 шкіл, тобто на кожну тисячу душ населення припадало по одній школі. Сільські громади своїм коштом утримували вчителів, дбали про шкільні будівлі.
Запорозький уряд на чолі з кошовим отаманом постійно виявляв піклування про створення розгалуженої системи освіти, представленої січовими, монастирськими та церковнопарафіяльними школами. Січових школярів навчали читанню, співу, письму, а також основам військового мистецтва. Відомо про існування у XVII ст. «Козацької читанки», де містилися відомості з історії, географії, літератури. У монастирських школах хлопців навчали грамоті, письму та Закону Божому. Церковнопарафіяльними називали школи вокальної музики та церковного співу, бо учні цих шкіл вивчали мистецтво партесного співу.
Могутнім впливом козацтва позначені різноманітні явища художньої творчості, передусім музичний фольклор з його культом лицарської слави і честі. Козаки були не тільки героями історичних пісень і дум, але часто і їх виконавцями. Саме в Січі розвинулося своєрідне явище української народної культури – кобзарство. Кобзарі були поетами й усними літописцями, використовували в своїй творчості історико-героїчні теми, оспівуючи бойову славу. Українські народні пісні XVII-XVIII ст. є своєрідним історичним джерелом, при цьому достовірність, певна точність поєднуються в них з душевною схвильованістю. Часом відчувається, що пісні складали безпосередні учасники подій, бо їх автори ніколи не виступають байдужими, пасивними реєстраторами історичних фактів. Вони завжди дають їм оцінку, висловлюють своє ставлення до подій, свої почуття й думки. Епічність і ліризм тісно, нерозривно переплітаються. Взагалі ліричний струмінь відрізняє українську народну історичну поезію від епосу інших народів. З часом відбулася трансформація кобзарства від співців вузько станових інтересів козацтва до співців усього українського народу.
Поетичним літописом козацького життя були народні думи, стиль яких завжди описовий, широкий та образний. Народна дума Нового часу (так званої молодшої групи) захоплює вірністю зображення, красою поетичних образів, глибиною почуттів. Думи «Хмельницький і Барабаш», «Смерть Богдана Хмельницького», «Козацьке життя» не просто реалістично відтворюють події часів Хмельниччини. Вони наповнені гумором та сатирою, але їм шкодує ліризму в порівнянні з ренесансними думами XVI ст.
Козак як лицар – людина неспокійного, переважно похідного життя – був улюбленим героєм вітчизняної літератури Нового часу.
Забава їм в степі – лов звірей, татаров
І других пліняти предков ділами ревновали,
Землею і морем везді ратовали.
Героїзм, демократизм, патріотизм – такі ідеали проповідував гайдамацький епос цієї епохи. Його народний характер визначається не тільки тим, що він створений народними співцями, а й тими благородними і визвольними ідеями, які в ньому підіймаються і стверджуються.
У формуванні української національної самосвідомості великого значення набули й спроби впорядкувати та систематизувати описи історичних подій, що спонукало до появи в культурі XVII-XVIIІ ст. такого явища, як козацьке літописання. Спочатку з’явилися короткі літописи (Львівський та Чернігівський), але наприкінці XVII ст. вони набували вигляду систематичних історичних оглядів, наприклад, історичні писання Пантелеймона Кохановського та Леонтія Боболинського.
Писалися літописи простим стилем та народною мовою (наріччям козацьким), а їх зміст завжди складали події часів Б. Хмельницького. Автори літописів – самі козаки або ті, хто з ними товаришували. Наприклад, відомий «Літопис Самовидця» був написаний людиною, близькою до гетьмана, бо в тексті використані урядові документи. До літературної скарбниці тих часів увійшли літописи Григорія Грабянки та Самійла Величка. Автори іноді прикрашали літописні оповідання портретами гетьманів, що пізніше використовувалися як історичні джерела (П. Куліш, І. Рєпін). Козацькі літописи знаменували перехід до власне історичної науки, від хронологічного переліку подій до їх осмислення й прагматичної інтерпретації.
Козацтво було носієм нового художнього смаку і в просторових мистецтвах. Відомо чимало видатних творів архітектури і живопису, створених на замовлення козацької старшини, але козацтво не лише споживало художні цінності в ролі багатого замовника. Як значна військова і суспільно-політична сила, воно виявилося здатним до творення власного естетичного середовища, яке представлено розписами інтер’єрів, виробами з металу, керамікою, килимами тощо.
Справжня перлина української культури Нового часу – оригінальний козацький собор, особливістю якого була відсутність чітко виражених фасадів: вони однакові з чотирьох боків, тобто повернуті водночас до всіх частин світу, до всієї громади, присутньої на площі. Демократичність козацького п′ятиверхого собору не заважала йому бути й виразником суто барокового світовідчуття, зокрема єдності конечного і безконечного. Козацький собор – це ірраціональний образ світу, що знайшов відображення у камені. Його бані зеленого та блакитного кольору прикрашені золотом або обліплені золотими зірками. Із середини підкупольний простір також світиться й сяє, як небо вдень, а вночі наповнюється глибокою темрявою. Саме козацький собор став утіленням народної мрії про небо на землі. Зразки таких архітектурних пам’яток знаходяться у Ніжині, Києві, Ромнах, Глухові, Ізюмі.
Шедевром народного мистецтва XVII-XVIІI ст., самобутнім явищем української культури стала картина-парсуна із зображенням козака Мамая. Цей образ – відображення-емблема визвольної боротьби народу на чолі з козацтвом та селянського руху. Козак-бандурист зображувався на стінах і дверях, скринях і кахлях, навіть на вуликах, однак саме картинний образ Мамая набув найбільшої популярності в народі. Він має східно-західні витоки: від Сходу у козака – тип обличчя, розташування рук, наявність музичного інструмента, а від Заходу – примхлива декоративність, моделювання обличчя, одягу, прагнення до певної індивідуалізації образу, його лірико-трагедійне забарвлення. Але загалом канонічний Мамай XVII-XVIІI ст. суто українське художнє явище; тому і ототожнювався з відомими козацькими ватажками та месниками Іваном Нечаєм, Семеном Палієм, Максимом Залізняком.
Таким чином, козацтво – це складне й багатогранне культурне явище, завдяки якому у середині XVII ст. була утворена українська держава. Саме з козацького середовища вийшла нова національна аристократія, якої так бракувало Україні, й саме вона брала на себе утвердження державності, розвиток освіти та опікування мистецтвом. Виникло нове, відповідне часові світовідчуття, змінився менталітет українців, бо став реальним зв'язок часів: Україна виступила як правонаступниця демократичних засад Київської Русі. Була відновлена мова, віра, зароджувалася нова естетична культура, в якій риси європейського Нового часу поєднувалися з національною специфікою України. Тому і визначають цей період як козаччина, козацько-гетьманська чи героїчна доба вітчизняної культури.
