- •Тема 1.Культура як соціальне явище.Феномен української культури.
- •Тема 2. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •Узагальнення
- •2. Зміст Лекційного курсу.
- •1. Поняття «культура».
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Предмет і завдання навчального курсу «Історія української культури». Її місце в системі гуманітарного знання.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Історичний розвиток уявлень про культуру (античні, середньовічні уявлення, еволюція терміна «культура» в епохи Відродження і Нового часу).
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Дослов'янська культурна традиція на теренах України.
- •Запитання для самоконтролю.
- •1. Культура східних слов'ян.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Література, наукові знання та освіта.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 3. Розвиток культури України у другій половині XIV-XVIII ст.
- •1. Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії).
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Початок книгодрукування.
- •Запитання для самоконтролю.
- •4. Полемічна література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, музика, театр, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 4. Українська та європейська культура в кінці XVIII - на початку XX ст.
- •1. Розвиток освіти в Україні.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Українська література.
- •Запитання до самоконтролю.
- •4. Український театр.
- •Запитання до самоконтролю.
- •5. Музика.
- •Запитання до самоконтролю.
- •6. Живопис, скульптура, архітектура.
- •Запитання до самоконтролю.
- •1. Українське національне відродження періоду національно-визвольних змагань.
- •Запитання до самоконтролю.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •Запитання до самоконтролю.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Мистецтво (живопис, скульптура, архітектура; музика; театр, кіно).
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Запитання до самоконтролю.
- •Лекція 6. Культура України у 1939- 1991 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час «хрущовської відлиги».
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Питання для самоконтролю.
- •Лекція 7. Сучасний період розвитку української культури.
- •1. Українська мова – основа культури українського народу.
- •2 . Формування нової соціокультурної реальності та її риси .
- •3 . Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Питання для самоконтролю.
- •Історія української культури
- •Тема 5. Українська культура нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Особливості та світогляд культури Нового часу
- •2. Козацтво як культурне явище
- •3. Українське Просвітництво XVII-XVIII ст.
- •4. Художня культура Нового часу
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Культура україни хіх ст.
- •1. Головні риси культурного процесу хіх ст.
- •2. Типологічна новизна художньої культури хіх ст.
- •3. Класицизм і романтизм в культурі України хіх ст.
- •4. Мистецтво України другої половини хіх ст.
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 7. Сучасна українська культура
- •1. Тенденції розвитку світової та української культури хх століття
- •2. Модернізм як відображення духовної кризи
- •3. Від тоталітаризму до глобалізації: світовий контекст української культури хх ст.
- •4. Український постмодернізм
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 8. Культура слобідської україни
- •1. Територія, характер культури Слобожанщини та її дослідники
- •2. Давнє минуле краю
- •3. Особливості культурного розвитку XVII-XVIII ст.
- •4. Культура Слобожанщини хіх – початку хх ст.
- •5. Культура Слобожанщини хх ст. (радянський та пострадянський період)
- •6. Традиційна народна культура регіону
- •Висновки
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •3. Світова і національна культури:вазаємозв'язок та взаємодія
- •1.2.1. Культурогенез українського народу.
- •1.2.3. Культура мідно-бронзової та ранньозалізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •1.3.1. Писемність і літературна традиція часів Київської Русі-України
- •1.3.2.Освіта та наукові знання
- •1.3.3. Мистецтво і архітектура українців княжої доби
- •Культура Галицько –Волинського князівства.
- •1.4.1. Суспільно- політичні та історичні обставини розвитку української культури.
- •1.4.2.Розвіток науки і знань. Культурна діяльність п.Могили.
- •1.4.3. Мистецтво Ренесансу в Україні. Полемелічна література. Літописання.
- •1.4.4. Українське бароко
- •1.5.1. Історічні умови формування української національної самосвідомості
- •1.5.2. Образотворче мистецтво, музика, театр
- •1.5.3. Культурно-просвітницький рух у Галичині у XIX ст.
- •1.6.1. Культура як умова відродження нації. Модерн в українській естетичній традиції.
- •1.6.2.Основні тенденції культурного розвитку у 20-30-і рр.
- •1.6.3. Розстріляне Відродження. Культура України в 30-40 рр.
- •1.7.1. Соціально-політична та художня переоцінка цінностей у середині хх століття.
- •1.7.2.Українська культура 40-80 рр. Хх ст..
- •1.7.3. Творчість діячів українськой культури в еміграції.
- •1.8.1. Зміна соціально - політичної парадигми в Україні у 90-х роках та становлення нової соціокультурної дійсності
- •1.8.2. Національна культура в умовах зростання національно – культурної ідентичності. Постмодернізм
- •1.8.3. Перспективи розвитку культури в Українській державі.
- •О. В. Зінько ю. А. Зінько
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури
- •Тема 1. Ранні форми культур на українських землях
- •Тема 2. Загальні відомості про історико - етнічний розвиток українців
- •Тема 3. Культура київської русі
- •Тема 4. Українська культура XIV – першої пол. XVII ст. Поширення ідей гуманізму
- •Тема 5. Освіта в україні X – XVIII ст.
- •Тема 6. Розвиток культури у другій половині хvii – XVIII ст. Особливості українського бароко.
- •Іван величковський
- •З рукописної книги "зегар з полузегарком":
- •Климентій зиновіїв трясця
- •Про нерівності людські…
- •Бурлескна література
- •Скарга дидаскала
- •Тема 7. Особливості архітектури україни X – XX ст.
- •Тема 8. Національно-культурне відродження україни XIX ст.
- •"І мертвим і живим… "
- •"Сон" (комедія)
- •"Кавказ"
- •Слово про Шевченка.
- •Тема 9. Художня культура XIX – XX ст. (теоретичний нарис)
- •Тема 10. Хх-XXI ст. Культурологічний нарис
- •Вступ. Теоретичні аспекти культури ………………………………….
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….……….
- •7. Антіческіе погляди на культуру.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст. Сковорода.
- •17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.
- •20. Релігія в духовному спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів 19-20 ст. Російська панславістська, польська Федеративна й українська слов'янофільська Теорії
- •24. Стародавня культура на території Україні.
- •26. Культура київської русі 10-12 ст.
- •27. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •28. Значення і традиції культури Київської Русі.
- •30. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •34. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •36. Культурно-освітня діяльність майстрів 17 ст.
- •38. Стан української культури в 18 ст.
- •41. Походження та поширення писемності у східних слов'ян.
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •45. Процес духовного розвитку українського народу на рубежі 19-20 ст.
- •49. Діяльність майстрів мистецтва 50-80 рр.. 20 ст.
- •50. Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •56. Творче спадкові Довженко.
- •57. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •58. Український авангард і європейська художня культура кінця 19 - початку 20 ст.
- •59. Український постмодерн.
- •61. Сучасна музика в Україні.
- •Проблеми та перспективи розвитку української культури
- •Тема: “україніська культура хх століття”
- •Тема 7. Українська культура і духовне життя на початку XX ст. План
- •«Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму (1930-1956 рр.).
- •Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності (1956-1987рр.).
- •Творчість діячів української культури в еміграції.
- •1. Становлення культури як один із аспектів людини та суспільного способу життя.
- •3. Процес культурогенезу на тер-рії України.
- •4. Культура скіфо-сарматської доби
- •5. Культура неолітичного населення України.
- •6. Мова, писемність, освіта античних міст-держав Північного Причорномор’я.
- •8. Архітектура Київської Русі.
- •9. Писемність і освіта. Літописання Київської Русі.
- •10. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
- •11. Книгописання, друкарство, архітектура др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст..
- •13. Процес виникнення і розвитку укр. Мови у польсько-литовську добу.
- •14. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
- •17. Українське бароко в архітектурі козацько-гетьманської держави.
- •18. Реформаційний рух, братства та їхні школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •19. Нова українська література та поезія в часи пробудження української національної свідомості.
- •20.. Класична архітектура хіх – поч. Хх ст.
- •21. Монументальне та станкове малярство. Становлення світського живопису та портрету.
- •22. Скульптура та малярство на поч. Хх ст.
- •23. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній та науково-технічний рівень.
- •24. Модернізм в архітектурі початку хх ст.
- •25. Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30-50 рр. Хх ст..
- •26. Українське національно-культурне відродження 20-х років хх ст.
- •27. Поезія та літ-ра др. Пол. Хх ст.
- •28. Літературне життя, театр, кінематограф першої пол. Хх ст.
- •29. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення.
- •30. Живопис і нові форми мистецтва сучасної української культури.
- •31. Наростання кризових явищ у сцчасній культурі
- •Конспекти лекцій Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні
- •Поняття ментальності в культурологічному аспекті
- •Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи Архаїчні джерела української культури
- •Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі
- •Культура Київської Русі
- •Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
- •Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
- •Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в хvіі –хvііi ст.
- •Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
- •Світовий культурний процес хх ст. І культура України в його контексті
- •Сучасна українська культура та проекція майбутнього
- •Хрестоматія літературних текстів із усної народної творчості
- •Повість врем’яних літ
- •Ізборники святослава (1073 та 1076 рр.)
- •Слово деякого калурга про прочитання книг
- •О жонах злих і добрих
- •Іаков мних
- •Пам’ять і похвала князеві руському Володимирові
- •Ходіння Богородиці по муках
- •Із «Фізіолога»
- •Кирик новгородець
- •Учення про числа
- •Володимир мономах
- •Поучення
- •Іларіон київський
- •Слово про Закон і Благодать
- •Галицько-волинський літопис
- •Легенда про євшан-зілля
- •Києво-печерський патерик
- •М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури Лекція 1
- •1. Сутність поняття культури, його функції
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури
- •Проблеми періодизації української культури
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян Лекція 1
- •Специфіка розвитку Трипільської культури.
- •Культура залізного віку на Україні. Кочові племена кіммерійців, скіфів та сарматів
- •Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен
- •Тема 3. Культура Київської Русі. Лекція 1.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі
- •5. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
- •Тема 4. Українська культура Литовсько-Польської доби
- •Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам
- •4.Розвиток братств та братських шкіл
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко Лекція 1
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство
- •4. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Києво-Могилянська академія
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. Лекція 1
- •1. Процес формування української національної ідеї.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст.
- •Тема 7. Українська культура хх століття. Лекція 1
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст.
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •4. Українське «Розстріляне Відродження». Розвиток української культури в воєнний та повоєнний період
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах Незалежності Лекція 1
- •1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Українська культура хх століття План
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності
- •Тема 1. Сутність культури як цілісної системи. Функції культури – 4 год.
- •Тема 2. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури – 3 год.
- •Тема 3. Культура Візантії як джерело формування української культури. – 3 год.
- •Тема 4. Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. – 3 год.
- •Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. – 3 год.
- •Тема 6. Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. – 3 год.
- •Тема 7. Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії. – 4 год.
- •Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
- •2.Проаналізуйте відомі вам концепції культури.
- •4. Що ви розумієте під поняттям "культурна цінність"
- •5.Охарактеризуйте види та жанри образотворчого мистецтва.
- •6.Назвіть роди та жанри літератури. Опишіть специфіку одного жанру кожного роду.
- •7. Проаналізуйте суспільне явище, відоме під назвою "масова культура".
- •13. Причини виникнення давньогрецьких колоній на Пн. Причорномор’ї та їхнє значення для розвитку слов’ян.
- •14.Особливості скіфської культури на теренах України.
- •16.Особливості духовної культури східних сов*ян дохристиянського періоду.
- •21.Проаналізуйте особливості книгописання доби княжої Русі
- •22. Схарактеризуйте розвиток монументального живопису в Київській Русі
- •23. Опишіть особливості інтер’єру Софіївського собору
- •24.Дайте характеристику Галицько-Волинського літопису
- •25.Опишіть культурні здобутки Галицько-Волинського князівства
- •26. Визначте особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •27.Схарактеризуйте діяльність Петра Русина як представника українського Перевідродження
- •28. Друкарська діяльність Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини
- •29. Роль Острозької академії у розвитку вищої освіти в Україні
- •30. Охарактеризуйте друкарську діяльність Івана Федорова
- •31. Що таке полемічна література? Характеристика 2-3 українських письменників-полемістів
- •32.Охарактеризуйте реформаторську діяльність Петра могили
- •33. Охарактеризуйте значення Берестейської церковної унії для розвитку культурного життя в Україні
- •34/38.Особливості українського малярства в період Ренесансу
- •35.Проаналізуйт розвиток книгодрукування в Україні у хvi-на поч. XVI ст.
- •36.Львів як центр ренесансної культури в Україні
- •39. Роль церковних братств в Україні
- •40. Роль Києво-Могилянської колегії у розвитку вищої освіти в Україні
- •Українська культура хх ст.
- •Лекція 6.
- •2. Радянська українізація та культурна революція. Освіта та наука.
- •3. Художня культура українського Розстріляного Відродження.
- •4. Польська деукраїнізація Західної України.
- •Лекція 7. Культура України у 1939- 1985 рр.
- •1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина.
- •2. Неоднозначний стан української культури під час “хрущовської відлиги”.
- •3. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Програма навчальної дисципліни змістовий модуль 1
- •Тема 1. Давня культура України.
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Тема 3. Українська культура
- •Тема 4. Українська культура у другій половині хviі – хviіі ст.
- •Кінця хviii - початку ххі ст”.
- •Тема 5. Культура України кінця хviіі – першої половини XIX ст.
- •Тема 6. Українська культура у другій половині XIX – на початку хх ст.
- •Тема 7. Розвиток української культури
- •Тема 8. Українська культура у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Вимоги до виконання контрольних робіт
- •Тематика контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання
- •Передмова
- •Вимоги до написання реферату
- •Тема 3.Генеза української культури.Культура Київської Русі. 20
- •Тема 6. Культура україни хіх ст. 169
- •Тема 7. Сучасна українська культура 194
- •Тема 8. Культура слобідської україни 226
- •Тема 3. Культура київської русі 420
- •Тема 3. Культура Київської Русі ………………………………….………. 573
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва 1147
- •Методичні рекомендації для вивчення дисципліни
- •1. Мета і завдання дисципліни „історія української культури”, її місце в навчальному процесі
- •2. Самостійна робота студентів та методичні вказівки до її виконання
- •2.1. Тематика лекцій та загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •2.2. Тематика і плани семінарських занять: загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Тема 5. Культура України литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8. Новітня українська культура
- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності план
- •1. Походження та зміст поняття “культура”.
- •Культура
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи план
- •5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні і релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Де розташована найдавніша стоянка людини сучасного типу?
- •Тема 3. Культура київської русі план
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Культура галицько-волинського князівства
- •Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •2. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.
- •3. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
- •Питання для самоконтролю
- •10. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури. Тестові завдання
- •Тема 5. Культура україни литовсько-польської доби (хіv – перша половина хvіі століття)
- •2. Розвиток української освіти та друкарства.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Українська культура епохи бароко та просвітництва (друга половина хvіі – хvііі століття)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження (хіх – початок хх ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Новітня українська культура
1.8.2. Національна культура в умовах зростання національно – культурної ідентичності. Постмодернізм
Якщо творчий злет української культури був підготовлений національними процесами кінця XIX - початку (10-ті роки) XX ст., то зміни в сучасній українській культурі (особливо в художній сфері) спираються на перервану культурно-модерністську традицію 20-х років (вона і розвивалася, якщо не в радянській Україні, то за кордоном) і демократизаційно-оновлюючу громадянську традицію 60-х років як гілку альтернативної, національно спрямованої культури (Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба та інші).
У процесі відродження української культури гідну роль відіграють "шістдесятники", загартовані у протистоянні офіційній ідеології. Д. Павличко у своїх творах засуджує байдуже ставлення до власного народу, України, рідної мови, Л. Костенко веде діалог минулого із сучасним, заглиблюється в проблему обов'язку митця перед народом (роман "Маруся Чурай"), І. Драч розкриває непростий зв'язок науково-технічного прогресу з духовними цінностями нації ("Чорнобильська мадонна"), В. Голобородько філософськи осмислює сенс людського життя, Р. Іваничук, використовуючи історичну тематику, розкриває правду про минуле українського народу ("Манускрипт з вулиці Руської", "Вода з каменю").
Література. Сучасна українська література представлена безліччю талановитих авторів, що працюють у різних жанрах. У літературі почали з'являтись нові теми, зрештою змінився і підхід до творчості, модернізм змінився постмодернізмом. Український постмодернізм зародився у кінці 1980-х рр. і пов'язаний з іменами Ю.Андруховича, О.Ірванця, В.Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк; «Орден чину ідіотів»: Н.Гончар, Р.Козицький, В.Костирко, А.Крамаренко та інші.
Назва „пост – модерн” виникла у часи після Другої світової війни як позначення нового архітектурного стилю. Назва стилю набула широкої популярності і стала використовуватися у контексті новітніх досліджень культурного життя другої половини минулого століття. Сьогодні поняття „пост – модерн” використовується з подвійною метою: по-перше - для позначення сучасного етапу культурного розвитку; по-друге – для протиставлення сучасного етапу культурного розвитку за ознаками численних новацій етапу 17 – 19 століть, який отримав назву „модерн”.
Пост-модерном називають етап сучасного культурного розвитку, який, з одного боку, наслідує окремі елементи культури модерну, а з другого – заперечує її певні здобутки, відмовляється від певних ідеалів минулого або переосмислює їх .
У 1970 році поняття „пост – модернізм” увійшло до складу теорії мистецтва, естетики, культурології. Провідними теоретиками пост – модернізму стали вчені Франції (Жак Дерріда, Франсуа Ліотар, Мішель Фуко) та Німеччини (Юрген Габермас).
До визначальних рис постмодернізму слід віднести
поєднання різних стильових тенденцій,
часткову опозиційність до традиції,
універсальність проблематики, позачасовість і позапросторовість зображення, епатажність,
зміну функцій автора та героя, культ незалежної особистості,
потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого,
прагнення поєднати істини різних націй, культур, релігій, філософій,
іронічність, пародійність тощо.
Принципи і правила мистецтва пост – модерну дуже прості, але у той же час дуже парадоксальні. За умов свідомої відмови від традиційних цінностей європейської культури, від основ класичного мистецтва, ідеалів прекрасного та його модифікацій, художник пост-модерну намагається розвивати принцип ігрової, іронічної ностальгії стосовно минулих часів.
Правила мистецтва пост – модерну стають більш зрозумілими у порівнянні з настановами мистецтва авангарду – модернізму.
Зверніть увагу на таке порівняння:
Мотивом діяльності авангардистів-модерністів було тяжіння до майбутнього, до чогось принципово нового, дивовижного. Художня творчість для митців першої половини 20 століття поставала як серйозна діяльність, що має на меті скасування ознак старого та затвердження всього інноваційного, прогресивного.
Мистецтву пост – модерну такі ідеї чужі. Мистецтву пост – модерну притаманна „втома” від епатажу та інноваційної боротьби. Митець – пост – модерніст усвідомлює безглуздість будь-яких починань, тому він цінує тільки одне – гру зі смислами Культури.
Від базових настанов сучасного мистецтва походить поширений прийом підкреслено обережного перенесення елементів класичного/некласичного мистецтва до нового смислового поля і утворення витончених та вигадливих об’єктів.
Серед правил і стратегій мистецтва пост-модерну можна вказати на такі:
інвайронмент – художнє середовище, виставкова або музейна експозиція сучасного мистецтва. Інвайронмент покликаний до розв’язання більш глобальних завдань, ніж просто знайомство з творами мистецтва. Завдяки концептуальній ідеї авторів проекту, художнє середовище володіє власною енергетикою. На думку авторів проекту, нова позитивна енергетика інвайронменту допомагає присутнім глядачам пережити новий естетичний досвід.
хеппенінг – унікальна художня акція, мета якої – злиття мистецтва з буденним життям. Будь-який фрагмент буденного життя може бути переосмисленим з точки зору естетизації; будь-який пересічний громадянин, випадковий перехожий може стати учасником художньої гри.
перформанс – художня акція, що відбувається за сценарієм та об’єднує різні види мистецтв. Згідно ідеям авторів перформансу подібна акція покликана сприяти контакту учасників з новими, як правило, сакральними реальностями. За таких умов перформанс наближається до обрядових дій, нагадує (інсценує) давні форми народної культури
Нова література незалежної України представлена іменами таких письменників і поетів, як О.Забужко, Ю.Андрухович, В.Неборак, І.Калинец, Л.Подеревянський, В.Габор, Ю.Винничук, М.Матіос, В.Діброва, К.Москалець та ін. Для сучасної української літератури характерна розмаїтість жанрів, їй властиві свої, особливі стилістичні ознаки. Останнім часом українські автори домоглися успіху навіть у тих жанрах, до яких раніше представники вітчизняної літератури практично не зверталися. Прикладом можуть бути доробки науково-фантастичної прози («Аргонавти Всесвіту» В.Владко, «Кришталевий рай» Д.Бузько, «Чаша Амріти» О.Бердника), роботи українських прозаїків М. і С.Дяченко в жанрі фентезі й др.
Слід відзначити роман у віршах Ліни Костенко «Берестечко», який був написаний раніше, однак побачив світ за часів незалежності. Українська література збагатилася унікальним твором.
До здобутків української прози треба віднести повість А. Дімарова «Молитва до Марії». Вона с рідкісним, а тому особливо цінним взірцем того, як під пером майстра без жодних, як здається читачу, зусиль може оживати християнський міф. Письменник не цитує Біблію, він пише картини українського життя, долю української жінки.
Валерій Шевчук у своїй повісті «Сонце в тумані» творить цілком новий в українській літературі тип історичної повісті, яка поєднує глибоку філософію, інтелектуальний детектив та психологізм. До здобутків української літератури останніх років належать твори М. Вінграновського «Северин Наливайко», П. Загребельного «Тисячолітній Миколай», «Ангельська плоть» та Ю. Мушкетика «Страх підстарости Чаплинського».
В Україні проходять різноманітні літературні конкурси на кращі прозаїчні, поетичні й драматургічні доробки. Засновником одного з таких конкурсів є львівське видавництво «Кальварія». Для того, щоб відзначити кращих авторів, засновано тридцять літературних премій. Одержують українські письменники нагороди й на різних міжнародних конкурсах. Зокрема, відомий український письменник Ю.Андрухович був визнаний гідним міжнародної премії Фонду Антоновичей у США. Добутку цього автора, безумовно, сприяють популяризації української літератури як за кордоном, так і в Україні
Серед основних напрямів оновлення і перспективного розвитку української культури — проблематика буття особи, нації і держави, національні традиції та їх оновлення відповідно до вимог часу, глибокий патріотизм, культурний діалог на міжнаціональному й міждержавному рівні, екологічна проблематика, усвідомлення належного місця українського народу, його держави та культури у всесвітньо-історичному процесі.
Вища освіта
Для підготовки високосвідомих національних кадрів відкриваються нові вузи. Серед найавторитетніших з них - Національний університет "Києво - Могилянська академія".
Зміни в суспільному житті країни, здобуття Україною незалежності створили умови для дальшого розвитку української культури і культур усіх етнічних груп, народи, що проживають нині на території України отримали змогу відкриті свої національні школи і отримати освіту рідною мовою. У 1995 р. уже діяли 2.413 шкіл, що вели навчання молдавською, угорською, польською, єврейською та іншими мовами.
Театральне мистецтво України сягає своїми коріннями в обрядову пісню й танець, які були схожі на театральне дійство. Сьогодні в Україні діє 131 професійний театр, у тому числі кілька театрів-студій. Три театри країни мають найвищий статус — національних: Національна опера України, Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка, Національний академічний театр російської драми ім. Л.Українки. Академічними театрами є Львівські, Харківські, Одеський театри опери й балету, Львівський драматичний театр ім. М.Заньковецької, Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченко, Харківський російський драматичний театр ім. О.Пушкіна, Кримський російський драматичний театр ім. М. Горького.
Досить різноманітним є й видовий діапазон театрів: 21 музично-драматичний театр, 16 драматичних, 9 - для дітей і юнацтва, 25 - лялькових, шість театрів опери й балету, а також театри драми, музичної комедії, оперети, маріонеток, пантоміми й ін. З'явилися муніципальні, відомчі й приватні театри.
Серед видатних діячів театрального мистецтва сучасної України слід назвати провідного актора Київського українського драматичного театру ім. І.Франка, засновника Академії мистецтв України, міністр культури й мистецтва України (19992001) Богдана Ступку, режисера-новатора Романа Віктюка та театрального режисера, актора, сценариста, музредактора, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка та міжнародної премії ім. Л.Курбаса Михайла Мельника. У 1989 році М.Мельник у Дніпропетровську створив театр «Крик», в якому працює одночасно і режисером, і актором, і сценаристом, і музредактором, і костюмером. Він став культовою особою для дніпропетровської молоді — на його вистави студенти ходять по 10-20 разів. Серед вистав, які були поставлені М.Мельником «Гайдамаки» — за поемою Тараса Шевченка, «Кара» — за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба», «Лоліта» — за романом Володимира Набокова, «Парфумер» — за романом Патріка Зюскінда, «Ворота до раю» — за повістю Єжи Анджиєвського, «Mollis» — за повістю Федора Достоєвського та «Гріх» — за мотивами творів Михайла Коцюбинського.
У театральному мистецтві впроваджується сучасний постмодернізм. Зразки нового театру в Україні - це "Момент" А. Жолдака (мала сцена) київського театру ім. І. Франка, Молодіжний театр (згодом ім. Леся Курбаса) В. Кучинського у Львові та "Театральний клуб" О. Ліпцина в Києві та ін.
Незвичність і, зрештою, "новизна" такого театру полягає в його відвертій опозиційності до усталених форм театру та форм життя - поглядів на театр як інститут соціально, ідеологічно, узагалі в будь - який спосіб ангажований.
Музичне мистецтво. В Україні відбуваються свята та фестивалі, які активізують культурне життя. Досить згадати міжнародний фестиваль української естради "Золоті ворота". Найбільшої популярності набув український фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута". Вперше він був проведений у Чернівцях - батьківщині видатного композитора В. Івасюка.
З 1991 р. у Львові на базі Львівського державного академічного театру опери і балету ім. С. Крушельницької проводиться раз у три роки міжнародний конкурс співаків імені видатної співачки. Цей конкурс став важливим засобом пропаганди музичного мистецтва України.
Мистецтво.
Національний Союз художників України (заснований в 1938 р.) — єдина всеукраїнська суспільна творча організація професійних художників і мистецтвознавців. На сьогодні вона нараховує майже п'ять тисяч членів (у тому числі й громадян іноземних держав), 70 з них носять звання народного художника України, 118 — заслуженого діяча мистецтв України, 186 — заслуженого художника України, 53 — лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченко. Все це є яскравим свідченням творчого потенціалу українських художників. У Союз входять також всесвітньо відомі художні центри — Петриківка (декоративний розпис), Косов (різьблення, кераміка, вишивка), Львів (художнє скло, кераміка), Опошня (кераміка, ткацтво, вишивка) та ін.
Для образотворчого мистецтва незалежної України характерна наявність цілого спектру різних стилів і художніх напрямків - від реалістичної манери до найсучасніших віянь. Досягнення українських художників і скульпторів представлені на численних виставках і в різних галереях. Національна галерея «Градобанку», Центр мистецтв «Славутич», Центр сучасних мистецтв «Брама» і інші дають можливість поціновувачам мистецтва не тільки познайомитися із творчістю талановитих художників (О.Сухоліт, В.Цаглов, А.Савадов, О.Харченко, М.Кривенко, О.Петрова, Т.Сильваші, Д.Фишенко, Д.Корсунь, П.Тараненко, Ж.Василевська, О.Андрієв, М.Жуков, Д.Оболончик, С.Давидов, Л.Бернат, Н.Вітковська, О.Балакін, А.Кущ, І.Жук, С.Тучинський, С.Алексієв та ін.), але й придбати їхні праці.
Належне місце в скарбниці української культури займають твори галицьких майстрів, що характеризуються безпосереднім і щирим баченням світу, емоційною насиченістю, самобутністю. Серед них пейзажі В. Сіпера, В. Сільського, жанрові полотна В. Монастирського, Г. Смольського тощо..
Одним з напрямків сучасного образотворчого мистецтва є дизайн. Ще в 1992 році був створений Союз дизайнерів України, що об'єднав творчих працівників різних напрямків: промислового, графічного, фито- і ландшафтного дизайну, дизайну одягу й навколишнього середовища. Одним зі значних проектів, у якому брали активну участь близько 700 членів Союзу, було створення експозиції ювілейної виставки «Україна. Десять років незалежності» у Національному Експоцентрі України.
Кіномистецтво України, що має традиції, в 90-ті роки значно скоротило обсяги виробництва кінопродукції. Це було пов'язано як з відсутністю його належного бюджетного фінансування, так і з засиллям зарубіжного американського кінематографу.
Зменшення кількісних показників українського кіно не позначилося на його якості. Високим залишався рівень вітчизняної кінодокументалістики. «Голод-33» (реж. В. Шматолаха), «Хроніка повстання у Варшавському ґето» (реж. Й. Дулевська) та інші стрічки отримали найвищі оцінки на міжнародних фестивалях. Це стосується і художніх стрічок «Ізгой» (реж. В. Савельєв), «Пастка» (за мотивами творів І. Франка), серіалів «Роксолана» та «Чорна рада».
На початку 2000-х р. відомі українські актори знімалися в українських та зарубіжних фільмах, створювали яскраві образи відомих історичних постатей. Величезний успіх свого часу мав багатосерійний історичний фільм польського режисера Єжи Гофмана „Вогнем і мечем“ за романом польського письменника Генрика Сенкевича. У цьому фільмі роль гетьмана Богдана Хмельницького зіграв відомий український актор Богдан Ступка. Акторові Богдану Ступці належать також головні ролі в історичному серіалі „Чорна рада“ режисера Миколи Засєєва-Руденка (2000) та у фільмі режисера Юрія Іллєнка „Молитва за гетьмана Мазепу“ (2001).
Упродовж 2000-2006 років в український кінєматограф прийшло нове покоління митців.
У 2001 р. молодий постановник Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі „Панорам“ Берлінського фестивалю. У 2003 році, вже в основному конкурсі того ж кінофестивалю отримав приз «Срібний ведмідь» фільм українського аніматора Степана Коваля „Йшов трамвай № 9“.
У 2003 році фільм „Мамай“ режисера Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії „Оскар“.
У 2005 році стрічка „Подорожні“ молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку в номінації за короткометражний фільм. Після 2004 знято декілька фільмів про Помаранчеву революцію. Революційні події були висвітлені у наступних кінострічках: «Помаранчеве небо» (2006 р., режисер Олександр Кирієнко), «Прорвемось!» (2006 р., режисер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006 р., режисер Алан Бадоєв). Фільм „Оранжлав“ отримав приз за режисуру на XV Міжнародному фестівалі „Кіношок“ в Анапі (Росія). У 2006 році відбулася прем'єра першого українського трилеру «Штольня» (продюсер та оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук).
Помітним явищем у культурному житті стало проведення культурних заходів загальноукраїнського масштабу. Серед них Всеукраїнське Шевченківське свято «В сім'ї вольній, новій», фестивалі естрадної пісні «Пісенний вернісаж», «Червона рута», «Таврійські ігри», міжнародні конкурси їм. М. Лисенка, артистів балету ім. С. Лифара, піаністів ім. В. Горовця та ін.
Численні виставки в Україні й за кордоном свідчать про появу нових художніх форм: інсталяції, ассамбляжа, акціонізму, перфоманса, видеоарта. При цьому у творчості багатьох художників знаходять своє відбиття мотиви трипільської й скіфської культур, культури Київської Русі, античних пам'ятників Чорноморського узбережжя, українського бароко, а також події, пов'язані з екологічними й соціальними катастрофами. Останнім часом представники українського мистецтва одержали практично необмежені можливості для демонстрації своїх досягнень за рубежем. Так, в 2001 році Україна вперше взяла участь у престижному Венеціанському бієналлє. Своєрідним підсумком минулого тисячоріччя стали виставка, присвячена 2000-річчю Різдва Христова, і реалізація проекту «Мистецтво України XX століття».
Фестиваль «Таврійські ігри», що вперше пройшов в 1992 році в м. Каховка Херсонської області, нині став одним із самих помітних подій у поп-культурі, не тільки в Україні, але й на всьому пострадянському просторі. Крім «Таврійських ігор», організатори фестивалю проводять і інші акції: «Чорноморські ігри», «Майбутнє України», «День Перемоги», вручають національну премію «Жар-птиця» у жанрі естрадної пісні. Про високий професійний рівень української пісні свідчать численні перемоги на різних міжнародних конкурсах і фестивалях (у тому числі й на фестивалі «Слов'янський базар» у Вітебську) Руслани Лижичко, Н.Могилевської, О.Пономарьова. Українські виконавці «ВВ», «Танок на майдані Конго», «Океан Ельзи», «Мандри», «Грін Грей» домоглися не тільки творчого, але й комерційного успіху як в Україні, так і за її межами. Вершиною творчої кар'єри співачки Руслани Лижичко (сценічне ім'я -Руслана) стала перемога на 49-му пісенному конкурсі «Євробачення». Українська співачка стала кращою із двадцяти чотирьох учасників, скоривши слухачів пісень «Дикі танці». Стиль цієї пісні поєднує сучасні течії поп- і рок-музики з етнічними гуцульськими мотивами. За правилами конкурсу, наступну церемонію повинна була приймати країна-переможниця. І в 2005 році в Києві відбувся ювілейний (50-й) конкурс «Євробачення».
